«Сільськогосподарський» єдиний податок

Нагадаємо, що з початку 2015 року фіксований сільгоспподаток Законом №71 включено до спрощеної системи оподаткування, внаслідок чого він змінив назву і став називатися єдиним податком, а його платники віднесені до 4-ї групи платників єдиного податку. Надалі ми будемо називати його єдиним податком (ЄП) 4-ї групи.

Хто не може стати платником ЄП 4 групи

До четвертої групи платників єдиного податку не можуть належати фізособи. 

Є також три обмеження, які не дозволяють перебувати у 4-й групі платників ЄП (п. 291.5-1 ПКУ):

1) суб’єкти господарювання, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2) суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

3) суб’єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Хто може бути платником ЄП 4 групи

Сільгосптоваровиробники можуть сплачувати ЄП,  перебуваючи у складі четвертої групи платників ЄП. Платником ЄП 4-ї групи може бути лише юрособа – саме так зазначено у визначенні сільгосптоваровиробника у пп. 14.1.235 ПКУ. 

Вимоги до сільгосптоваровиробників, які потрібно виконати для цього, наведені у пп. 4 п. 291.4 ПКУ. 

Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік в тих юросіб, які бажають перебувати в 4 групі платників ЄП,  має дорівнювати або перевищувати 75%. 

Поняття частки сільськогосподарського товаровиробництва визначено пп. 14.1.262 ПКУ — це «питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку».

Відповідно до пп. 291.4.7 ПКУ новоутворені сільгосптоваровиробники можуть стати платниками ЄП 4-ї групи лише з наступного року після утворення, за умови дотримання ними 75%-го критерію доходу (про розрахунок цього критерію див. наступний розділ). Протягом першого звітного року такі товаровиробники можуть застосовувати або загальну систему оподаткування, або перебувати у 3-й групі платників ЄП. Стати платником ЄП 3-ї групи можна з дати утворення нового підприємства (пп. 4 пп. 298.1.1 ПКУ).

Зверніть увагу: на відміну від платників ЄП 1-3 груп, для платників ЄП 4-ї групи не встановлено обмежень щодо кількості найманих осіб та річної суми доходу. Також на платників ЄП 4-ї групи не поширюється заборона негрошових розрахунків, адже п. 291.6 ПКУ діє лише для платників ЄП 1-3 груп.

Щорічне підтвердження статусу

Статус платника ЄП 4-ї групи потрібно щорічно підтверджувати (пп. 298.8.1 ПКУ). Для цього щороку потрібно подавати відповідний пакет документів, який включає загальну та звітну декларації з ЄП, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. Більш докладно про це ми писали тут. Строк подання цих документів – до 20 лютого поточного року. Тобто, щоб стати платником ЄП 4-ї групи з 2018 р., ці документи потрібно буде подати до 20.02.2018 р.

Розрахунок доходу для цілей справляння ЄП 4-ї групи

Щоб визначити, чи може сільгосптоваровиробник у наступному році сплачувати ЄП 4-ї групи, питома вага його доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній рік має становити не менше 75% від загального доходу. 

Які доходи слід включати до розрахунку, визначено у пп. 298.8.3 ПКУ. Це доходи від реалізації продукції, а саме:

• реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
• реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
• реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
• реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Зверніть увагу: дохід від реалізації  підакцизних товарів не включається до цього розрахунку. Виняток складають  виноматеріали виноградні (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблені на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції – доходи підприємств первинного виноробства від їх реалізації включаються до розрахунку 75% доходу.

Не враховується також дохід від надання будь-яких робіт та послуг, хоч би вони були й сільськогосподарськими роботами чи послугами (наприклад, виконання механізованих польових на замовлення сторонніх осіб). Однак для цього правила є одне виключення, про що далі. 

Реорганізація сільгосптоваровиробника і 4 група платників ЄП

Якщо сільгосптоваровиробник утворений шляхом реорганізації інших підприємств, він може одноразово, у рік такої реорганізації,  включити до розрахунку 75%-го критерію також і доходи від надання певних послуг – пп. 298.8.3 ПКУ.

Так, у разі коли сільгосппідприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до вищезазначених доходів від продажу сільгосппродукції, включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

• послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
• послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
• послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);
• послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Об’єкт та база оподаткування ЄП 4-ї групи

Об’єктом оподаткування ЄП 4-ї групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності платника ЄП або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292-1.1 ПКУ). 

Зрозуміло, що права власності або користування земельними ділянками повинні бути оформлені та належним чином зареєстровані (з дотриманням вимог Закону від 01.07.2004 р. №1952-IV). 

Зверніть увагу:  платнику ЄП 4-ї групи не заборонено і самому надавати в оренду власні земельні ділянки.  Але з метою оподаткування така ситуація регулюється пп. 295.9.6 — 295.9.7 ПКУ. 

У разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові ЄП 4-ї групи, орендодавець враховує орендовану площу у своїй декларації з єдиного податку. Тобто, єдиний податок з таких угідь сплачує орендодавець! У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується, відповідно і не є об’єктом оподаткування. 

А ось якщо сільськогосподарські угіддя та/або земля водного фонду орендується в особи, яка не є платником ЄП 4-ї групи (включаючи оренду земельних паїв у фізичних осіб), то навпаки, орендар враховує таку площу у своїй декларації. У цьому випадку орендовані земельні ділянки є об’єктом оподаткування в орендаря. 

Базою оподаткування ЄП 4-ї групи є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ. 

Базою оподаткування ЄП 4-ї групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ. 

Більш докладно про визначення коефіцієнта індексації для сплати єдиного податку платниками 4-ї групи – читайте тут. 

Ставки ЄП 4-ї групи

Ставки ЄП 4-ї групи встановлені п. 293.9 ПКУ. Станом на 01.01.2017 року вони складають (у відсотках від бази оподаткування):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також сільгоспугідь, які знаходяться в умовах закритого грунту) - 0,95;
• ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57;
• багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57;
• багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19; 
• сільгоспугідь, які знаходяться в умовах закритого ґрунту, - 6,33.

Ставка податку для земель водного фонду становить 2,43%. 

Декларація платника ЄП 4-ї групи – загальні правила

Звітним періодом для сплати ЄП четвертої групи є календарний рік (п. 294.1 ПКУ). Декларація складається раз на рік та подається до 20 лютого поточного року згідно  з пп. 295.9.1 ПКУ.  

Розглянемо на прикладі розрахунок суми єдиного податку та заповнення декларації на 2018 рік. 

Приклад. Сільгосптоваровиробник має у власності земельну ділянку у Київській області категорії багаторічних насаджень площею 60,32 га, нормативна грошова оцінка якої проведена у 2015 р. та складає 95962,43 грн/га. 

Також підприємство орендує земельні паї у фізичних осіб, площу яких теж включає до розрахунку єдиного податку. Загальна площа та грошова оцінка орендованих земель складає:

• категорії ріллі – 1654,325 га, нормативна грошова оцінка проведена у 2015 р. та складає 31970,15 грн/га;
• категорії сіножатей – 256,4578 га, нормативна грошова оцінка проведена у 2015 р. та складає 10805,30 грн/га. 

Індексація нормативної грошової оцінки землі проводиться шляхом множення оцінки на коєфіцієнти індексації. Розміри коефіцієнтів індексації за останні роки ви можете побачити, наприклад, тут>>>

З метою визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на початок звітного року, нормативна грошова оцінка помножується на коефіцієнти індексації за усі роки, крім року її проведення та, власне, звітного року. 

Розглянемо це на умовах прикладу. За ними рік проведення нормативної грошової оцінки усіх земельних ділянок є 2015, тобто однаковим.  Тому коефіцієнт індексації 2015 року при обчисленні ЄП за 2018 рік ми не враховуємо. 

У 2016 р. коефіцієнт індексації становив 112,4%. Ми про це писали тут. Припустимо, що при розрахунку ЄП за 2017 рік буде застосовуватись коефіцієнт 110,2%. 

Отже, для розрахунку суми єдиного податку нам потрібно проіндексувати нормативну грошову оцінку кожної категорії земель:

• багаторічні насадження: 95962,43 * 1,124 * 1,102 = 118863,67 грн/га;
• рілля: 31970,15 * 1,124 * 1,102 = 39599,76 грн/га;
• сіножаті: 10805,30 * 1,124 * 1,102 = 13383,96 грн/га.

При розрахунку єдиного податку застосовуються ставки, встановлені п. 293.9 ПКУ: для ріллі і сіножатей – 0,95% від нормативної грошової оціінки, для багаторічних насаджень – 0,57 %. ЄП на рік розраховується шляхом множення площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації та ставки податку. 

Як видно із колонки 6 декларації, сума річного податку становитиме: 

• багаторічні насадження: 118863,67 х 60,32 х 0,57% = 40868,18 грн.;  
• рілля: 39599,76  х 1654,325 х 0,95% =  622353,29  грн.;
• сіножаті: 13383,96 х 256,4578 х 0,95% = 32608,00 грн.

Далі річна сума єдиного податку розподіляється між кварталами звітного року так, як встановлено у пп. 295.9.2 ПКУ. 

Зверніть увагу: пп. 295.9.2 ПКУ встановлено, що ЄП четвертої групи сплачується щоквартально протягом 30 к.д., що настають за останнім календарним днем податкового кварталу, у таких розмірах від річної суми ЄП: у I кварталі — 10 %; у II кварталі — 10 %; у III кварталі — 50 %; у IV кварталі — 30 % - що і було відображено у прикладі заповнення декларації.

Податок сплачується на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.8 ПКУ).

Приклад заповнення фрагмента декларації платника ЄП 4-ї групи наводиться у зразку. Додаток до декларації у зразку не наводиться, про його заповнення ми розповімо в наступній статті.