Витрати на заправку власного авто – тільки за умови підтвердження зв'язку із госпдіяльністю

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи. - підприємця.
Згідно із п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 цього Кодексу.
Згідно з пп. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ до складу валових витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, до яких відносяться і витрати на придбання пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ).    
Витрачені ПММ списуються у розмірі їх фактичної вартості з урахуванням норм витрат ПММ на підставі подорожніх листів.
Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 №43 із змінами та доповненнями. Списання ПММ здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених ПММ з урахуванням норм витрат.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення в межах підприємницької діяльності по шляхових листах та оплачених послугах за умови документального підтвердження, що дані витрати пов’язані з підприємницькою діяльністю.