Розпочнемо з приємного. Закон про валюту скасовує ст. 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон про ЗЕД). Кануть в Лету санкції, які наклав Нацбанк за порушення Закону про ЗЕД або інших пов’язаних з ним законів. Отже, сподіваємося, можна забути про такі санкції:
- штрафи у випадках несвоєчасного виконання/невиконання суб’єктами зовнішньоекономічних операцій узятих на себе обов’язків;
- індивідуальний режим ліцензування;
- тимчасове зупинення права займатися зовнішньоекономічними операціями.
Хоча не факт, що всі ці санкції Нацбанку підуть у небуття. Так, Закон про валюту надає право Нацбанку видавати дозволи та (або) ліміти на проведення окремих валютних операцій (пп. 4 ч. 1 ст. 12 Закону про валюту). Така норма цілком може призвести до того, що знову в обіг будуть випущені індивідуальні ліцензії. Тому про скасування цієї санкції говорити поки що зарано.
Як орган валютного нагляду Державна фіскальна служба України в разі виявлення порушення валютного законодавства може застосовувати заходи впливу, передбачені Законом про валюту. Йдеться про штрафні санкції для юридичних осіб та адміністративні штрафи для фізичних осіб, посадових осіб підприємств (пп. 3, 4 п. 1 ст. 14 Закону про валюту).
Якщо ДФСУ буде карати юридичну особу за допущене правопорушення, то вона може накласти штраф у розмірі до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства. За які саме порушення буде застосовуватися максимальний штраф, а за які менший, у самому Законі про валюту не вказано. У ньому лише зазначено, що тільки працівник ДФСУ має змогу визначити розмір штрафу, адекватного порушенню, вчиненому юридичною особою. Тож штраф за порушення валютного законодавства доволі часто може бути максимальним, а кількість таких штрафів зросте.
Нагадуємо, що на сьогодні такий штраф застосовується, якщо розрахунки між резидентами та нерезидентами проводилися не через уповноважений банк, а також за здійснення деяких валютних операцій без індивідуальних ліцензій (п. 2.2, 2.6 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49).
Що стосується адмінштрафів, які накладають на фізичних осіб, посадових осіб підприємств, то і їх побільшає. Наприклад, незаконне скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави тягтиме за собою попередження або накладення штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (від 8 500 грн до 17 000 грн) з конфіскацією валютних цінностей (ст. 162 КпАП). Раніше за це порушення карали штрафом у розмірі від 30 до 44 НМДГ (від 510 до 748 грн).
Також відтепер будуть карати за порушення порядку здійснення валютних операцій (ст. 162-1 КУпАП) через накладання штрафу на посадових осіб юридичних осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 1 000 до 3 000 НМГД (від 17 000 грн до 51 000 грн). Раніше відповідальності за таке порушення не було. Замість того КУпАП містив відповідальність за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті і за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків. Штраф за ці порушення був незначним. Тепер за ці порушення будуть карати, як за порушення здійснення валютних операцій.
Слід звернути увагу, що штрафні санкції, встановлені за порушення валютного законодавства, можуть застосовуватися протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з моменту його вчинення. Крім того, за кожне порушення може бути застосовано тільки один захід впливу.