- Що таке ФОП на 1 групі спрощеної системи оподаткування, та які вимоги встановлює закон для таких підприємців?
- Яку діяльність може здійснювати ФОП на 1 групі
- ФОП на 1 групі та робота через OLX, Prom або соціальні мережі
- Як ФОП на першій групі може приймати оплату та чи потрібен касовий апарат
- Висновки
Перша група спрощеної системи оподаткування традиційно залишається одним із найпопулярніших варіантів для підприємців, які лише запускають власну справу або працюють у невеликому локальному бізнесі. Причини такої популярності очевидні. Фіксовані податки, мінімальна звітність, відсутність необхідності наймати бухгалтера, спрощений облік доходів та відсутність обов’язку використовувати касову техніку створюють враження, що це найбільш простий та економічно вигідний формат ведення бізнесу. Розповідає «Юридична компанія YANKIV».
Саме через це багато майбутніх підприємців, ще до реєстрації ФОП, часто ставлять лише одне питання – скільки потрібно платити податків. Але на практиці питання оподаткування далеко не єдина умова для безпечного здійснення діяльності. У випадку з ФОП на 1 групі ключове значення має не сума податків, а вид діяльності, який фактично веде підприємець. І саме тут виникає найбільше помилок.
Багато хто реєструє ФОП на першій групі, додає декілька КВЕДів, починає працювати через соціальні мережі, приймати онлайн-замовлення, продавати через маркетплейси або надавати послуги дистанційно, навіть не замислюючись, що така модель роботи може не відповідати вимогам Податкового кодексу. Формально бізнес працює, клієнти задоволені, доходи надходять, але під час перевірки може виявитися, що обрана система оподаткування не відповідала реальному характеру діяльності.
У 2026 році це питання стало особливо актуальним, оскільки навіть найменший бізнес дедалі активніше використовує інтернет-торгівлю, сервіси доставки, електронні платежі та онлайн-комунікацію з клієнтами. Саме тому підприємцям важливо розуміти не лише формальні норми законодавства, а й те, як податкова служба оцінює сучасні моделі роботи ФОП на практиці.
У цій статті розглянемо, які види діяльності дійсно відповідають умовам першої групи єдиного податку, які професії найчастіше безпечно працюють на цьому режимі, чи можна використовувати OLX, Prom.ua або соціальні мережі для продажів, як правильно приймати оплату та в яких випадках доцільніше одразу обрати іншу групу спрощеної системи оподаткування.
Що таке ФОП на 1 групі спрощеної системи оподаткування, та які вимоги встановлює закон для таких підприємців?
Перша група спрощеної системи оподаткування традиційно вважається найбільш простою моделлю ведення малого бізнесу в Україні. Саме її найчастіше обирають підприємці, які лише починають власну діяльність, працюють самостійно та не планують створювати складну структуру бізнесу. Простота адміністрування, фіксовані податки та мінімальна звітність створюють враження, що цей режим підходить практично для будь-якої невеликої діяльності. Проте на практиці закон встановлює для першої групи значно більше обмежень, ніж багато хто очікує.
Зареєструвати ФОП на першій групі може майже будь-яка фізична особа, яка має право здійснювати підприємницьку діяльність. Винятки стосуються окремих категорій осіб, яким закон прямо забороняє займатися підприємництвом, зокрема державних службовців у випадках, передбачених антикорупційним законодавством. Водночас навіть військовослужбовці у багатьох ситуаціях можуть бути зареєстровані як ФОП.
Процедура відкриття ФОП є максимально спрощеною. Зареєструвати підприємницьку діяльність можна онлайн через портал Дія або шляхом особистого звернення до ЦНАП. Після подання відповідної заяви реєстрація платником єдиного податку першої групи відбувається з першого числа наступного календарного місяця. При цьому закон не забороняє поєднувати підприємницьку діяльність із роботою за трудовим договором. Тобто особа може одночасно працювати на повну або неповну ставку та паралельно вести діяльність як ФОП.
Однак ключове значення для першої групи має не сама реєстрація, а відповідність фактичної діяльності вимогам Податкового кодексу України. Історично цей режим створювався законодавцем як спеціальна форма підтримки найменших форматів самозайнятості. Його концепція базувалася на максимально простій моделі підприємництва: людина працює самостійно, без найманих працівників, не створює масштабної системи продажів та безпосередньо надає товари чи послуги кінцевому споживачу.
Фактично мова йшла про класичний дрібний бізнес, який тривалий час був поширений в Україні. До таких видів діяльності традиційно належали продаж товарів на ринках, ремонт одягу та взуття, перукарські послуги, побутовий сервіс, фотографія, швейна справа, виготовлення ключів, ремонт техніки та інші послуги, які підприємець надає особисто населенню.
Саме тому перша група ніколи не створювалася як універсальний податковий режим для будь-якого малого бізнесу. Вона не була розрахована на активну електронну комерцію, системні продажі через інтернет, співпрацю з юридичними особами, використання складних логістичних моделей або надання професійних консультаційних послуг широкому колу клієнтів.
Попри те, що сучасний бізнес значно змінився, а велика частина підприємницької діяльності перемістилася в онлайн-середовище, підхід законодавця фактично залишився незмінним. Саме через це сьогодні виникає велика кількість спорів та помилок, коли підприємці орієнтуються лише на невеликий обсяг доходу, але не враховують характер фактичної діяльності.
Основні вимоги до першої групи закріплені у Податковому кодексі України. Відповідно до підпункту 1 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої групи можуть бути фізичні особи-підприємці, які:
- не використовують працю найманих осіб;
- здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках;
- або надають побутові послуги населенню.
На перший погляд така норма виглядає достатньо простою. Проте саме слово «виключно» має принципове значення для розуміння меж дозволеної діяльності. Закон фактично обмежує підприємця лише тими форматами роботи, які прямо передбачені для першої групи. Якщо діяльність виходить за ці межі, навіть частково, виникає ризик втрати права на застосування цього режиму оподаткування.
Саме тому невеликий дохід сам по собі не є критерієм безпечності роботи на першій групі. Навіть якщо підприємець отримує лише декілька замовлень на місяць або працює з одним клієнтом, податкова служба оцінює насамперед характер діяльності, спосіб продажу товарів, формат комунікації з клієнтами та фактичну організацію бізнесу.
Окремо закон встановлює фінансове обмеження щодо обсягу доходу. У 2026 році граничний річний дохід для платників єдиного податку першої групи становить 1 444 049 грн. Перевищення цього ліміту може призвести до обов’язкового переходу на іншу групу спрощеної системи або навіть на загальну систему оподаткування, а також до виникнення додаткових податкових зобов’язань.
Таким чином, перша група єдиного податку дійсно залишається одним із найпростіших режимів для ведення малого бізнесу, однак її застосування потребує уважного аналізу фактичної моделі роботи підприємця. У сучасних умовах ключове значення має не лише розмір доходу чи кількість клієнтів, а насамперед відповідність діяльності тим обмеженням, які прямо встановлені Податковим кодексом України.
Яку діяльність може здійснювати ФОП на 1 групі
Головна особливість першої групи спрощеної системи оподаткування полягає в тому, що закон дозволяє для таких підприємців лише обмежені формати роботи. Саме тому при виборі цієї групи ключове значення має не лише те, що саме продає або надає підприємець, а й спосіб організації діяльності, формат роботи та коло клієнтів.
Як ми уже зазначали, ФОП на 1 групі може здійснювати лише два напрями діяльності: роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та надання побутових послуг населенню. Саме ця, на перший погляд, проста норма на практиці стає джерелом найбільшої кількості спорів із податковими органами.
Якщо підприємець обирає першу групу для торгівлі, закон дозволяє лише один конкретний формат – продаж товарів з торговельних місць на ринках. Саме ця фраза часто стає причиною помилкового тлумачення. Багато підприємців вважають, що якщо вони працюють у невеликому масштабі, не мають найманих працівників, не орендують великий магазин і продають товари самостійно, то автоматично відповідають вимогам першої групи. Але на практиці податкові органи оцінюють цю норму значно буквальніше.
Торговельне місце на ринку, це класичний формат торгівлі, який традиційно пов’язується з прилавками, лотками, відкритими торговими точками, контейнерами або іншими місцями реалізації товару, які знаходяться саме в межах ринку та функціонують як частина його торгової інфраструктури.
Це означає, що підприємець може реалізовувати одяг, текстиль, аксесуари, побутові товари, канцелярію, сувенірну продукцію, товари для дому або іншу продукцію для кінцевого споживача. Сам по собі товар зазвичай не створює проблеми. Основне питання завжди стосується формату реалізації.
Саме через це підприємці нерідко стикаються з ризиками тоді, коли фактично переходять від класичної ринкової торгівлі до більш сучасного або масштабованого формату продажів. Однією з найпоширеніших ситуацій є випадок, коли підприємець починає з торгівлі на ринку, але з часом розширюється, орендує окреме приміщення, павільйон, шоурум або створює постійну торгову точку.
З точки зору бізнесу це виглядає абсолютно логічно. Зростають продажі, збільшується кількість клієнтів, виникає бажання створити комфортніші умови для покупців. Але з точки зору податкового законодавства така ситуація може оцінюватися зовсім інакше.
Податкова служба часто аналізує не лише фізичне місце розташування, а реальний спосіб організації торгівлі. Якщо об’єкт має ознаки стаціонарного магазину, окремого павільйону, торгового приміщення або іншого постійного об’єкта, така діяльність може бути визнана такою, що вже не відповідає вимогам першої групи. Причому навіть розміщення такого магазину на території ринку саме по собі не гарантує відповідності вимогам першої групи. Податкова офіційно зазначає, що магазин на території ринку не вважається торговельним місцем на ринку для цілей застосування першої групи.
Саме тому багато торгових підприємців, які планують масштабування або розвиток, ще на старті свідомо обирають другу групу, навіть попри дещо вище податкове навантаження.
Другий дозволений напрямок для ФОП на 1 групі – це надання побутових послуг населенню. Саме ця категорія сьогодні викликає найбільше практичних запитань, оскільки сучасний ринок послуг кардинально відрізняється від того, яким він був у момент формування податкових правил.
Поширеною помилкою є переконання, що якщо послуга надається фізичній особі, то вона автоматично є побутовою. Насправді це не так. Податковий кодекс використовує значно вужче розуміння побутових послуг. Йдеться про діяльність, яка безпосередньо пов’язана із задоволенням повсякденних особистих потреб людини.
Саме тому до побутових послуг зазвичай відносять роботу перукарів, майстрів манікюру, швачок, майстрів з ремонту одягу, взуття, меблів, побутової техніки, фотографів у межах побутових фотопослуг, спеціалістів з домашнього сервісу, прибирання та інших подібних напрямків. Податкова також окремо роз’яснює перелік побутових послуг, які можуть надавати платники першої групи.
При цьому ключове значення має не назва професії, а фактичний зміст роботи. Наприклад, фотограф, який проводить сімейні фотосесії або робить фото на документи, зазвичай ближче до побутових послуг. Але якщо цей самий спеціаліст починає працювати з брендами, рекламними кампаніями або створенням комерційного контенту для бізнесу, податкова оцінка такої діяльності вже може бути зовсім іншою.
У 2026 році значна частина підприємців працює у цифровій сфері. Це маркетологи, SMM-спеціалісти, таргетологи, дизайнери, юристи, бухгалтери, консультанти, бізнес-тренери, коучі, копірайтери, IT-фахівці та інші професіонали, які продають експертність, знання або інтелектуальний продукт.
Саме ця категорія підприємців найчастіше помиляється з вибором першої групи. Причина досить проста: навіть якщо такі послуги надаються фізичним особам, за своєю природою вони зазвичай не мають побутового характеру, який вимагається Податковим кодексом. Через це низька ставка податку не повинна бути єдиним критерієм вибору групи. Якщо діяльність не відповідає побутовому характеру, перебування на першій групі може створювати реальні податкові ризики під час перевірки.
Окремо необхідно враховувати ще одну принципову особливість першої групи – коло клієнтів. Діяльність такого підприємця повинна бути орієнтована саме на населення, тобто на звичайних фізичних осіб як кінцевих споживачів. Це стосується як продажу товарів, так і надання побутових послуг. Робота з іншими підприємцями, корпоративними клієнтами або юридичними особами може свідчити про вихід за межі моделі, для якої створювалася перша група. Саме тому продавати товари або надавати послуги в межах першої групи безпечніше саме населенню, а не іншим ФОП чи компаніям.
На практиці більшість проблем виникає саме тоді, коли підприємець фактично виходить за межі класичної моделі малого локального бізнесу, для якої історично створювалася перша група: починає масштабувати продажі, відкриває стаціонарні точки, активно працює онлайн або надає професійні послуги, які не мають побутового характеру. Саме тому перед вибором першої групи варто оцінювати не лише податкову ставку, а й реальну модель роботи бізнесу, формат продажів та категорію клієнтів.
ФОП на 1 групі та робота через OLX, Prom або соціальні мережі
Одне з найактуальніших практичних питань у 2026 році для підприємців на спрощеній системі стосується онлайн-продажів, використання маркетплейсів та цифрових каналів комунікації з клієнтами. Реальність сучасного малого бізнесу така, що навіть класичні побутові послуги сьогодні рідко працюють виключно офлайн. Майстри манікюру, перукарі, фотографи, спеціалісти з ремонту техніки, швачки, майстри домашнього сервісу та інші підприємці дедалі частіше знаходять клієнтів через Instagram, Telegram, Viber, а також через онлайн-платформи на кшталт OLX або Prom.ua.
Протягом тривалого часу питання допустимості такої моделі роботи для першої групи залишалося спірним. Причина полягала в тому, що Податковий кодекс формувався в період, коли цифрова комерція ще не була настільки масовим явищем. Через це у підприємців закономірно виникало питання: чи не вважається використання маркетплейсів, месенджерів, доставки або онлайн-комунікації виходом за межі умов першої групи.
Податкова служба частково дала відповідь на це питання в індивідуальній податковій консультації №2119/ІПК/99-00-24-03-03, де фактично підтвердила, що платники єдиного податку першої групи, які надають побутові послуги населенню, можуть використовувати інтернет-платформи, онлайн-засоби зв’язку та поштових операторів для приймання і виконання замовлень. Це стало важливим сигналом для малого бізнесу, оскільки фактично податкова визнала, що сам по собі цифровий канал комунікації не означає автоматичного порушення умов перебування на першій групі.
Саме тому позитивна позиція податкової не означає, що будь-яка онлайн-модель ведення бізнесу автоматично є безпечною для першої групи. Під час перевірки контролюючий орган оцінює не сам факт наявності сторінки в соціальних мережах чи профілю на маркетплейсі, а реальний формат ведення діяльності.
Якщо, наприклад, майстер манікюру веде сторінку в Instagram, приймає записи через Direct або месенджери, спілкується з клієнтами напряму та надає побутову послугу фізичним особам, така модель зазвичай виглядає близькою до класичного формату побутових послуг, який допускається для першої групи.
Але ситуація може виглядати зовсім інакше, якщо підприємець фактично будує масштабний цифровий бізнес:
- запускає таргетовану рекламу,
- використовує CRM-системи,
- автоматизує приймання замовлень,
- працює з регулярними онлайн-оплатами,
- організовує доставку по всій Україні та системно масштабує клієнтську базу.
У такому випадку під час податкової перевірки це вже може сприйматися не як класична модель дрібного побутового підприємництва, а як повноцінний e-commerce або структурований сервісний бізнес.
Особливо обережними мають бути підприємці, які не лише комунікують із клієнтами онлайн, а фактично переводять весь бізнес у цифровий формат. У таких ситуаціях ризик спору з податковою значно зростає, навіть попри наявність позитивних роз’яснень.
Тому практичний висновок для ФОП на першій групі доволі простий: використовувати OLX, Prom, соціальні мережі, месенджери або поштових операторів для пошуку клієнтів і комунікації в цілому можливо, але ключове значення має не канал продажу, а сутність бізнес-моделі. Якщо діяльність залишається побутовою, орієнтованою на населення і не виходить за межі класичного малого бізнесу – ризики значно нижчі. Якщо ж діяльність поступово перетворюється на системний онлайн-проєкт із масштабуванням, автоматизацією та елементами електронної комерції, часто більш безпечним рішенням стає перехід на іншу групу оподаткування ще до виникнення податкового спору.
Як ФОП на першій групі може приймати оплату та чи потрібен касовий апарат
Ще одне з найпоширеніших практичних питань для підприємців на першій групі стосується порядку приймання оплати від клієнтів. Для багатьох саме механізм розрахунків стає одним із ключових факторів при виборі групи єдиного податку, адже від цього залежить не лише зручність роботи, а й рівень адміністративного навантаження.
У 2026 році ФОП на 1 групі може законно отримувати оплату в різних формах. Підприємець має право приймати:
- готівкові кошти,
- оплату шляхом банківського переказу на підприємницький рахунок,
- оплату за реквізитами IBAN,
- перекази через банківські застосунки,
- а також інші безготівкові форми розрахунків, які не суперечать законодавству.
Сам по собі факт безготівкового переказу не створює порушення умов перебування на першій групі. Більше того, закон не вимагає, щоб кожен такий платіж обов’язково супроводжувався письмовим рахунком або окремим договором. На практиці в більшості випадків достатньо просто надати клієнту реквізити підприємницького рахунку для оплати.
Особливо це актуально для майстрів сфери послуг, які працюють через соціальні мережі, месенджери або за попереднім записом. Наприклад, перукар, майстер манікюру, фотограф або майстер з ремонту техніки може отримати запис від клієнта онлайн, після чого клієнт просто оплачує послугу за реквізитами або готівкою без складної документації.
Разом із тим спосіб приймання коштів іноді впливає на загальне сприйняття моделі ведення бізнесу під час податкового контролю. Податкова служба зазвичай оцінює не окрему платіжну операцію, а всю систему роботи підприємця в комплексі.
Якщо підприємець просто приймає оплату на рахунок або готівкою від своїх клієнтів, це зазвичай не створює додаткових ризиків. Але якщо діяльність супроводжується автоматичними платіжними сервісами, інтеграцією з маркетплейсами, регулярними дистанційними продажами, масовими онлайн-замовленнями, CRM-системами, автоматизацією обробки клієнтів або масштабуванням по всій країні, податкова може аналізувати не лише сам платіж, а всю бізнес-модель загалом.
Саме тому підприємцю важливо оцінювати не лише технічну можливість приймати кошти, а й загальний характер своєї діяльності.
Однією з найбільших переваг першої групи у 2026 році залишається звільнення від обов’язкового використання РРО або ПРРО. Закон прямо передбачає, що платники єдиного податку першої групи можуть працювати без класичного касового апарата або програмного РРО. Ця пільга залишається чинною і у 2026 році.
Для багатьох підприємців саме це стає вирішальним аргументом на користь першої групи, адже відсутність касового апарата дозволяє мінімізувати стартові витрати, спростити щоденний облік та не витрачати ресурси на фіскалізацію кожної операції.
Окремо важливо враховувати питання приймання оплат банківськими картками. Наприкінці 2025 року уряд відтермінував обов’язок для ФОП першої групи щодо обов’язкового використання POS-терміналів на період дії воєнного стану та ще певний час після його завершення. Тобто станом на 2026 рік для платників першої групи ця вимога фактично відкладена.
Саме це дозволяє підприємцям на першій групі почати діяльність з мінімальними адміністративними витратами, працювати без касового апарата, без складної касової інфраструктури та зосередитися насамперед на розвитку власної справи. Але навіть за таких спрощень важливо пам’ятати, що спосіб приймання оплати повинен відповідати загальній моделі бізнесу та не створювати враження, що підприємець фактично веде діяльність, яка вже виходить за межі класичного формату першої групи.
Висновки
ФОП на 1 групі у 2026 році залишається зручним і вигідним форматом для найменшого бізнесу, але лише за умови, що фактична діяльність підприємця дійсно відповідає вимогам Податкового кодексу. Це не універсальний режим для будь-якої невеликої справи, а спеціальна модель для дуже обмеженого кола діяльності.
Головне, що потрібно пам’ятати: перша група підходить не тому, що підприємець має невеликий дохід, працює самостійно або не має великого магазину. Вона підходить тоді, коли ФОП або продає товари з торговельного місця на ринку, або надає побутові послуги населенню.
Саме тому перед реєстрацією ФОП або переходом на першу групу важливо оцінити не лише КВЕДи та суму майбутніх податків, а реальну модель роботи. Податкова дивиться не тільки на назву діяльності, а й на те, де саме підприємець працює, кому продає товари або послуги, як приймає замовлення, чи є ознаки магазину, онлайн-бізнесу, професійних консультацій або системної електронної комерції.
Використання OLX, Prom.ua, Instagram, Telegram, Viber чи інших онлайн-каналів саме по собі не означає автоматичного порушення. Але такі інструменти мають залишатися способом комунікації з клієнтом, а не перетворювати діяльність на повноцінний масштабований онлайн-бізнес, який уже не схожий на класичну модель першої групи.
Окрема перевага першої групи – можливість працювати без РРО/ПРРО та без обов’язкового POS-термінала на період дії відповідних винятків. Також ФОП може приймати оплату готівкою, на рахунок, через IBAN або інші безготівкові способи. Проте навіть спосіб приймання оплати варто оцінювати в контексті всієї бізнес-моделі.
Отже, перша група є хорошим рішенням для локального, простого та персонального бізнесу, який працює без найманих працівників і обслуговує населення. Але якщо діяльність пов’язана з масштабуванням, роботою з ФОП чи компаніями, стаціонарним магазином, активною інтернет-торгівлею або професійними послугами, безпечніше одразу розглядати іншу групу єдиного податку.
