Штраф з ЄСВ у підприємця-«загальносистемника»: чи буде право на витрати?

Сума ЄСВ, сплачена підприємцем на загальній системі оподаткування, згідно з п. 177.4 ПКУ може бути віднесена ним до складу податкових витрат. А вони, своєю чергою, зменшують об’єкт оподаткування ПДФО та ВЗ – чистий оподаткований дохід підприємця.

Але іноді такий ЄСВ сплачується із запізненням, і тоді доводиться платити ще й штраф (а подекуди і пеню) на підставі повідомлення-рішення від податківців. Тож у підприємця виникає питання: а цей штраф до витрат належить? Чи треба його відображати в Книзі обліку доходів і витрат та в декларації про майновий стан та доходи? Відповідь на це дають податківці у свіжій ІПК. 

Відповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ

Податківці у консультації від 18.02.2019 р. №581/П/99-99-13-01-04-14/ІПК нагадують, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464).

За несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ на підприємців накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

А ще згідно зі ст. 165-1 КпАП несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ фізособами – підприємцями карається адмінштрафом. А саме, у сумі:

• що не перевищує 300 н.м.д.г. – штрафу від 40 до 80 н.м.д.г.;
• за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 н.м.д.г.;
• у сумі більше 300 н.м.д.г. – штраф від 80 до 120 н.м.д.г.;
• за повторне за рік вчинення таких дій – штраф від 150 до 300 н.м.д.г.

Але адмінштраф, на відміну від штрафу, передбаченого Законом про ЄСВ, має граничні строки накладання. Про них ми писали тут.

Право на витрати

Згідно з п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ПКУ.

Відповідно до п. 177.4.3 ПКУ до витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, зокрема, належать суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених Законом №2464. А ось віднесення до витрат сум сплаченої заборгованості з єдиного внеску та сум пені і штрафних санкцій нормами ПКУ не передбачено.

Відображати в Книзі та декларації чи ні?

Справа в тому, що в Порядку №481 не наведено чіткого переліку витрат, які підприємець має відображати в Книзі обліку. Зазначено лише, що це мають бути документально підтверджені витрати. А ще вони визначаються за касовим методом, тобто підтвердженням витрат буде платіжне доручення чи інший документ про сплату. І ось у підприємця є дві квитанції (або виписки з банківського рахунку) – зі сплати ЄСВ і зі сплати штрафу. Яку з цих сум треба зазначати в Книзі, а яку ні?

На нашу думку, тут слід дотримуватися такої логіки. Книга обліку є базою для складання декларації підприємця (про це говорить пп. 177.5.1 ПКУ). А в декларації (точніше, у додатку Ф2 до неї) підприємець визначає об’єкт оподаткування. Отже, в ній він має зазначати не будь-які витрати, а саме ті, які зменшують чистий оподаткований дохід.

Саме тому сума сплаченого ЄСВ відображатиметься і в Книзі, і в декларації. А ось сума штрафу за несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ – ні.