Згідно з ч. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку – юрособи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
У свою чергу, до складу доходу, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
При цьому, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).
Зверніть увагу: на думку податківців, зазначені вище норми працюють і у тому випадку, якщо підприємство не отримувало поворотну фіндопомогу грошима, а «успадкувало» заборгованість за нею за розподільчим балансом внаслідок реорганізації.
У ІПК від 22.06.2018 р. №2798/6/99-99-12-02-04-15/ІПК податківці щодо цього питання приходять до висновку: «якщо Товариство є правонаступником заборгованості за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, укладеного з фізособою у жовтні 2017 року, та отримало на баланс таку заборгованість згідно з передавальним актом, якщо така допомога не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (у жовтні 2018 року), то сума допомоги (яка є зобов’язанням, що не підлягає погашенню у звітному періоді) має включатися до складу доходу платника єдиного податку у IV кварталі 2018 року».
Тобто, якщо ПФД було отримано до переходу на спрощену систему оподаткування, однак 12 місяців з дня її отримання спливають вже після переходу на сплату ЄП, то така особа повинна визнавати дохід у сумі непогашеної ПФД.
Від редакції:
Щоправда, така консультація податківців викликає сумніви, адже Податковим кодексом чітко зазначено, що вважати датою отримання доходу платником єдиного податку. А на дату отримання такої ПФД (навіть у якості заборгованості, як правонаступник) суб’єкт господарювання перебував на загальній системі оподаткування і, відповідно, норми п. 292.1 ПКУ для нього не діяли.
Окрім цього, існує і протилежне роз’яснення податківців у «ЗІР» (категорія 108.01.02) де вони зазначають: «Датою отримання доходу платника єдиного податку є надходження коштів юридичній особі як платнику єдиного податку. Юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку».
Що ж робити, коли роз’яснення податківців суперечать одне одному?
Як відомо, індивідуальна податкова консультація діє для тієї особи, яка її замовила. Більш того, така особа має право оскаржити цю консультацію. Решта самостійно вирішують, яке з роз’яснень податківців їм подобається, або замовляють власну ІПК (та або діють за нею, без загрози штрафів при перевірці, або оскаржують її в суді, згідно з ст. 53 ПКУ).