Прийшла перевірка, відчиняйте двері...
Дехто досі вважає, що існуючий мораторій на перевірки захистить від них у 2016 році і чекати перевіряючих слід з Нового року.
Але, зверніть увагу, податківці і зараз мають право на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп (Див. тут>>>).
На кого з єдинників мораторій в 2016 році поширюється:
- на тих, які здійснюють діяльність на ринках (саме тому перша група наразі під мораторій потрапляє),
- продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі.
З питань дотримання порядку застосування РРО перевірки підприємців-єдинників здійснюватимуться із урахуванням норм Закону №71 та ПКУ. А саме:
- першої групи єдиноподатників вони не стосуються, адже вони не зобов’язані застосовувати РРО
- друга і третя група єдинників, які почали користуватися РРО протягом першого півріччя 2015 року, до кінця 2016 року від таких перевірок звільнені.
На решту – мораторій не поширюється. А це означає, що в будь-який момент часу податківці можуть завітати із перевіркою. Для цього вже діє навіть Порядок проведення контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп обсягу доходу, затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. №439 (Див.: Як контролюватимуть дохід підприємців-"єдинників" з метою використання РРО).
А що саме вони зараз перевірятимуть?
Податківці у листі №10714/6/99-99-13-04-02-15 наголосили, що за нормою ст. 2 та 3 ГКУ фізична особа - підприємець є суб'єктом господарювання. Тому на них також поширюється норма ч. 8 ст.19 ГКУ. Цією нормою встановлено усі суб'єкти господарювання зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи.
Тож вести бухоблік та подавати фінансову звітність підприємці не повинні. А от мати у наявності первинні документи результатів своєї роботи мають! І тут є стара проблема: у юросіб більшість документів має типову або рекомендовану форму, і майже кожний крок розписано – ДФС, Мінфіном, НБУ тощо.
Для підприємців таких приписів дуже мало. Тож, який необхідний мінімум документів підприємець-єдинник повинен мати і надавати при податковій перевірці?
Підтвердження фактичного здійснення господарської операції
Податківці наголосили, що за ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
На їх думку, надання належним чином укладеного договору між платниками податків, а також оформленої в установленому порядку податкової накладної не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності.
Податківці вказали, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Вказана позиція також викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.
На підставі зазначених норм зроблено висновок: для підтвердження даних податкового обліку, у тому числі даних податкових декларацій з ПДВ, можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Документи про облік доходів
Наразі порядок ведення обліку та складання звітності для єдиноподатників встановлено ст. 296 ПКУ.
Згідно із пп. 296.1.1 ПКУ фізособи-єдиноподатники І, ІІ, ІІІ груп, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Для фізосіб-єдиноподатників ІІІ групи, які є платниками ПДВ, передбачено форму Книги обліку доходів і витрат (пп. 296.1.2 ПКУ).
Крім цього, на фізосіб-єдиноподатників, оскільки вони складають декларацію з єдиного податку, поширюється норма п. 44.1 ПКУ. Нею встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Якщо виходити із об’єкта оподаткування єдиного податку, зазначеного для фізосіб – єдинників у ст. 292 ПКУ, то в них мають бути у наявності документи, які підтверджують факт отриманих доходів у грошовій та негрошовій формі, зазначених у складених деклараціях.
До них належать:
- Книга обліку доходів або Книга обліку доходів і витрат платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця;
- документи, на підставі яких ця Книга заповнювалася;
- решта документів, які використовувалися при складанні декларації з єдиного податку.
Ці первинні документи у разі необхідності мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із пп. 20.1.6 ПКУ та п. 85.2 ПКУ.
Документи щодо коштів, які не є доходом підприємця
Податківці зауважують, що підприємці-єдинники повинні мати документи на доказ того, що певний отриманий ними дохід не оподатковується єдиним податком (наприклад, суми, які надходять за посередницькими договорами або суми передоплат, повернених постачальником, чи суми поверненої протягом 12 місяців поворотної фінансової допомоги тощо).
У первинних документах нюансів звільнення від оподаткування не знайдеш. Тож, потрібні не тільки первинні, а і підтвердні документи (договори, виставлені претензії тощо). Щоб узяв у руки, і було зрозуміло, що це за суми і як вони відповідають певним нормам ПКУ або роз’ясненням податківців щодо звільнення від оподаткування.
Наприклад, для поворотної фіндопомоги (позики) таким документом буде договір і документи про її отримання та повернення.
Для коштів, які надходять за посередницькими договорами – сам посередницький договір (комісії, дорученні, агентський, транспортної експедиції) та документи про надходження цих коштів та їх пересилання замовнику.
Документи про понесені витрати
Оскільки третя група - платники ПДВ повинні вести Книгу обліку доходів і витрат, то зрозуміло, що їм без первинних документів, на підставі яких в цій Книзі відображаються витрати, не обійтися. І їх теж треба буде надати при перевірці.
На відміну від доходів, ПКУ не містить переліку витрат, облік яких повинні вести такі підприємці.
Тож, орієнтуватися потрібно на Порядок заповнення такої Книги, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579. За ним в цій Книзі мають бути відображені відомості про:
- витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без ПДВ;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків (в даному випадку – ПДВ) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку;
- транспортно-заготівельні витрати;
- інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;
- витрати на оплату праці у разі використання праці найманих осіб;
- суму сплаченого ЄСВ (як за себе, так і за найманих працівників);
- суму інших витрат, які понесені у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку, зокрема витрат на зв’язок, сплату орендних та комунальних платежів тощо.
І на все це у підприємця третьої групи – платника ПДВ мають бути первинні документи, а в ідеалі – і договори (або інші підтвердні документи).
Решта підприємців-єдинників облік витрат не веде, а отже, надавати податківцям документи про придбання товарів, оплату послуг тощо не зобов’язані.
Зверніть увагу: часто при документальних перевірках податківці люблять вимагати у підприємців документи про походження товару, яким вони торгують, а інколи – оборотно-сальдові відомості щодо наявності та руху такого товару. Це пов’язано з тим, що податківці вважають так: не контролюючи скільки було продано товарів, перевірити, чи не ухиляється підприємець від сплати податку неможливо. А може він не усю виручку відображає в Книзі? Тим більше, якщо розрахунки проводяться готівкою.
Ми не можемо сказати, що підозри податківців безпідставні. Але відомо одне. Обов’язок мати документи про походженні товару встановлений ПКУ лише для підприємців на загальній системі оподаткування (п. 177.10 ПКУ). Для єдинників такого обов’язку не встановлено, принаймні, прямої норми ПКУ з цього приводу немає. Вони не зобов’язані вести бухгалтерський облік придбаних та реалізованих товарів і складати за ними первинні документи (крім розрахункових документів, які, при готівкових розрахунках не через РРО, найчастіше залишаються тільки у покупців).
А вигадувати, щоб ще підприємець-єдинник мав би надати перевіряючому прямо зараз, при позаплановій перевірці, не треба! Чинне законодавство і без цього настільке непрозоре, що мало хто проходить перевірку без штрафів.
До речі, про них..
Що буде за неведення та незбереження документів первинного обліку?
Податківці наполягають, що за незбереження первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до пункту 121.1 ПКУ. Розмір штрафу становить 510 гривень. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Крім того, до фізичних осіб, які не ведуть або ведуть з порушенням облік доходів та витрат, застосовується відповідальність у формі адміністративного штрафу. За ст. 163-1 КпАПУ незбереження первинних документів тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн). Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн).
Але, знову повторюємо: застосувати ці штрафи податківці мають право лише в тому випадку, коли ПКУ встановлено обов’язок складання та зберігання таких документів!
