В окремій новині ми вже наголошували на тому, що при оплаті праці не важливо, який статус має працівник – усім треба контролювати нарахування зарплати не менше від МЗП за фактично відпрацьований час. А от для нарахування ЄСВ не нижче від мінімального статус працівника має значення.
У чому ж між цими випадками різниця? Давайте розглянемо їх окремо.
Щодо сплати мінімального ЄСВ
Нагадаємо, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ єдиний соцвнесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до бази нарахування ЄСВ. Менші ставки ЄСВ передбачені лише щодо працівників з інвалідністю (проте щодо них донарахування ЄСВ до мінімального розміру і не робиться!).
Коли йдеться про «базову» ставку 22%, то є вимога сплачувати за працівника за основним місцем роботи ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний внесок!
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати (далі – МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Наприклад, ваш працівник за основним місцем роботи працює в режимі неповного робочого часу (наприклад, на півставки), і в результаті нарахована йому зарплата менше 8000 грн? Але ЄСВ за такого працівника треба сплатити саме з 8000! У цьому випадку базою нарахування ЄСВ буде МЗП, а не фактичний дохід працівника.
Те саме стосується й інших випадків, коли норма робочого часу не виконана, через що зарплата працівника у певному місяці була нарахована у розмірі, меншому за МЗП. Наприклад, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати.
У 2025 році розмір мінімальної зарплати становить:
- у місячному розмірі – 8000 грн;
- у погодинному розмірі – 48 грн.
З розмірами мінзарплати можна ознайомитися у нашому довіднику ось тут.
Про те, що таке погодинна оплата праці, ми докладно розповідали тут.
Максимальна база для нарахування ЄСВ з 1 січня 2025 року становить 20 МЗП – 160 тис. грн.
В яких випадках ЄСВ не донараховують?
Це можна зрозуміти і з вже наведеного вище. Особам з інвалідністю і сумісникам донарахування ЄСВ до мінімального розміру не роблять – щодо них ЄСВ нараховується з фактичної зарплати.
Але є ще кілька винятків.
Неодноразово податківці наводили перелік випадків, коли не потрібно застосовувати правило донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску:
- до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи – базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;
- до заробітної плати (доходу) працівника – особи з інвалідністю, який працює на підприємстві або у ФОПа, де застосовується ставка 8,41%;
- до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;
- до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих осіб з інвалідністю);
- якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;
- якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – бази нарахування єдиного внеску немає;
- для працівника (за основним місцем роботи), в якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, адже загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних визначається після надання листка непрацездатності).
Окремо вимоги щодо нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати ми розглянули у нашому довіднику за посиланням.
Щодо доплати зарплати до МЗП
МЗП – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП. Цей розмір для 2025 року ми наводили вище!
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати. Така доплата, по суті, є складовою фонду оплати праці.
Правила застосування цієї гарантії прописані у ст. 3-1 Закону про оплату праці.
На відміну від мінімального ЄСВ, гарантія щодо мінімального розміру оплати праці застосовується щодо всіх працівників, незалежно від їх статусу або категорії!
Тобто де б працівник не працював, за основним місцем роботи чи за сумісництвом, він має право на оплату праці в розмірі, не нижчому за МЗП!
Інша річ, що якщо він працює в режимі неповного робочого часу або частину місяця не працював, то така гарантія, як МЗП, застосовуються пропорційно до фактично відпрацьованого часу!
МЗП і погодинна оплата
У разі коли працівники, яким установлені годинні тарифні ставки, виконали місячну норму праці і розмір нарахованої заробітної плати нижчий від місячної мінімальної заробітної плати, то доплата до розміру мінімальної місячної заробітної плати їм не проводиться, оскільки годинна ставка для цих працівників не може бути меншою за МЗП в погодинному розмірі (лист Мінсоцполітики від 20.03.2017 №766/0/101-17/28).
Таким чином, ті, хто встановив деяким працівникам погодинну оплату праці, не роблять доплат до МЗП, це проблема тих роботодавців, які скористалися правом встановлювати місячний оклад працівників в розмірі не нижче за прожитковий мінімум для працездатних осіб (а він у 2025 році становить 3028 грн).
Ось чому чимало роботодавців одразу встановлює оклади працівникам у розмірі, не меншому за МЗП (8000 грн). Щоб не створювати бухгалтерії зайвої роботи для розрахунку доплати.
Але тим, хто має оклади у меншому розмірі, стане у пригоді наша таблиця!
Таблиця. Які виплати враховуються/не враховуються для дотримання норм щодо МЗП
|
Забезпечення мінімального розміру зарплати |
|
|
Що входить до мінімальної зарплати? |
До мінімальної зарплати входить: оклад, премії, надбавки, доплата за суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та інші доплати, не перелічені в наступному рядку (зокрема, індексація і доплата за використання дезінфікуючих засобів). Законом «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено мінімальну зарплату на рівні 8000 грн, а в місяць – 48 грн відповідно (ці суми застосовують при погодинній оплаті праці). Якщо працівнику за повністю відпрацьований місяць у 2025 році нараховано менше ніж 8000 грн за відповідні місяці, роботодавець повинен проводити доплату до рівня мінімальної зарплати. Доплата проводиться щомісяця і виплачується одночасно з виплатою зарплати |
|
Що не входить до мінімальної зарплати? |
Доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (ст. 3-1 Закону «Про оплату праці»). Коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці (зокрема, на підставі результатів атестації робочих місць), такі доплати виплачуються понад розмір мінімальної зарплати. Відповідно до роз’яснень Мінсоцполітики, якщо за умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної зарплати |
|
Мінімальна зарплата при неповному робочому часі |
Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу або за якихось підстав не виконав у повному обсязі місячну норму робочого часу, мінімальну заробітну плату слід виплачувати пропорційно до виконаної норми праці |
|
Розрахунок зарплати при сумісництві |
Відповідно до оплати праці за посадою за фактично відпрацьований час, при цьому встановлена зарплата за 1 годину роботи у 2025 році не повинна бути меншою ніж 48 грн. Доплату до рівня мінімальної зарплати слід нараховувати окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за сумісництвом |
|
Розрахунок зарплати при суміщенні професій |
Це виконання працівником разом зі своєю роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Додаткова робота за іншою професією (посадою) здійснюється в межах робочого часу за основним місцем роботи. Таким чином, працівник виконує покладені на нього додаткові обов’язки без звільнення його від основної роботи і виконання такої роботи відбувається в межах робочого часу за основною роботою. А це означає, що доплату слід ураховувати у складі зарплати |
|
Чи буде враховуватися середній заробіток за час відпустки, лікарняний до мінімальної зарплати? |
Не буде враховуватись, бо допомога по тимчасовій непрацездатності та відпусткові не входять до фонду оплати праці, а також їх виплачують за час, коли працівник фактично не працював, а перебував на лікарняному чи у відпустці |
А як бути при відрядній оплаті праці?
Чи треба проводити донарахування до МЗП? Так!
Як саме це робиться – див. у прикладі 6 нижче.
Цю та іншу інформацію можна переглянути у нашому довіднику за посиланням.
Простій та призупинення трудових відносин
Окремо зупинимося на правилах щодо простою та призупиненні трудових відносин, бо зараз війна, і ці питання залишаються актуальними.
Якщо простій тривав цілий місяць, доплата до МЗП при оплачуваному простої не здійснюється.
Таким було роз’яснення Мінсоцполітики, Про це ми писали тут.
Що це означає на практиці? Наприклад, ви оголосили простій в середині місяця. У такому випадку у працівника є нарахована зарплата за фактично відпрацьовану частину місяця і оплата простою за другу частину місяця.
От щодо оплати простою доплата до МЗП не здійснюється – у оплати простою є свій мінімальний показник, не менш ніж 2/3 окладу.
А та зарплата, яку працівник отримує за відпрацьований час, має бути не нижче МЗП. Але оскільки він працював не цілий місяць, то ця гарантія теж застосовуватиметься не за цілий місяць, а за фактично відпрацьований час.
Відпрацював пів місяця (половину норми робочого часу) – за цей час він має отримати не менш ніж 4000 грн (у разі якщо працівнику встановлено місячний оклад) або не менш ніж 48 грн за годину (у разі якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці).
Але щодо ЄСВ ситуація інша. У місяці, в якому був оплачуваний простій, за працівників, зайнятих за основним місцем роботи, які не є особами з інвалідністю і перебували в трудових відносинах цілий місяць, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску.
Проте з метою нарахування ЄСВ зарплата за відпрацьований час (якщо він у місяці простою був) і оплата простою не розглядаються окремо, ці виплати сумуються. Тобто обидві ці виплати входять в базу нарахування ЄСВ з метою визначення страхового внеску.
Розглянемо докладно зазначене вище на числових прикладах.
Приклад 1. Доплата МЗП та «дотяжка» ЄСВ до МЗП, основне місце роботи.
Працівнику за основним місцем роботи встановлюється оклад 7000,00 грн. Цей працівник відпрацював повний місяць і повністю виконав норму праці, тож він має отримати не менше ніж 8000,00 грн.
Тому йому слід доплатити до рівня МЗП 1000,00 грн (8000,00 грн - 7000,00 грн). ЄСВ нараховуємо в розмірі 1760 грн грн (8000,00 х 22%).
Нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто через те, що йому доплатили зарплату до МЗП, відбувається і сплата ЄСВ у мінімальному розмірі.
Приклад 2. «Дотяжка» ЄСВ до МЗП, але не доплата до МЗП.
Працівник за основним місцем роботи працює на підприємстві на неповній зайнятості по 4 години на день (п'ятиденка), оклад за цією посадою становить 8000,00 грн. Таким чином, він має отримати за свою роботу 4000 грн (8000,00 х 0,5). Мінімальні гарантії з оплати праці виконано.
Але ЄСВ роботодавець має нарахувати не з фактичної зарплати працівника, а з МЗП, у розмірі 1760 грн (8000,00 х 22%).
Приклад 3. Доплата до МЗП та «дотяжка» ЄСВ.
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 3600,00 грн. Він працює неповний робочий час (1/4 зайнятості). Працівник повністю виконав норму праці.
За відпрацьований час підприємство має йому виплатити за окладом 900,00 грн (3600 х 0,25) і провести доплату до рівня мінімальної зарплати 1100 грн ((8000,00 - 3600,00) х 0,25). Нараховано всього 2000 грн (8000,00 х 0,25).
Оскільки це основне місце роботи і база нарахування ЄСВ менша від мінімальної зарплати, ЄСВ роботодавець нараховує в розмірі 1760 грн (8000,00 х 22%) – з мінімальної зарплати. Тобто робиться і доплата до МЗП, і «дотяжка» ЄСВ.
Приклад 4. Індексація та доплата до МЗП.
Умовно візьмемо, що оклад працівника у травні 2025 дорівнює 4000 грн. Працівник відпрацював цілий місяць.
Для індексація роботодавець вирішив брати базовим грудень 2024 р., і сума індексація становить 105,98 грн.
Як бачимо, зарплата працівника менша ніж МЗП. Таким чином, слід провести доплату до МЗП. При цьому індексація враховуватиметься в сумі вже нарахованої зарплати, а не нараховуватиметься зверху МЗП:
8000,00 грн - 4105,98 грн = 3894,02 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1760,00 грн (8000,00 х 22%).
Отже, донарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 5. Суміщення посад та доплата МЗП.
У травні 2025 р. працівник суміщає посади. За суміщення посади працівнику встановили доплату у розмірі 1000,00 грн.
Оклад за основною посадою становить 5500,00 грн.
Оскільки у працівника фактична зарплата за місяць менша ніж розмір МЗП, – 6500,00 грн (5500,00 грн + 1000,00), слід провести доплату до МЗП, а саме:
8000,00 - 6500,00 грн = 1500,00 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1760 грн (8000,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 6. Доплата до МЗП за відрядної оплати праці.
За відрядною розцінкою працівнику встановлено оплату 22 грн/шт. (220 грн за день, 10 штук за день).
У травні 2025 р. працівник відпрацював усі дні за графіком роботи – 22 дні.
Також виготовив 200 деталей – тобто виконав норму.
Зарплата працівника за місяць становить 4840,00 грн (22 грн х 220 деталей).
Оскільки фактичний заробіток працівника за травень менший ніж розмір МЗП, необхідно доплатити до МЗП:
3160 грн (8000,00 грн - 4840,00 грн).
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1760 грн (8000,00 х 22%).
Отже, нарахована зарплата працівника буде базою для ЄСВ. Тобто відбувається «дотяжка» двох показників: і МЗП, і ЄСВ.
Приклад 7. Погодинна оплата праці та доплата до МЗП.
У працівника на підприємстві встановлено погодинну оплату праці.
Годинна ставка працівника становить 41,00 грн.
Працівник за травень відпрацював 176,00 год.
Фактична зарплата працівника становить 7216,00 грн.
Оскільки працівнику встановлено годинну тарифну ставку (41,00 грн/год.) і вона менша ніж МЗП у погодинному розмірі 48 грн, слід провести доплату до МЗП за кожну годину, відпрацьовану працівником.
225,60 грн (48 грн х 176,00 год - 7216,00 грн) = 8448,00 грн - 7216 грн = 1232 грн.
ЄСВ нараховуємо в розмірі 1760 грн (8000,00 х 22%).
У цьому прикладі заробітна плата з доплатою до МЗП становить 8448 грн – за погодинною ставкою, а мінімальний внесок з ЄСВ справляється з місячної мінімальної зарплати – 8000 грн.