Держбюджет-2025 підписано та офіційно опубліковано. Про це ми писали тут.
Зокрема, цей закон встановлює розміри мінімальної заробітної плати та прожиткових мінімумів, які діятимуть з 1 січня 2025 року. Саме ці показники нас зараз цікавлять і саме про них піде мова в цій статті.
Нові розміри
У 2025 році розмір мінімальної зарплати становитиме:
- у місячному розмірі: з 1 січня і протягом усього року – 8 000 грн;
- у погодинному розмірі: з 1 січня і протягом усього року – 48 грн.
Зверніть увагу! У грудні 2024 року мінімальна зарплата буде такою самою. Це означає дві речі:
- у 2025 році мінімальна місячна зарплата не зміниться у порівнянні із закінченням попереднього року. А от показники на 1 січня у 2024-му та у 2025 роках будуть різними!
- переглядати рівень оплати праці працівників та порівнювати його з мінімальною зарплатою в січні і протягом всього 2025 року буде не потрібно. Хоча, звісно, фактична зарплата працівників може бути більшою за цей показник. Що це означає, ми розповімо далі.
Проте мінімальна зарплата – це не єдиний показник, на який треба звернути увагу щодо оплати праці працівників!
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становитиме 3 028 грн. Ось цей показник у порівнянні з 2024 роком не зміниться. Отже, і мінімальний розмір окладу працівників (який дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не зміниться у порівнянні з 2024 роком теж. Тобто вносити зміни до штатного розпису і підвищувати оклади буде не обов'язково!
Оплата праці з 1 січня 2025 року
Статтею 3-1 Закону про оплату праці встановлено основні вимоги та умови щодо оплати праці працівників.
По-перше, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт;
- премії до святкових і ювілейних дат.
По-друге, відповідно, інші складові зарплати працівника (крім тих, що згадані в пункті 1) – враховуються!
По-третє, працівникові мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана в підсумку нарахована заробітна плата (за мінусом винятків з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.
По-четверте, якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці.
І насамкінець: будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
На оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Таким чином, у 2025 році він не може бути меншим ніж 3028 грн.
Проте якщо ви з тих роботодавців, які дотримуються принципу відповідності розміру окладу не прожитковому мінімуму (як цього вимагає закон), а розміру мінімальної зарплати (щоб не робити доплати і спростити роботу бухгалтерів), то у вашому штатному розписі тепер вже мінімальний розмір окладу дорівнює або є більшим за 8 000 грн. Оскільки розмір мінімальної зарплати залишається на рівні грудня, то в січні вносити зміни до штатного розпису вам не потрібно.
Тобто ті роботодавці, які не бажають здійснювати обов’язкову доплату, вже встановили оклади на рівні мінімальної зарплати 8 000 грн і вище. Для них простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму, а мінімальній зарплаті.
Втім, у разі погодинної оплати праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розмірі. Тобто у разі такої форми оплати працівникові встановлюється не оклад в розмірі, не меншому за 3 028 грн на місяць, а годинна тарифна ставка не менше ніж 48 грн за годину. Причому це було зроблено ще у ІІ кварталі 2024 року, і оскільки рівень мінімальної зарплати у 2025 році не зміниться, то і в цьому випадку підвищувати погодинну ставку з січня не обов’язково!
Нагадаємо також і те, що погодинна оплата праці – це особлива форма оплати, і застосовувати її можуть не всі. Це зовсім не вартість години роботи будь-якого працівника! Докладно про правила застосування цієї форми оплати праці читайте у нагадуванні від Держпраці.
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на відпусткові
Звісно, що зростання розміру зарплати працівника у довгостроковій перспективі збільшує і його відпусткові. Оскільки вони рахуються на підставі середньої зарплати, яка визначається за даними за попередні 12 місяців. Та якщо стабільність мінімальної зарплати призведе до того, що у 2025 році оклад (ставка) працівника не зміниться, то і відпусткові не зростуть самі собою.
Але не забувайте: якщо оклад працівника менший за МЗП, а нарахувань у розрахунковому періоді не було, то відпусткові рахуються просто з розміру мінімальної зарплати!
Треба пам’ятати правило:
- Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з посадового (місячного) окладу.
- Якщо розмір посадового окладу менший від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню зарплату слід розраховувати з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (п. 4 Порядку №100).
Вплив зміни розміру мінімальної зарплати на лікарняні та декретні
А ось тут без використання розміру мінімальної зарплати жодному роботодавцю не обійтися.
Правило перше: сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць не має перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
А вона залежить від розміру мінімальної зарплати.
З 1 січня 2025 року ця база становитиме: 8 000 х 20 = 160 000 грн.
Це повинен враховувати роботодавець, який рахуватиме суму лікарняних або декретних – за основним місцем роботи.
Що ж до сумісників, то для них і досі працює обмеження, запроваджене у 2023 році:
- перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Ми про це розповідали тут;
- а от починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності і весь період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами оплачується лише за основним місцем роботи.
Правило друге: декретні мають мінімальний розмір.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Правило третє: якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються із прив’язкою до мінімальної зарплати.
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:
- допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір МЗП, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, встановленого законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону №1105 і ч. 2 ст. 19 цього ж Закону).
Відобразимо це у зручній таблиці (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Обмеження лікарняних та декретних у 2025 році, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців
Вид виплати |
Мінімальна межа |
Максимальна межа |
|
МЗП : 30,44 |
|
Лікарняні |
|
262,81 (8 000 : 30,44) |
Декретні |
262,81 (8 000 : 30,44) |
525,62 (2 х 8 000 : 30,44) |
Довідково: 30,44 – що це за величина та коли її застосовувати? Це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266): у разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Єдиний соцвнесок у 2025 році
Нагадаємо! Згідно зі ст. 1 Закону про ЄСВ мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Не нижче від мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.
Якщо працівник – сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.
У разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників – осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, мінімальний страховий внесок з ЄСВ нерозривно пов’язаний з розміром мінімальної зарплати. Тому з січня 2025 року він становитиме 1760 грн (як і в грудні 2024 року). Звісно, що актуально для ставки ЄСВ 22%, якщо ставка менша, то і платити ЄСВ доведеться менше.
Максимальна база для нарахування ЄСВ – це вже згадані нами вище 20 мінімальних зарплат. Тому для всього 2025 року вона дорівнюватиме 160 000 грн.
Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 110 000 грн, то у 2025 році на неї потрібно нараховувати ЄСВ у розмірі 24 200 грн (110 000 х 22%), адже максимальна база нарахування ЄСВ (160 000 грн) буде більшою за розмір місячного доходу працівника!
ПДФО та ВЗ у 2025 році
Ось тут деякі ключові показники будуть оновлені. Адже показники, пов’язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо) прив’язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня.
Податкова соцпільга у 2025 році не зміниться!
Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, у 2025 році її базовий розмір (100%) становитиме: 3 028 грн х 50% = 1 514 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певного порогу – суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, у 2025 році цей поріг становитиме: 3 028 грн х 1,4 = 4 240 грн.
При цьому деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це – у таблиці 2.
Таблиця 2
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2025 році
Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) |
Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП) |
Сума ПСП з ПДФО, грн |
Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн |
Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) |
100% |
1514 |
4240 |
Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) |
100% |
1514 х кількість дітей |
одному з батьків 4240 х кількість дітей |
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину з інвалідністю – з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% |
2271 х кількість дітей |
4240 х кількість дітей |
Для платника податку, який (пп. «в» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% |
2271 |
4240 |
Для платника податку, який є (пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% |
3028 |
4240 |
Як бачимо, цифри у порівнянні з попереднім роком не змінилися. І сам порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2025 році.
Приклад 1. ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 8 000 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2025 р.?
Розмір військового збору: 8 000,00 х 5% = 400,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: оскільки зарплата працівника перевищує 4 240,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 8 000,00 х 18% = 1 440,00 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8 000,00 - 400,00 - 1 440,00 = 6 160,00 грн.
Як бачимо, у порівнянні з січнем 2024 року мінімальні показники зросли: зараз МЗП вже 8 000 (а не 7 100, як це було в І кварталі 2024 року). Збільшилася і ставка ВЗ: зараз це 5% (а не 1,5%).
Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2025 року становить 3 000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 3 000,00 х 5% = 150,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: оскільки зарплата працівника не перевищує 4 240 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1 514 грн.
ПДФО: (3 000,00 – 1 514) х 18% = 267,48 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 3 000,00 - 150,00 - 267,48 = 2 582,52 грн.
Увага! Для застосування ПСП працівникові необхідно подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2025 року не потрібно.
Приклад 3. Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8 000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід – 8 000,00 грн, що менше ніж 12 720 грн (4 240,00 грн х 3). Але якщо мати скористалася цією пільгою, то батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується (він надається тільки одному з батьків).
Розмір військового збору: 8 000,00 х 5% = 400,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: оскільки працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 4 542 грн (по 1 514 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8 000,00 – 4 542,00) х 18% = 622,44 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8 000,00 - 400,00 – 622,44 = 6 977,56 грн.
Подарунки фізособам – неоподатковуваний розмір збільшується
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки у 2025 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більше ніж 2 000 грн (25% від 8 000 грн). Це більше, ніж було у 2024 році, коли неоподатковувана вартість становила 1 775 грн.
Якщо вартість подарунків більша, то потрібно оподатковувати тільки суму перевищення.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (1,21951) за правилами оподаткування негрошових доходів відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору таку базу визначати не потрібно. Військовий збір утримуватиметься з оподатковуваної ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання – неоподатковувана вартість збільшилася
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
- суми за навчання були сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
- розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен місяць навчання.
Отже, у 2025 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 24 000 грн за місяць. Це більше, ніж у 2024 році, коли цей показник становив 21 300,00 грн на місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк йдеться про негрошовий дохід – із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2024 році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога – неоподатковуваний розмір не змінився
Розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2025 році становитиме, як і в 2024 році, 4 240,00 грн.
Добові під час відрядження – неоподатковуваний розмір по Україні збільшиться
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року (у порівнянні з МЗП 7 100 грн на 1 січня 2024 року) зумовить збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. таблицю 3).
Таблиця 3
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2025 році
Країна відрядження |
Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2024 році |
Україна |
Не більше 800,00 грн* |
Закордон |
Не більше 80 євро** |
* Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2025 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |