Главная Все новости Налогообложение НДС

Исправление брака импортируемой продукции: налоговые последствия

Предприятие импортировало товар, в котором впоследствии обнаружило брак. Поставщик безвозмездно предоставил и предприятие импортировало запчасти для исправления брака. Предприятие за свой счет заменило запчасти. На сумму расходов на доставку запчастей и ремонта товара поставщик выставил кредит-ноту на уменьшение задолженности за поставку товара. Какой учет?

Облік безоплатно отриманих запчастин

Відповідно до п. 12 П(С)БО 9, первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 цього П(С)БО.

А в п. 9 П(С)БО 9 наведено витрати, які включаються до первісної вартості запасів, придбаних за плату, включаючи суми ввізного мита, транспортно-заготівельні витрати тощо.

Таким чином, у бухгалтерському обліку вартість безоплатно отриманих запчастин відображатиметься такими проведеннями:

– Д-т 209 (склад) К-т 718 – на справедливу вартість;

– Д-т 209 (склад) К-т 377 – на суму сплаченого ввізного мита;

– Д-т 209 (склад) К-т 377 – на суму послуг митного брокера;

– Д-т 209 (склад) К-т 631 – на вартість транспортних послуг, наданих стороннім перевізником тощо.

 

Щодо обліку ПДВ, сплаченого при імпорті запчастин

Такий ПДВ відносять до складу ПК у загальному порядку. Причому підстав для нарахування компенсувальних ПДВ немає, тому що імпортовані запчастини будуть використані у госпдіяльності – в ремонті придбаних товарів, які надалі продаватимуться.

Бухгалтерські проведення ПДВ:

– Д-т 377 К-т 311 – сплачено ПДВ при митному оформленні;

– Д-т 641 К-т 377 – відображено ПК з ПДВ.

 

Витрати на ремонт товару

Фактично підприємство здійснює ремонт товару власними силами.

Оскільки ремонтуються товари, на погляд автора, витрати на ремонт відносять на витрати на збут. Причому, на думку автора, витрати на ремонт не збільшують первісну вартість товару, оскільки не покращують товар, а відновлюють його первинну якість, встановлене договором.

Отже, всі понесені підприємством витрати на ремонт (зарплата з нарахуваннями працівникові, який здійснює ремонт, вартість запчастин) відносять до витрат на збут: Д-т 93 К-т 209, 651, 661 тощо.

 

Яким чином документально оформити ремонт?

Встановленого нормативними документами порядку немає. Тож підприємство самостійно вирішує, яким є порядок документування.

Наприклад, працівник, який робить ремонт, може періодично, наприклад наприкінці місяця, складати у довільній формі звіт про ремонт. У звіті зазначати, скільки одиниць товару відремонтовано і передано на склад і скільки запчастин використано. До звіту долучати накладні на отримання бракованого товару зі складу і на передачу відремонтованого товару на склад, накладні на отримання запчастин зі складу у підзвіт працівника. Керівник підприємства затверджує ці документи, і на їх підставі відображаються рух товару і запчастин та списання використаних запчастин на витрати (на рахунок 93):

– Д-т 209 (працівник) К-т 209 (склад) – отримані працівником зі складу запчастини;

– Д-т 281 (працівник) К-т 281 (склад) – отримані працівником зі складу браковані товари;

– Д-т 93 К-т 209 (працівник) – списана вартість використаних запчастин;

– Д-т 281 (склад) К-т 281 (працівник) – передані відремонтовані товари працівником на склад.

Зарплату працівника, який здійснює ремонт, можуть оформляти окремим нарядом на відрядну роботу чи іншим документом, прийнятим на підприємстві:

– Д-т 93 К-т 651, 661 – нарахована зарплата працівника, з нарахуваннями ЄСВ, який здійснює ремонт товару.

 

Кредит-нота і податок на прибуток

...платник податку отримав на поточний рахунок від нерезидента суму кредит-ноти (знижка оплаченого товару).

Лист коригування до митної декларації не надавався.

Платник запитує, чи необхідно донараховувати податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму такої кредит-ноти.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму кредит-ноти (знижка оплаченого товару), отриманої від постачальника-нерезидента.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. <...>

IПК ГУ ДПС У Дніпропетровській області від 11.09.2020 р. №3818/IПК/04-36-04-05-11

 

Чи потрібно оприбутковувати зняті з товару браковані запчастини?

Відповідно до п. 5 П(С)БО 9, запаси визнаються активом, якщо є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Тобто якщо підприємство якимось чином планує використовувати у власній діяльності зняті браковані запчастини (наприклад, здати на металобрухт й отримати кошти від здавання), воно оприбутковує їх на балансі: Д-т 209 К-т 719.

У п. 2.12 Методрекомендацій №2 зазначено, що оприбутковують їх за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності для експлуатації.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 П(С)БО 9).

Якщо від бракованих запчастин не планується отримання економічних вигід, наприклад вони викидатимуться на смітник, ставити їх на баланс немає підстав.

Утилізацію цих бракованих запчастин (наприклад, поміщення до сміттєвого контейнера) також потрібно задокументувати. Наприклад, скласти акт про утилізацію довільної форми. Акт затверджується керівником підприємства.

Нараховувати компенсувальні податкові зобов'язання з ПДВ за нормами п. 198.5 ПКУ на вартість знятих бракованих запчастин немає підстав. Адже товар, який ремонтується, буде використано в госпдіяльності.

 

Облік отриманої від постачальника-нерезидента кредит-ноти

Згідно з ч. 1 ст. 678 ЦКУ, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця на свій вибір:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Отже, підприємство може вимагати від постачальника як зменшити ціну, так і відшкодувати витрати на виправлення браку.

Але якщо відшкодовувати витрати, то з погляду оподаткування така операція буде постачанням послуг, з необхідністю нарахувати ПДВ.

Тож сторони замість відшкодування витрат можуть обрати варіант зі зменшенням ціни.

Отже, кредит-нота – це документ, що його постачальник видає підприємству на зменшення ціни поставленого товару у зв'язку з виявленим недоліком товару (браком). Тому саме таку причину й потрібно в ній зазначати.

Але можливість і підстави виставлення кредит-ноти мають бути прописані у договорі постачання між постачальником-нерезидентом та підприємством – резидентом України. Якщо не прописані, до договору варто внести зміни. I тільки потім виставляти кредит-ноту. Водночас підприємство має зафіксувати факт браку, оформивши, наприклад, актом, і надіслати постачальникові претензію. Тож кредит-ноту постачальник виставлятиме за наслідками розгляду претензії.

У разі якщо товар отримано за передоплатою, можливо, потрібно буде дотриматися й умов законодавства про валютний контроль, зокрема Iнструкції №7.

Згідно з п. 12 розд. II Iнструкції №7, зменшення суми коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

  • відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймає Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті або інший орган, уповноважений розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
  • відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дії форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
  • повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково – на суму цих коштів тощо.

Таким чином, якщо підприємство-імпортер сплатило вартість імпортованого товару, постачальник-нерезидент має повернути кошти, на які зменшилася вартість товару. Водночас договором сторони можуть встановити орган, який прийматиме рішення про невідповідність товару якісним характеристикам, наприклад Торгово-промислова палата. Якщо це передбачено договором, додатково слід буде залучати Торгово-промислову палату до огляду товару й отримувати її рішення.

У бухгалтерському обліку суму знижки за отриманою кредит-нотою відображають одночасним зменшенням кредиторської заборгованості перед постачальником і вартості імпортованого товару. Тобто здійснюють таке проведення способом сторно (сума з мінусом): Д-т 28 К-т 631.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ к полному тексту материала возможен только для зарегистрированных пользователей. Если Вы уже зарегистрированы на нашем сайте - пожалуйста, авторизуйтесь.

Если пока нет - зарегистрируйтесь прямо сейчас: это просто, не требует Ваших персональных данных и займет не более одной минуты.

Что еще дает регистрация?

Автор:
Александр Золотухин
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Налогообложение / НДС
Теги:
Импорт , Корректировка , Нерезиденты , НДС , ВЭД

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 1

Новости по теме

Консультации по теме