Структура зарплати в Україні
Відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці, заробітна плата має структуру і складається із таких частин:
- Основна;
- Додаткова;
- Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Унаочнимо це у таблиці 1.
Таблиця 1. Структура заробітної плати
| Складова заробітної плати | Опис | Форма виплати |
| Основна заробітна плата | Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) | Тарифні ставки, відрядні розцінки, посадові оклади |
| Додаткова заробітна плата | Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові досягнення та особливі умови праці відповідно до чинного законодавства | Доплати, надбавки, премії, компенсаційні та гарантійні виплати |
| Інші заохочувальні та компенсаційні виплати | Виплати, що не входять до складу основної чи додаткової заробітної плати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми | Винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами, грошові та матеріальні заохочення. Виплати в рамках грантів |
Мінімальна зарплата: законодавчо встановлена гарантія з оплати праці
Про мінімальну заробітну плату зазначено у ст. 3 та 3-1 Закону про оплату праці.
Мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата (далі – МЗП) встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Згідно з п. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року і на весь рік:
- у місячному розмірі — 8000 грн;
- у погодинному розмірі — 48 грн;
Розмір мінімальної заробітної плати, що застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду — 1600 грн.
Офіційне визначення терміну «мінімальна зарплата», а також розміри мінімальної зарплати в Україні у 2000-2025 роках (місячна і погодинна) – дивіться за посиланням.
Відповіді на головні питання про мінімальну зарплату ви знайдете у довіднику від редакції.
Про те, що таке мінімальна погодинна оплата праці, ми докладно розповідали у цій статті від редакції.
А про доплату зарплати до мінімальної та нарахування мінімального ЄСВ – читатйт тут.
Коли говоримо про мінімальну зарплату, неодмінно слід згадати про штатний розпис та прожитковий мінімум.
Адже мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Зверніть увагу:
У штатному розписі місячний оклад (тарифна ставка) не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Але оклад (ставка) може бути меншим ніж 8000,00, позаяк прожитковий мінімум у 2025 році – 3028 грн.
А от якщо за посадою встановлено погодинну тарифну ставку, то вона не може бути меншою за мінімальний погодинний розмір зарплати, тобто у 2025 році – 48 грн за годину.
Далі розглянемо правила дотримання МЗП працівникам.
Правило перше. Роботодавець зобов’язаний нараховувати зарплату не менше ніж 8000 грн у 2025 році , якщо виконано місячну норму праці.
У разі коли зарплату нараховано у меншому розмірі, у т. ч. у зв’язку з періодичністю виплат, потрібно здійснити доплату до 8000 грн.
Роботодавці зобов’язані визначати суму доплати до МЗП, якщо фактична зарплата за виконану норму праці менша за розмір мінімальної.
Приклад 1. У працівника оклад у штатному розписі – 5450,00 грн. Працівник відпрацював всю норму праці, працює на умовах повної зайнятості.
У цій ситуації потрібно зробити доплату до МЗП в розмірі 2550,00 грн (8000,00грн - 5450,00).
Часто виникають запитання, чи можна відразу доплату до МЗП вказувати у штатному розписі? Автор не рекомендує цього робити, оскільки у працівника можуть виникнути інші виплати, які входитимуть у розмір МЗП, тоді і доплата до МЗП буде меншою. Тож немає доцільності доплату до МЗП зазначати у штатному розписі. Якщо ви не бажаєте рахувати таку доплату – простіше одразу зробити місячний оклад (ставку) в розмірі, не меншому ніж місячна МЗП.
Правило друге. Мінімальну зарплату у годинному розмірі використовують виключно у разі застосування погодинної оплати праці.
Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати в цьому випадку не потрібно. Адже за рахунок застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі вимога абз. 1 ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується: розмір заробітної плати працівника за повністю виконану годинну норму праці не нижчий за розмір мінімальної заробітної плати
У разі коли працівники, яким встановлені годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованої заробітної плата нижчий від місячної мінімальної заробітної плати, то доплата до розміру мінімальної місячної заробітної плати їм не проводиться, оскільки гарантією в оплаті праці для цих працівників є мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі (Лист Мінсоцполітики від 20.03.2017 №766/0/101-17/28).
Корисні матеріали редакції:
Приклад 2. У працівника погодинна оплата праці. За годину встановлено оплату у розмірі 49,00 грн. Працівник працює 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними. В лютому 2025 року відпрацював усю норму годин (160 годин). Який розмір оплати праці і чи потрібно доплачувати до МЗП у розмірі 8000,00 грн?
За місяць працівник заробив 7840,00 грн (160,00 год х 49, 00грн). Доплату до МЗП у розмірі 8000,00 грн не проводимо, позаяк гарантію в оплаті праці МЗП в погодинному розмірі дотримано.
Правило третє. МЗП та внутрішнє сумісництво.
Мінімальні гарантії в оплаті праці слід забезпечувати окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом, позаяк це різні трудові договори.
Приклад 3. Працівник працює за основним місцем роботи на посаді бухгалтера. Оклад у штатному розписі за посадою становить 15 000,00 грн. Працює на умовах 20-годинного робочого тижня. У вільний від основної роботи час цей самий працівник, на умовах 10-годинного робочого тижня, працює помічником інспектора з кадрів. На підприємстві встановлено 40-годинний робочий тиждень. Оклад у штатному розписі встановлено у розмірі 7500,00 грн.
Яку оплату праці має отримувати працівник за основним місцем роботи і за сумісництвом у разі відпрацювання всього місяця повністю ?
1. Визначаємо оплату праці за основним місцем роботи:
8000,00 грн х 0,5 = 4000,00 грн.
2. Визначаємо оплату праці за сумісництвом.
За сумісництвом працівник має отримувати не менше ніж з розрахунку МЗП пропорційно до відпрацьованого часу (дивись Правило 4).
Тобто такий розрахунок:
8000,00 грн х 0,25 = 2000,00 грн.
Оскільки у працівника оклад менше МЗП, то доведеться постійно проводити працівнику доплату до рівня МЗП.
7500,00 грн х 0,25 = 1875,00 грн.
Доплата до рівня МЗП становить 125,00 грн (2000,00 грн - 1875,00 грн).
Чому оклади не потрібно переводити в погодинну оплату за умови неповної зайнятості?
Читайте тут:
Правило четверте. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну (годинну) норму праці, то місячну мінімальну зарплату застосовують пропорційно фактично відпрацьованому часу.
Приклад 4. Працівник працює на умовах неповного робочого часу 30-годинний робочий тиждень. Частка від окладу, яка належить до виплати, становить 0,75. Оклад за посадою – 6789 грн. Премій, доплат, надбавок немає. Червень 2025 року він відпрацював повністю.
Яку зарплату має отримати працівник за червень, для наочності відобразимо у таблиці 2.
Таблиця 2. Розрахунок заробітної плати для Прикладу 4
| Показник | Розрахунок | Сума, грн |
| Оклад за повну ставку | — | 6 789,00 |
| Оклад з урахуванням 0,75 ставки | 6 789 × 0,75 | 5 091,75 |
| Мінімальна заробітна плата з урахуванням частки 0,75 | 8 000 × 0,75 | 6 000,00 |
| Доплата до мінімальної ЗП | 6 000 - 5 091,75 | 908,25 |
| Загальна зарплата до виплати | 5 091,75 + 908,25 | 6 000,00 |
Оскільки фактичний оклад менший за гарантований рівень мінімальної зарплати з урахуванням часткової зайнятості, працівникові нараховується доплата у розмірі 908,25 грн, щоб забезпечити виплату на рівні 6 000 грн.
Правило п’яте. Під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують (ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці):
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
- доплати за важкі та шкідливі умови праці;
- доплати за роботу в нічний та надурочний час;
- доплату за роз’їзний (вахтовий) характер робіт;
- премії до святкових і ювілейних дат (офіційно встановлені в Україні святкові та неробочі дні, професійні свята та пам’ятні дні).
Не враховують під час обчислення суми доплати до МЗП також такі виплати за невідпрацьований час:
- донараховані чи сторновані за попередні місяці суми зарплати;
- виплати, обчислені із середнього заробітку;
- оплату простою не з вини працівника;
- вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, компенсацію втрати частини заробітку у зв’язку з порушенням строків виплати;
- суми матеріальної допомоги за рахунок фонду оплати праці.
Оплата відпусток, лікарняних, декретних і оплата за середнім заробітком в інших випадках не враховується при забезпеченні гарантованого мінімального розміру зарплати, оскільки це виплати за невідпрацьований час.
Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3-1 вищевказаного Закону, у тому числі сума індексації, мають враховуватись до розміру мінімальної заробітної плати.
Читайте більше про індексацію зарплати:
Приклад 5. У працівника оклад становить 7500,00 грн. Працівник у червні відпрацював 8 днів (норма – 21) у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Розмір лікарняних становить 5450,00 грн. Чи потрібно робити працівнику доплату до МЗ? Чи враховуються лікарняні в розмір МЗП?
1. Лікарняні в розмір МЗП не враховуються.
2. Допллату до МЗП слід робити, але пропорційно до відпрацьованого часу.
Таблиця 3. Розрахунок оплати праці до Прикладу 5
| Показник | Значення |
| Оклад (повна ставка) | 7 500,00 грн |
| Мінімальна зарплата за місяць | 8 000,00 грн |
| Кількість робочих днів у червні (норма) | 21 день |
| Фактично відпрацьовано | 8 днів |
| Денна тарифна ставка (оклад ÷ норма днів) | 7 500 ÷ 21 = 357,14 грн |
| Заробітна плата за фактично відпрацьовані дні | 357,14 × 8 = 2 857,14 грн |
| Пропорційна МЗП (8 000 ÷ 21 × 8) | 3 047,62 грн |
| Доплата до МЗП | 3 047,62 - 2 857,14 = 190,48 грн |
| Загальна зарплата з урахуванням доплати | 3 047,62 грн |
Всього за місяць працівнику нараховано: 8497,62 (3047,62 грн (зарплата) + 5450,00 грн (лікарняні).
Системи та форми оплати праці
У ст. 97 КЗпП говориться, що форми оплати праці, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами самостійно у колективному договорі.
Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Таблиця 4. Тарифна система оплати праці
| Компонент | Опис |
| Тарифна система | Включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти, кваліфікаційні характеристики |
| Призначення тарифної системи | Забезпечує розподіл робіт за складністю та працівників – за рівнем кваліфікації і тарифними розрядами. Слугує основою для диференціації розмірів зарплати |
| Тарифна сітка (схема окладів) | Створюється на базі тарифної ставки працівника 1-го розряду та міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень ставок |
Згідно зі ст. 90 КЗпП, відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку.
Відрядну розцінку може бути визначено також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Тобто можна зробити висновки, що виділяються дві форми зарплати:
- почасова;
- відрядна.
Почасова форма це – оплата праці за відпрацьований час. Вона може бути погодинна, поденна, помісячна тощо.
Почасову оплату праці застосовують тоді, коли основний заробіток працівника розраховується залежно від кількості фактично відпрацьованого часу, що фіксується в табелі обліку робочого часу.
Увага! Робочий час може оплачуватися по-різному.
Як правило, працівникам встановлюють місячний оклад (тарифну ставку). Що означає, що працівнику треба відпрацювати місячну норму праці, щоб йому нарахували повний місячний оклад (ставку).
Проте, для деяких посад роботодавець може вирішити встановити погодинну оплату праці. В такому випадку встановлюється погодинна тарифна ставка.
У разі встановлення працівникові погодинної тарифної ставки місячну суму основної заробітної плати обчислюють шляхом множення цієї ставки на кількість фактично відпрацьованих годин у відповідному місяці.
Приклад 5. У працівника погодинна оплата праці. Погодинна тарифна ставка працівника за годину становить 98,36 грн/год. У квітні працівник відпрацював 120 годин (частину місяця був у відпустці без збереження), у травні – 176 год., а в червні – 168 год. Інших доплат, премій, надбавок немає.
Розмір зарплати, нарахованої працівнику за місяць:
1. квітень: 98,36 грн х 120 год. = 11803,20;
2. травень: 98,36 грн/год. х 176 год. = 17311,36 грн;
3. червень: 98,36 грн/год. х 168 год. = 16524,48 грн.
Місячна форма оплати праці застосовується тоді, коли працівникові встановлюють посадовий оклад або місячну тарифну ставку. І за умови повного виконання встановленої норми праці за місяць розмір окладу нарахованого буде однаковий щомісяця, доки не буде підвищення окладу.
Приклад 6. Працівник із посадовим окладом 28 000,00 грн (з січня 2025 р.) працює на умовах повної зайнятості. За умови відпрацювання всієї норми робочого часу, працівнику щомісяця буде нараховано однаковий оклад у 2025 році – попри те, що кількість робочих днів та годин у кожному місяці року різна. Це пояснюється тим, що при місячній формі оплати праці заробіток не залежить від кількості робочих днів, якщо працівник повністю виконує свою норму праці.
Натомість при погодинній або поденній оплаті праці, якщо працівник не працював у певні дні, його основну зарплату обчислюють шляхом множення годинної чи денної тарифної ставки на фактично відпрацьовані години або дні.
У разі використання відрядної форми оплати праці розмір основної заробітної плати залежить від кількості виконаної роботи, що фіксується у відрядному наряді.
Приклад 7. На швейному підприємстві встановлено місячну тарифну ставку – 10000 грн (установленого законодавством мінімуму тарифної ставки дотримано), норма виробітку – 5 од. готової продукції (1 од. = 2000,00грн).
Працівник за 22 р. дн. виготовив 4 од. готової продукції, причиною недотримання норми є зафіксований факт прогулу.
Працівнику нараховується заробітна плата у розмірі:
4 х 200 грн= 8000 грн за фактично виконану роботу.
Строки виплати зарплати
Строки та періодичність виплати зарплати працівникам закріплено у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону «Про оплату праці».
Цими нормами передбачено, що виплата зарплати повинна здійснюватися:
- у робочі дні за графіком роботи підприємства;
- не рідше ніж двічі на місяць, а проміжок часу між цими двома виплатами не має перевищувати 16 календарних днів;
- не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Визначаючи в колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою) конкретні дати для виплати зарплати, роботодавцям необхідно дотримуватись одночасно всіх наведених вище умов.
Зверніть увагу!
Рекаомендуємо сформулювати конкретні числа місяця, у які потрібно вкластися під час виплати зарплати за першу половину місяця (аванс) і за звітний місяць:
- зарплата за місяць має виплачуватися не пізніше 7-го числа місяця, а отже, повинна провадитися в період із 1-го по 7-е число:
- якщо зарплата за місяць виплачується із 1-го по 7-е число місяця, тоді, аби дотриматися проміжку не більш ніж 16 календарних днів між виплатами, аванс має виплачуватися із 16-го по 22-е число.
Аналогічні дати наводило й Мінсоцполітики в листі від 09.12.2010 №912/13/155-10.
Тому й виходить, що підприємство може визначити в колдоговорі такі дати виплати зарплати й авансу, відповідно:
- 1-е та 16-е (17-е) числа;
- 2-е та 17-е (18-е) числа;
- 3-е та 18-е (19-е) числа;
- 4-е та 19-е (20-е) числа;
- 5-е та 20-е (21-е) числа;
- 6-е та 21-е (22-е) числа;
- 7-е та 22-е числа.
Чому на 23-е число не можна виплачувати аванс? А все через те, що виплату має бути проведено не пізніше 7-го дня, який настає за першою половиною місяця, а після 15-го числа 7-й день припадає якраз на 22-е число.
Важливо!
Конкретні строки виплати авансу та зарплати необхідно прописати в колдоговорі чи іншому нормативному акті роботодавця.
Наприклад, у Положенні про оплату праці, що погодж ні з виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів – представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).
Тобто роботодавець має встановити в названих документах саме конкретну дату, приміром 7-е та 22-е число місяця, а не проміжки часу з 1-го по 7-е число та з 16-го по 22-е число місяця. Про це ми писали також у статтях: