Коментар до ІПК ДПСУ від 15.05.2025 №2651/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
Чи має підприємство нараховувати та сплачувати ЄП та ВЗ з суми грошових коштів, стягнутих за рішенням суду?
Так, має.
Адже відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Винятків для відшкодування збитків (шкоди) і для компенсації судових витрат – ПКУ не встановлено!
А податківці в коментованій ІПК роз’яснюють, як порахувати суму такого доходу.
Вони наводять норму п. 292.13 ПКУ, згідно з якою дохід визначається на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку (п. 292.13 ПКУ). Потім вони зазначають, що дохід обліковується згідно з НП(С)БО та/або іншими нормативно-правові актами Мінфіну України з питань бухгалтерського обліку.
З наведеного можна було б зробити висновок, що, на думку податківців, доходом для цілей оподаткування ЄП вважатимуться ті операції, які визнаються доходом за правилами бухгалтерського обліку.
Проте у визнанні доходу у бухгалтерському обліку і в податковому обліку платників ЄП є велика різниця! Вона полягає в даті визнання такого доходу.
Позиція редакції
Згідно із п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Дійсно, сума компенсації збитків відображається в бухобліку як дохід – на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки». Але на цьому «асоціації» з бухобліком, на нашу думку, закінчуються. Адже дохід в бухобліку визнається геть в іншому порядку.
Наприклад, дохід, про який йдеться у наведеній ситуації, визнається в бухобліку за датою визнання боржником вказаних сум. Тобто це дата, коли набрало чинності рішення суду, а зовсім не дата отримання коштів на рахунок в банку. Між цими датами може бути й вагомий проміжок часу, якщо боржник не виконає рішення суду вчасно.
В податковому ж обліку «єдинника» датою отримання доходу є дата надходження йому коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ).
Таким чином, підприємство – платник ЄП III групи повинне включити суми компенсації збитків і витрат до бази оподаткування ЄП в тому податковому періоді, коли вони фактично були отримані. А не коли вони були нараховані в бухобліку. І в тій сумі, в якій вони були отримані (адже погашення зобов’язання може відбуватися й частками).
Не слід забувати, що «єдинники» III групи (у т. ч. і юрособи) починаючи з 01.01.2025 р. мають сплачувати ВЗ у розмірі 1% від доходу, який оподатковується ЄП (п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Отже, із отриманих сум доведеться сплатити також і 1 % ВЗ.
Чи враховуються отримані суми при розрахунку граничного розміру доходу для ЄП III групи?
Ні, не враховуються.
У п. 292.15 ПКУ зазначено, що при визначенні обсягу доходу, який дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником ЄП та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.
Тобто при обчисленні граничного розміру доходу «єдинника» такі суми не враховуються – і податківці з цим погоджуються.