Главная Все новости Финансы и банки НБУ и банковская система

Конвертация валютных кредитов: новые правила

13.04.2021 г. ВР проголосовала за законы о реструктуризации просроченных валютных кредитов — №1381, №1382 и №1383. Предлагается не только реструктуризировать потребительские кредиты, но и альтернативный способ — неплатежеспособность заемщика. Чем привлекателен каждый из вариантов, рассмотрим в статье

Перше, на що ми звернули увагу, – це продовження мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (Закон №1304), ще на п'ять місяців з дня набрання чинності Законом №1381, тобто до 21.09.2021 р. Хоча й тут не без сюрпризу – Законом №1382 вносяться зміни до абзацу четвертого п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, згідно з якими Закон №1304 втрачає чинність через двадцять місяців з дня введення в дію цього Кодексу, тобто 21.06.2021 р. Якому закону віддати перевагу, наразі питання відкрите.

 

Реструктуризація валютних зобов'язань та процентів

Серед зазначених трьох законів варто почати з Закону №1381, адже саме ним передбачено порядок реструктуризації валютних кредитів, у зв'язку з чим вносяться зміни до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування.

Нагадаємо, що споживчий кредит (кредит) – кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Тож у цьому разі не йдеться про реструктуризацію валютних кредитів, виданих ФОПам чи малому бізнесу, а лише про фізосіб, які прострочили виконання кредитних зобов'язань.

Пропонується позичальникам звернутися із заявою до кредиторів (позичальник або його представник мають зробити це добровільно) про реструктуризацію зобов'язання за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі:

1) наявності станом на день набрання чинності Законом №1381 будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання або/та грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором. Це не стосується випадку переходу всіх прав кредитодавця до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника;

2) відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості (крім прострочених неустойки, штрафу, пені) або погашення зазначеної простроченої заборгованості до дня проведення реструктуризації.

 

Це важливо!

Відразу зауважимо, що всі договори кредитування містять застереження, що ці договори діють до повного виконання позичальником своїх зобов'язань, що й дає право, незважаючи на строк дії договору (його закінчення), продавати права вимоги за такими договорами фінустановам. Ситуація цікава й у разі, коли є судові рішення про стягнення певних сум (фактично зафіксованої заборгованості на дату судового рішення), а такі договори продаються фінустановам (переважно колекторським компаніям), які після укладення договорів (на сьогодні це відбувається на публічних торгах і одним лотом, якщо це стосується одного банку, а сам реєстр позичальників додається до нотаріально укладеного договору про відступлення права вимоги) вимагають валютний борг саме за кредитним договором, а не за судовим рішенням. Щодо таких договорів, які продані після набрання законної сили судовим рішенням про стягнення кредитного боргу, Закон №1381 не містить жодних застережень. Тож, на нашу думку, реструктуризація поширюється й на такі невиконані кредитні договори. Проте звертатися із заявою доведеться вже до фінустанови, якій відступлено права вимоги.

 

Загалом, не здійснюється реструктуризація зобов'язань за договорами, всі зобов'язання за якими до дня набрання чинності Законом №1381 реструктуризовано, за умови вираження всіх грошових зобов'язань виключно у грошовій одиниці України (гривні) без визначення грошового еквівалента будь-якого із зобов'язань в іноземній валюті. Тобто у разі якщо споживчий кредит реструктуризовано так, що у договорі фігурує сума у гривнях із прив'язкою до іноземної валюти, такі зобов'язання підлягають реструктуризації на умовах, визначених Законом №1381.

Ще одна важлива умова: виконання зобов'язань за такими валютними договорами забезпечено предметом іпотеки – житловим майном, або об'єктом незавершеного житлового будівництва, або майновими правами на нього, або садовим будинком, або земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (нерухомість на тимчасово окупованій території АР Крим та Донецької/Луганської областей не враховується) не перевищує:

  • для квартири – 140 квадратних метрів;
  • для житлового будинку – 250 квадратних метрів;
  • для садового будинку – 250 квадратних метрів;
  • для земельної ділянки – не більше 0,10 гектара.

 

Добровільна конвертація – порядок та строки подання заяви

Для проведення реструктуризації, як ми зазначили вище, подається заява і подається вона саме кредитору – банку чи фінустанові, яка викупила валютний кредит за договором про відступлення права вимоги. Дата подання заяви й вважатиметься датою реструктуризації.

Строки подання залежать від певних обставин, зокрема:

1) реструктуризація зобов'язань, передбачених договором споживчого кредиту, здійснюється за заявою, що подається позичальником (його представником) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом №1381;

2) у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права й обов'язки позичальника) протягом зазначених вище трьох місяців з дня набрання чинності Законом №1381 спадкоємець може подати заяву протягом двох місяців з дня одержання свідоцтва про право на спадщину;

3) за наявності на день набрання чинності Законом №1381 у суді відкритого провадження у справі щодо виконання зобов'язань за договором споживчого кредитування заява може бути подана після закінчення тримісячного строку з дня набрання чинності Законом №1381, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;

4) у разі якщо протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом №1381 позичальника призвуть до проходження військової служби, він може подати заяву після закінчення тримісячного строку, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення. Що підпадає під термін «з дня завершення такого залучення», Закон №1381 не розтлумачив, але сподіваємося, що йдеться про видачу документа про закінчення такого залучення – закінчення строку військової служби та/або взяття на облік після строкової служби, про участь у збройному конфлікті тощо. А загалом, які саме дати враховуватимуть банки, покаже практика.

 

Це важливо!

Iдеться не про всі спори, пов'язані з договором споживчого кредиту, а лише про ті, предметом якого є саме ті зобов'язання (зі штрафами та пенею чи без таких), які можуть бути реструктуризовані. Відповідно, якщо спір у суді стосується визнання договору недійсним через порушення порядку його укладення чи з інших причин, то тут ця норма не працюватиме. А ось якщо банк звернувся за стягненням сум чи сам позичальник оспорює суми нарахування (основний платіж та/або суми штрафу/пені), то ця норма може бути застосована. Проте, враховуючи карантин та в окремих випадках спрощений/загальний порядок розгляду справи та строки надсилання письмових процесуальних документів сторонами, розраховувати на швидке закінчення справи не доводиться.

Тож, на нашу думку, якщо позичальник бажає скористатися нормами реструктуризації, варто прийняти, можливо, складне рішення та відмовитися від розгляду справи в суді. Якщо ініціатором спору буде банк (чи фінустанова), то слід подати заяву до кредитора та заявити про це в суді. Звісно, саме суд у цій ситуації має спонукати кредитора до вирішення питання щодо реструктуризації. Проте ми не виключаємо ситуації, коли кредитор бажатиме продовження розгляду справи.

Але тут працюватимуть уже інші норми: позичальник, який не встиг у зазначений строк скористатися правом на реструктуризацію, може подати заяву на реструктуризацію в інший строк із зазначенням причин затримки подання заяви (такого переліку не визначено: хвороба, перебування за межами території України тощо). I тут стануть у пригоді всі процесуальні дії, визначені позичальником в суді. Якщо кредитор не прийме заяву та/або не продовжить строк для подання заяви додатково на два місяці, позичальник має право оскаржити такі дії кредитора в суді. I вже суд (знову ж таки, визнаючи поважні причини пропуску строку) встановить інший строк для подання заяви.

Тож за наявності спору в суді кредитор має бути зацікавлений відмовитися від позову та прийняти заяву на реструктуризацію заборгованості за договором споживчого кредиту. На це також варто вказувати у всіх заявах, що їх позичальник подаватиме до суду під час розгляду справи щодо спірних сум.

Аналогічний підхід слід застосовувати й у тому разі, коли справа передана на розгляд чи вже розглядається в апеляційному суді. Оскарження судового рішення до Верховного Суду, на нашу думку, не перешкоджає поданню заяви, адже рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

 

Увага! У разі пропуску позичальником вищезазначених строків кредитор звільняється від обов'язку реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом.

 

Як зняти арешт з майна

Якщо судове рішення вже на виконанні у приватного чи державного виконавця, то прикінцеві положення Закону №1381 дають право боржникові (позичальникові) визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню (ст. 432 ЦПКУ). Тож це є підставою для закінчення виконавчого провадження (п. 5 ч.1 ст. 39 Закону про виконавче провадження), а також знімається арешт, накладений на майно (кошти) боржника, відомості про боржника вилучаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення (ч.1 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

 

Проданий валютний борг та заборона продажу майна

Цікавою є ситуація, коли валютний борг за договором уже продано фінустанові або буде продано після набрання чинності Законом №1381, – відповідних заборон цей документ не містить.

По-перше, такі прострочені кредити викуповуються фінустановами за доволі смішні суми – починаючи від кількох тисяч грн і вище. Проте позичальникові реальна сума такого викупу практично ніколи не розголошується. Утім, на сьогодні ситуація кардинально змінюється. Адже реструктуризації підлягає сума перевищення розміру плати, сплаченої фінустановою за відступлення права вимоги.

По-друге, для фінустанов передбачено іншу процедуру реструктуризації, за умови наявності не просто факту укладення договору і того факту, що розмір відступлення права вимоги перевищує суму валютного боргу, а й відсутності належних підтверджень (інформації) від первісного кредитора про дату здійснення платежів позичальником за проданим кредитним договором.

Тоді сума перевищення реструктуризується у такий черговості:

1) у першу чергу зменшується наявна на день реструктуризації сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації;

2) у другу чергу зменшується наявна на день реструктуризації сукупна сума заборгованості зі сплати кредиту (прострочена заборгованість та заборгованість, строк сплати якої не минув).

 

Це важливо!

Проценти, штрафи та пеня є одними з основних складових розрахункових сум, що їх вимагають такі фінустанови. Позичальник має право на свою вимогу отримати всю інформацію про історію здійснення ним платежів, а також вимагати у фінустанови, яка придбала його кредитні зобов'язання, копію документа, яким визначено розмір плати за відступлення права вимоги.

I тут маємо ще одну цікаву річ: придбання загальним лотом сотень, а то й тисяч кредитних договорів, вказує на зазначення у договорі відступлення права вимоги лише загальної суми лота, а не вартості кожного договору! I як саме фінустанови надаватимуть таку інформацію та як її перевірити, – питання відкрите й актуальне! Хоча за окремими договорами про відступлення права вимоги вартість кожного договору є в Iнтернеті та може бути розміщена на сайті ФГВФО чи банку, який такі вимоги продав. Принаймні за номером договору таку інформацію в окремих випадках все-таки можна дізнатися.

 

На нашу думку, навіть проведена реструктуризація за придбаними кредитами все ж таки буде прибутковою фінансовою операцією для фінустанов, проте у разі коли після реструктуризації (внаслідок здійснених розрахунків) сума основного кредиту та процентів/пені виявиться від'ємною, вона вважатиметься «нульовою».

 

Увага!

Упродовж строку для подання заяви на реструктуризацію та протягом 60 днів після її закінчення забороняється примусове звернення стягнення (без згоди власника) на предмет іпотеки, набуття іпотекодержателем у власність предмета іпотеки (йдеться, зокрема, й про виконавчі написи нотаріусів), а також продаж предмета іпотеки, у т. ч. й на публічних торгах (через торгові майданчики). Але це стосується лише того нерухомого майна, яке забезпечує суму валютного боргу, що підлягає реструктуризації.

 

Прощений борг без податків

Заборгованість фізособи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після звернення стягнення згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником-фізособою основного зобов'язання є недійсними, є безнадійною заборгованістю (уточнення в пп. 14.1.11 ПКУ, що вноситься Законом №1383).

Також Законом №1383 уточнено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

  • основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. 165.1.55 ПКУ);
  • суми, на які зменшено (прощено) борг фізособи шляхом проведення реструктуризації зобов'язань, передбачених кредитним договором, відповідно до якого кредитор надав позичальникові-фізособі кредит в іноземній валюті, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, установлених розділом IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» або пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (пп. 165.1.59 ПКУ).

 

Iнформація для боржників (позичальників) щодо оформлення реструктуризації!

Дія іпотечних договорів та договорів застави, укладених із метою забезпечення договорів, зобов'язання за якими реструктуризовані відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону про споживче кредитування, продовжується без нотаріального посвідчення до дати виконання позичальником зобов'язань за договором.

Загалом, для того аби виконати цю вимогу закону, банкам та фінустановам доведеться укладати саме додатки до кредитних договорів у простій письмовій формі. Адже лише в такому разі договір кредиту не потребуватиме укладання нових нотаріальних договорів забезпечення виконання кредитних зобов'язань (іпотеки). Будь-який новий укладений договір може стати підставою для визнання нечинним договору забезпечення зобов'язань (іпотеки), оскільки він забезпечує зобов'язання лише за первісним кредитним договором.

Утім, варто уважно вичитати сам нотаріальний договір забезпечення валютного кредиту (іпотеки) – можуть бути й сюрпризи. Наскільки таку вимогу зможуть виконати фінустанови, які придбали валютні кредити на публічних торгах, – наразі сказати складно.

 

Причому кількість проданих об'єктів такої нерухомості протягом року значення не має, навіть за умови коли протягом року позичальник відчужить іпотечне майно як друге (та кожне наступне). Відповідні зміни внесено до п. 172.2 ПКУ.

Також не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність унаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

 

Альтернатива конвертуванню – банкрутство!

Законом №1382 пропонується альтернатива реструктуризації через процедуру подання добровільної заяви про неплатоспроможність боржника.

 

Зверніть увагу!

Цікаво, що строків для подання такої заяви до суду не встановлено. Тож, на нашу думку, позичальник може спочатку спробувати домовитися з банком чи фінустановою, а вже потім звертатися до суду із заявою про неплатоспроможність.

 

Відразу зауважимо, що тут не йдеться про банкрутство фізособи зі всіма наслідками та обмеженнями, про які ми писали в «ДК» №22-23/2020.

За приписами п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізособи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізособи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, установлених цим пунктом.

I ось саме така процедура уточнена Законом №1382.

Як ми вже згадали вище, пропонується процедура реструктуризації за заявою фізособи про неплатоспроможність, проте в судовому порядку.

Але для застосування цієї процедури важливим є виконання кількох вимог:

1) кредитор за споживчим валютним кредитом є єдиним забезпеченим кредитором позичальника (тобто фізособа-позичальник має один-єдиний борг за договором валютного кредиту);

2) позичальник (боржник) володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці;

3) заява подається в загальному порядку за ст. 116 КУзПБ разом з планом реструктуризації. Увага! Боржник при поданні заяви не має обов'язку визначити арбітражного керуючого та авансувати його винагороду.

Чим привабливий такий варіант реструктуризації? Річ у тім, що в разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов'язання за кредитним договором (частково сплатив кредит та відсотки за користування ним), то розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню, зменшується на більшу з таких величин:

  • відсоток основного боргу за кредитом, погашений боржником до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
  • відсоток загальної вартості кредиту для споживача, розрахованої відповідно до законодавства про споживче кредитування на дату укладення договору про надання кредиту в іноземній валюті, погашений боржником до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Для іпотечних квартир площею до 60 кв. м та житлових будинків площею до 120 кв. м розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню, додатково зменшується на 10 відсотків (крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором), а строк погашення вимог становить 15 років, якщо кредитором і боржником не погоджено інший строк.

Водночас для такої нерухомості суд може своїм рішенням встановити й мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації на рівні 1/2 мінімальної заробітної плати, встановленої КМУ, на день ухвалення такого рішення, якщо позичальник матиме недостатньо доходів для виконання погодженого з банком (фінустановою) плану реструктуризації. Зобов'язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника.

Наведена вище процедура реструктуризації можлива й за мировою угодою (якщо справа про неплатоспроможність фізособи вже перебуває на розгляді суду).

Якщо й така умова не може бути виконана позичальником, суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність.

До речі, якщо кредитором виступає Фонд гарантування вкладів фізосіб, останній у разі реструктуризації валютного кредиту зобов'язаний, перш ніж виставити борг на торги, запропонувати кредитору викупити цю заборгованість за сумою оціночної вартості майна (активу) – очевидно, йдеться про оціночну вартість житла (Закон №1382).

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ к полному тексту этой новости возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 58 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Канарева Наталия
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Финансы и банки / НБУ и банковская система
Теги:
Валюта , Займ , Банки , Кредиты

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме