Які податки не сплачують на ЄП групи 4
Платники групи 4 сплачують ЄП замість (п. 297.1 ПКУ):
1) податку на прибуток;
2) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками ЄП групи 4 для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
3) рентної плати за спеціальне використання води платниками ЄП групи 4.
Хто із сільгоспвиробників може застосовувати спрощену систему?
Сільгосптоваровиробники-юрособи, у яких частка сільгосптоваровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (пп. 4 п. 291.4 ПКУ).
I важливий нюанс!!! Як скажемо далі, ЄП розраховується від НГО (нормативна грошова оцінка) площі сільгоспугідь та/або земель водного фонду. А тому, щоб бути платником ЄП групи 4, потрібно мати у власності чи користуванні такі землі.
Сільгосптоваровиробник – юрособа, яка займається (пп. 14.1.235 ПКУ) виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільгосппродукція – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 23 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) (див. пп. 14.1.234 ПКУ) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Зверніть увагу!
Селекційні центри та підприємства з племінної справи у тваринництві відносять до власної сільгосппродукції – племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об'єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів'я тварин (пп. 291.4.2 ПКУ).
Частка сільгосптоваровиробництва – питома вага доходу сільгосптоваровиробника, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу (див. пп. 14.1.262 ПКУ).
Причому дохід від реалізації власно виробленої сільгосппродукції та продуктів її переробки визначається за правилами, наведеними в пп. 298.8.3 ПКУ. Це дохід від реалізації продукції рослинництва, тваринництва, птахівництва, рибництва тощо. Увага: сюди не включаються сільгосппослуги. Єдиний виняток зроблено для сільгосппідприємств, утворених шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Для них у перший рік утворення до складу доходу від продажу власної сільгосппродукції включаються в тому числі і сільгосппослуги, наведені в пп. 298.8.3 ПКУ.
Тобто, наприклад, за попередній рік сільгосппідприємство отримало доходу 8 млн грн, у тому числі від продажу власно вирощеної сільгосппродукції (скажімо, зернових) – 7 млн грн. Тут частка – 87,5% (7 : 8 х 100). Бачимо – 87,5% більше ніж 75%. Тому сільгосппідприємство може бути платником ЄП групи 4 в поточному році. Отже, частка визначається за показниками минулого року з метою визначення права перебувати на ЄП групи 4 в поточному році.
Але! Загальне правило для можливості бути платником ЄП встановлено для підприємств, які пропрацювали вже щонайменше рік. А що робити новоутвореним сільгосппідприємствам?
На жаль, у рік утворення стати платником ЄП групи 4 не можна (див. пп. 291.4.7 ПКУ). Це можна зробити тільки наступного року, у разі дотримання частки.
Щоправда, можуть бути платниками ЄП групи 4 сільгосппідприємства, утворені шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення. Для таких є окремі правила стосовно дотримання частки, які поширюються на (пп. 291.4.3 ПКУ):
- усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
- кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;
- особу, утворену шляхом перетворення.
Окремі правила для таких осіб наведені в пп. 291.4.4 – 291.4.6 ПКУ. Тут на них не зупинятимемося.
Не можуть бути платниками ЄП групи 4 сільгосппідприємства:
якщо більше 50% доходу, отриманого від продажу сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки, отримано від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
які провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання).
Відповідно до п. 291.5-1 ПКУ
Як розраховується ЄП?
Є кілька простих правил.
1. Об'єкт оподаткування – площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292-1.1 ПКУ).
2. База оподаткування – НГО 1 га сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) – НГО ріллі відповідної області, згідно з додатком 1 до Порядку №262 (п. 292-1.2 ПКУ).
3. Ставки податку наведені в п. 293.9 ПКУ. Наприклад, для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім тих, що розташовані у гірських зонах та на поліських територіях, а також в умовах закритого грунту) – 0,95% тощо.
4. ЄП розраховується загалом на поточний рік – шляхом подання відповідної податкової звітності до 20 лютого поточного року (п. 291.4, пп. 295.9.1 ПКУ).
Таким чином, якщо сільгосппідприємство має, приміром, 200 га сільгоспугідь (рілля), НГО 1 га – 30 тис. грн, річний розмір ЄП групи 4 становитиме 57000 грн (200 х 30000 х 0,95%).
Сплачують ЄП групи 4 поквартально протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, в розмірі від річної суми на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.2, 295.9.8 ПКУ):
- I кв. – 10%;
- II кв. – 10%;
- III кв. – 50%;
- IV кв. – 30%.
Виходить, за даними нашого прикладу, сплатити треба буде щокварталу в таких розмірах:
- I кв. – 5700 грн (57000 х 10%);
- II кв. – 5700 грн (57000 х 10%);
- III кв. – 28500 грн (57000 х 50%);
- IV кв. – 17100 грн (57000 х 30%).
Як сільгосппідприємству перейти з загальної системи на ЄП гр. 4?
Щоб перейти, сільгосппідприємству треба подати до 20 лютого поточного року таку звітність (див. пп. 298.8.1 ПКУ):
- загальну податкову декларацію (за формою, затвердженою Наказом №578) щодо всієї площі земельних ділянок – податковій за своїм місцезнаходженням;
- звітну податкову декларацію (за цією самою формою) щодо кожної земельної ділянки – податковій за місцем розташування таких ділянок;
- розрахунок частки сільгосптоваровиробництва (за формою, затвердженою Наказом №772) – податковій за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування таких ділянок;
- відомості про наявність земельних ділянок (за формою, затвердженою Наказом №578) – податковій за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування таких ділянок.
Поряд з цим, якщо сільгосппідприємство перебувало на ЄП групи 3, воно повинне спершу відмовитися від цієї групи. Для цього воно ще мусить1:
не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подати до податкової заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування. Це потрібно для уникнення подвійної реєстрації платником єдиного податку. Адже суб'єкт господарювання станом на 1 січня поточного року не може бути зареєстрований платником єдиного податку третьої групи, тобто він має бути виключений з реєстру платників єдиного податку;
подати податкову декларацію платника ЄП групи 3 за звітний рік (у терміни, передбачені для квартальної податкової звітності) і сплатити податкове зобов'язання з цього податку за IV квартал звітного року.
1 Див. відповідь у «ЗIР», підкатегорія 108.02.01, на запитання: «Як ЮО – платник ЄП третьої групи може перейти на четверту групу з наступного календарного року?».
I ще. Згідно з пп. 298.8.8 ПКУ, сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до 4-ї групи платників ЄП не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки ЄП, визначеної для платників ЄП іншої групи.
Як відмовитися від ЄП групи 4?
Приклад Cільгосппідприємство перебуває на ЄП групи 4 і хоче серед року відмовитися від неї, перейшовши на ЄП групи 3 чи на звичайну систему оподаткування (податок на прибуток).
Це можна зробити з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25% річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на ЄП групи 4 (див. пп. 298.8.7 ПКУ).
У разі переходу на загальну систему оподаткування подається заява про відмову від спрощеної системи – не пізніше ніж за 10 к. д. до початку нового календарного кварталу (пп. 298.2.1 ПКУ). Цю норму ми беремо за аналогією з порядком переходу на групи 1 – 3 ЄП, бо ПКУ не містить окремої норми, яка описує строк подання заяви у разі переходу на загальну систему.
У разі переходу на ЄП групи 3 заяву потрібно подати не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного календарного кварталу (див. пп. 298.1.4 ПКУ). Тут теж застосовуємо аналогію, адже окремої норми для ситуації переходу з ЄП групи 4 на групу 3 ПКУ не містить.
Поряд з цим, якщо сільгосппідприємство серед року відмовляється від ЄП групи 4, з огляду на норми пп. 295.9.5 ПКУ подається уточнююча декларація ЄП групи 4 – протягом 20 календарних днів місяця, наступного за місяцем, у якому сільгосппідприємство вже не є платником ЄП групи 4.