Помер директор ТОВ: порядок дій та процедура зміни керівника у 2026 році за ЦКУ та Законом про ТОВ/ТДВ

1. Чому у разі смерті керівника слід звертати особливу увагу на Статут підприємства?
2. Порядок дій, якщо у ТОВ є Модельний статут
3. Порядок дій, якщо у ТОВ є статут, розроблений самостійно
4. Порядок дій, якщо у товариства два учасники 50/50 у разі смерті одного з них?
5. Що робити із КЕП померлого керівника?
6. Що робити з ПН/РК, які не встигли зареєструвати через смерть керівника?

Чому у разі смерті керівника слід звертати особливу увагу на Статут підприємства?

У попередній статті про зміну керівника ми розглянули можливі ситуації, коли керівника звільняють з прийняттям відповідного рішення учасниками/засновниками та їх покрокові дії, а також дії керівника за чинним законодавством і статутом. А в цій статті розглянемо проблеми та ризики зміни керівника у разі його смерті.

Як свідчить практика, найбільші проблеми у підприємства виникають у двох випадках:

• коли йдеться про померлого керівника, який був єдиним засновником такого підприємства;
• або у разі смерті керівника, який був одним із двох засновників з рівними частками (50/50) у статутному капіталі.

Адже тут повинні працювати особливі умови статуту, що мають бути зазначені як у статуті, затвердженому у власній редакції підприємства, так і у Модельному статуті. І ці умови статуту підприємства заслуговують на окрему увагу. Розглянемо їх на прикладі ТОВ як найбільш поширеній формі підприємств.

І ось лише деякі запитання, які ми детально розглянемо: 

Порядок дій, якщо у ТОВ є Модельний статут

Нагадаємо, що діюча форма (зміст) Модельного статуту для ТОВ затверджена постановою КМУ від 27.03.2019 №367.

У Модельному статуті є п. 37, який міститься у всіх редакціях статуту, де передбачені наступні дії у разі смерті діючого керівника.

Варіант 1. Якщо керівник (директор) помер, але є засновники (учасники)

1. Автоматично (в силу положень статуту) призначається виконувач обов’язків директора (в.о.):

• спочатку – заступник директора;
• якщо немає – головний бухгалтер;
• якщо і його немає – працівник із найбільшою заробітною платою;
• якщо кілька таких – старший за віком.

2. В.о. директора зобов’язаний невідкладно повідомити учасників ТОВ про смерть директора.

3. Загальні збори учасників мають:

• затвердити тимчасового керівника (або обрати нового);
• внести зміни до ЄДР (через подання державному реєстратору);
• за потреби – змінити статут чи інші документи.

Варіант 2. Якщо помер керівник, який був єдиним учасником (засновником) ТОВ

Це більш складна ситуація. Тут відбувається одночасна смерть власника корпоративних прав і виконавчого органу товариства, що унеможливлює процедуру заміни керівника в ЄДР.

1. Що стається з часткою у статутному капіталі?

Згідно зі ст. 23 Закону про ТОВ/ТДВ частка учасника у статутному капіталі переходить до спадкоємців після прийняття ними спадщини.

Тобто:

• до моменту прийняття спадщини (6 місяців із дня смерті) власник (або власники) корпоративних прав юридично відсутній;
• товариство фактично залишається без керівника і без власника, але продовжує здійснювати свою діяльність без жодних обмежень для юрособи (виконувати договори, користуватись рахунками, приміщеннями, ТЗ тощо).

2. Хто може діяти від імені ТОВ у цей період?

Доки спадкоємці не набули права власності на частку:

• Діє тимчасовий виконувач обов’язків за логікою Модельного статуту, що ми описали вище (якщо він застосовується).
• Якщо навіть працівників немає – фактичне управління, як і сама госпдіяльність зупиняється, а товариство «завмирає» до моменту оформлення спадщини.

Зверніть увагу!

Якщо ТОВ має банківські рахунки – банк може заблокувати доступ після смерті директора, допоки не буде оновлено підписанта.

У разі судових спорів чи податкових перевірок до призначення нового керівника самостійно представляти ТОВ у суді практично неможливо (залишається лише адвокат, який діє за договором/ордером та від імені юрособи, а не від померлого керівника/засновника/учасника).

Тут варто нагадати, що навіть призначення тимчасового виконувача обов’язків не рятує ситуацію повністю – він не може вчиняти значні правочини (якщо Модельний статут вимагав згоди на це від власників). Тобто у нього залишається лише поточне управління (зарплати, податки (окрім податкової звітності та реєстрації ПН/РК в ЄРПН, де вимагається КЕП), укладання контрактів на незначні суми).

3. Що робити, коли з’являються спадкоємці?

1. Протягом 6 місяців спадкоємці звертаються до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (ст. 1221 ЦКУ).

2. Після прийняття спадщини – отримують свідоцтво про право на спадщину на корпоративні права (частку) з наступною держреєстрацією змін в ЄДР щодо відомостей про юрособу – нового(их) учасника(ів) та КБВ.

3. Новий власник(и) (спадкоємець(і)) вже може(уть) вчиняти такі дії:

• прийняти рішення про зміну керівника та призначити нового керівника;
• внести зміни до ЄДР через державного реєстратора (подати заяву, протокол/рішення, статут за потреби).

Наведемо увесь це алгоритм у таблиці нижче.

Алгоритм дій за Модельним статутом

Порядок дій, якщо у ТОВ є статут, розроблений самостійно

Після прочитаного вище, звісно, постає запитання: якщо юрособа (ТОВ) створена та діє на підставі статуту власної редакції, то чи мають бути подібні положення та як вони можуть виглядати?

Наведемо приклади:

Приклад 1. Коли директор – стороння особа або один із учасників ТОВ

1) У статуті можна написати таке: «… У разі смерті особи, яка обіймає посаду Директора Товариства, виконувачем обов'язків до обрання у встановленому порядку іншої особи автоматично стає відповідний заступник, а у разі коли така посада відсутня або вакантна – інший учасник або фінансовий директор Товариства…».

2) Або взяти аналогічний варіант з п. 37 Модельного статуту за основу чи просто переписати цей текст.

Приклад 2. Коли директор – один з учасників ТОВ управляє товариством напряму без оплати та без трудових відносин (як це було перебачено у скасованій ст. 64 ГКУ)

До статуту додатково до тексту за Прикладом 1 можна також додати: «…У разі смерті учасника Товариства, який безпосередньо здійснює управління справами Товариства (вказати на відповідні пункти Статуту), управління справами автоматично переходить до іншого учасника з найбільшим розміром частки у статутному капіталі…)».

Якщо таких норм у статуті на момент смерті засновника не буде, діємо за описаною вище процедурою для спадкування частки за законом або за заповітом. 

Важливо!

Заповіт рятує ситуацію на всі 100%. Адже спадкоємець за заповітом не повинен очікувати 6 місяців для прийняття спадщини. 

Порядок дій, якщо у товариства два учасники 50/50 у разі смерті одного з них?

Розглянемо практичне питання для ситуації, коли юрособа (ТОВ) має двох учасників з частками 50/50 у статутному капіталі. Адже це саме та практична колізія, яка в реальному житті часто створює «параліч управління» ТОВ.

Отже, маємо такі вихідні дані:

• У ТОВ – двоє учасників, в обох частки по 50%.
• Один із них був директором (одноосібним виконавчим органом).
• Цей директор помер.

Тобто маємо одночасно:

1. вакантну посаду керівника, і

2. неможливість прийняти рішення про нового керівника. Адже для прийняття рішення про обрання/призначення нового керівника потрібна проста більшість голосів (50 + 1 голос) – ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ.

Що стається з часткою померлого учасника?

Відповідно до ст. 23 Закону №2275, частка учасника переходить до спадкоємців після прийняття ними спадщини.

До того часу жодна особа не може реалізовувати корпоративні права померлого.

Хто керує ТОВ до переходу частки померлого до спадкоємців?

І тут цілком можливий варіант або тимчасовий вихід – в.о. керівника за п. 37 Модельного статуту (або за аналогічною нормою у статуті власної редакції). У такому випадку у разі смерті особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган, виконувачем обов’язків до обрання іншої особи стає заступник / головний бухгалтер / працівник із найбільшою зарплатою (п. 37 Модельного статуту або дехто, визначений у статуті власної редакції).

А якщо спадкоємців не буде?

За приписами ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ/ТДВ:

• у разі смерті учасника-фізособи чи припинення учасника-юрособи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків,

та

• якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, 

товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без урахування голосів учасника, який виключається. Тобто другий учасник стає єдиним. І зможе або сам керувати ТОВ, або призначити керівника. 

Що робити протягом цього року та «паралічу управління»?

Оскільки до набуття спадщини (або закінчення 1 року) рішення ухвалити неможливо, існує перехідний період, під час якого ТОВ:

• не може офіційно змінити директора через держреєстратора (бо немає рішення більшості);
• не може діяти через померлого директора (він вибув);
• але може функціонувати через в.о. (якщо Модельний статут або власна редакція).

Можливі рішення (залежно від обставин)

Варіант 1. Дія за Модельним статутом

• Тимчасово діє в.о. керівника (на підставі п. 37).
• Підтримує господарську діяльність.
• Після набуття спадщини – скликаються збори і обирається новий директор.

Варіант 2. Якщо статут власний (без механізму в.о.)

Можна:

• звернутися до фахівців та пошукати можливість через суд визнати повноваження тимчасового керівника (як захід для захисту інтересів юрособи – хоча аналогічної практики поки що немає, проте ситуація сьогодення спонукає до пошуку інших, не стандартних рішень для вирішення проблеми керування юрособою, зокрема за прикладами вирішення корпоративних конфліктів в суді);
• або спадкоємці можуть до завершення спадкової процедури уповноважити певну особу тимчасово управляти часткою (через процедуру охорони спадкового майна за ст. 1283 – 1285 ЦКУ).

Що робити із КЕП померлого керівника?

Наразі варто приділити увагу ще одному питанню, яке неодмінно пов’язане з проблемами ведення госпдіяльності після смерті керівника.

Керівник підписував документи кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Підпис міг залишитися на підприємстві, але керівник помер і це припиняє можливість підписувати цим КЕП податкову звітність, реєструвати ПН/РК в ЄРПН та інші дії через кабінет платника (подання пояснень, скарг на розблокування ПН/РК, на дії органу ДПС, оскарження ППР тощо).

Звісно, технічно деякий час це буде можливо. Але за законом, юридично цього робити не можна (звертаємо увагу бухгалтерів на це теж!).

Важливо!

Після смерті керівника користуватись його КЕП технічно деякий час буде можливо, але за законом, юридично цього робити не можна.

Тут одразу зауважимо, що незважаючи на наявність положень п. 37 Модельного статуту чи аналогічних положень у статуті власної редакції, жоден державний реєстратор не внесе такого т.в.о. померлого керівника за статутом до ЄДР. При заміні керівника чи внесення даних щодо представника юрособи потрібен протокол учасників/рішення одного учасника ТОВ. Бо згідно зі ст. 9 та 17 Закону №755 реєстратор діє тільки на підставі рішення уповноваженого органу юрособи (зборів, учасника тощо), а не «автоматичної заміни» за статутом. Отже, в ЄДР залишиться інформація про померлого керівника та учасника.

Тимчасово виконуючий обов’язки зможе підписувати звітність та інші документи для ДПС, тільки якщо він зазначений як уповноважений представник в ЄДР заздалегідь. Якщо цього не було зроблено заздалегідь – зовнішня діяльність ТОВ фактично заблокована.

Адже ЄДР (Єдиний державний реєстр) – єдине офіційне джерело даних про:

• керівника юридичної особи;
• його ідентифікаційні дані;
• право діяти від імені юридичної особи без довіреності.

ДПС автоматично синхронізує ці дані через СЕА та M.E.Doc/ЄРПН:

• тільки особа, внесена в ЄДР як керівник або представник, може накладати КЕП, який визнається дійсним для подання звітності чи реєстрації податкових накладних.

Тобто:

• навіть якщо за Модельним статутом діє в.о. директора,
• але його дані не внесені до ЄДР,
• то ЕЦП/КЕП технічно не сприймається системою ДПС – ані звітність, ані ПН не реєструються.

Що треба зробити задля вирішення цієї проблеми?

Варіант 1. Якщо в ТОВ кілька учасників, можна:

• Скликати загальні збори учасників (можна скористатись заочним голосуванням, шляхом опитування обирати керівника заборонено в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону про ТОВ/ТДВ).
• На підставі п. 37 Модельного статуту або аналогічного пункту власної редакції – приймають рішення про покладення обов’язків директора на конкретну особу (в.о.).
• Подати державному реєстратору пакет документів (рішення, форма 2, копії паспортів тощо) – внести запис до ЄДР про нового керівника.

Варіант 2. Якщо збори провести неможливо (наприклад, 50/50 або єдиний засновник помер)

Оскільки юридично внести в.о. до ЄДР неможливо, то тимчасове рішення:

1. В.о. директора діє фактично (здійснює господарські дії, щоб зберегти діяльність).
2. Податкова звітність подається через уповноважену особу – представника (дані про нього потрібно завжди мати в ЄДР з описом обмежень).

Важливо!

Для цього випадку єдиний варіант вирішення проблеми – це підготуватися до неї заздалегідь. Інакше доведеться чекати на спадкоємця (або 1 рік до виключення померлого учасника, якщо спадкоємці не з’являться).

До речі, коли ми вище говорили про охорону спадкового майна та призначення особи, яка управляє ТОВ, то ця ситуація теж не передбачена для внесення відомостей до ЄДР. Тож слід діяти так, як дозволяють обставини з урахуванням наведеного нами вище.

Що робити з ПН/РК, які не встигли зареєструвати через смерть керівника?

Розглянемо ситуацію з практики, про що нам неодноразово задавали питання: директор ТОВ, він же засновник, помер, а частина податкових накладних, складених до дня смерті, залишилися незареєстрованими в ЄРПН. Податкова відмовляє в реєстрації, оскільки на дату реєстрації підписант (новий керівник чи управитель спадщини) уже інший, а КЕП померлого діяти не може.

Ключове правило тут — п. 10 Порядку №1246: ПН/РК приймаються до ЄРПН, якщо підписані КЕП головного бухгалтера або керівника (якщо посади бухгалтера немає) та печаткою постачальника. Податкові органи послідовно вимагають, щоб підписант мав відповідні повноваження одночасно на дату складання і на дату реєстрації ПН/РК, і щоб його КЕП не змінювався в проміжку між цими датами. Саме ця вимога — формальна підстава для відмови: новий КЕП (нового керівника чи управителя спадщини) з’являється вже після дати складання «старих» ПН, а померлий директор більше не є підписантом за даними ЄДР.

На практиці все залежить від того, хто мав право підпису ПН/РК:

• Якщо на підприємстві є (був) головний бухгалтер або окрема уповноважена особа (з поданим раніше J1391104 з типом підпису «Підпис податкових накладних»), яка мала повноваження і на дату складання, і на дату реєстрації ПН, і чий КЕП не змінювався, — саме вона може підписати «старі» ПН. Це варто перевірити в першу чергу.
• Якщо право підпису ПН/РК належало виключно директору (без делегування головбуху чи іншій уповноваженій особі), реєстрація ПН/РК, складених у період між смертю керівника та отриманням КЕП новим директором, фактично неможлива в адміністративному порядку — залишається лише судовий шлях.

Алгоритм дій для підприємства

1. Відновити управління товариством. Якщо засновників декілька — терміново переобрати нового керівника та внести відомості до ЄДР. Якщо засновник був один і спадкоємці ще не вступили у володіння спадщиною — нотаріус на підставі ст. 1285 ЦКУ може укласти договір на управління спадщиною з третьою особою.
2. Зверніть увагу: управитель отримує право діяти від імені товариства (зокрема виконувати функції директора) лише після внесення відповідних відомостей до ЄДР — сам факт укладення договору з нотаріусом права підпису автоматично не надає. Послідовність така: договір з нотаріусом → державна реєстрація змін керівника в ЄДР → отримання управителем власного КЕП. (ст. 1283–1285 ЦКУ).
3. Отримати новому керівнику (або керівнику-управителю) власний КЕП і подати до ДПС Повідомлення про надання інформації щодо КЕП (форма J1391104) відповідно до Порядку Мінфіну №557.
4. Спробувати зареєструвати «старі» ПН новим КЕП і отримати формальну квитанцію про відмову (неприйняття у зв’язку з відсутністю повноважень на дату складання) — це процесуальний момент: лише після квитанції про відмову з’являється предмет для оскарження.
5. Оскаржити відмову в адміністративному та/або судовому порядку, обґрунтовуючи це тим, що господарська операція була реальною, зобов’язання виникли у юридичної особи, а смерть керівника є об’єктивною неможливістю виконати обов’язок з причин, що не залежали від платника.

Судова перспектива реєстрації «старих» ПН

Прямої усталеної практики саме щодо смерті директора поки що небагато — це ще не дуже напрацьована категорія справ. Але є достатньо стійка аналогічна практика у справах про зміну підписанта ПН/РК через зміну директора (коли новий керівник не встигав вчасно отримати КЕП), а логіка податкової там ідентична ситуації зі смертю керівника. Аргумент «смерть» на практиці навіть сильніший за звичайне звільнення, оскільки виключає будь-яку недбалість товариства.

Суди переважно на боці платника податків, зокрема:

• постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 04.11.2022 у справі №320/1369/22;
• постанова П’ятого апеляційного адмінсуду від 25.10.2022 у справі №420/1244/22;
• постанова П’ятого апеляційного адмінсуду від 07.09.2022 у справі №420/24884/21.

Водночас є й негативний для платників приклад — постанова П’ятого апеляційного адмінсуду від 14.02.2023 у справі №420/12264/22, де суд підтримав ДПС. У всіх наведених справах Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тож стовідсоткової гарантії виграшу немає, а навіть вигране рішення не завжди виконується ДПС оперативно — часто потрібне додатковий контроль за виконанням.

Ризик з боку контрагентів

Незалежно від результату спору з податковою, покупці, які не отримали право на податковий кредит через незареєстровану ПН, мають право стягнути з постачальника збитки у розмірі втраченого ПДВ через господарський суд. Цей процес найімовірніше розвиватиметься паралельно зі спором з податковою, а не після нього. Тому паралельно з судовим оскарженням варто активно співпрацювати з контрагентами: якщо йшлося про попередню оплату — розглянути повернення коштів або розірвання договору, якщо товар уже відвантажено — попередити про ризик і шукати договірне врегулювання, щоб мінімізувати цивільно-правові ризики.

Висновок

Судова перспектива реєстрації «старих» ПН після смерті керівника — помірно-позитивна, але процес багатоетапний і не швидкий. Найкраща профілактика — заздалегідь делегувати право підпису ПН/РК головному бухгалтеру чи іншій уповноваженій особі (з поданою формою J1391104 "Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису"). Це окреме, самостійне право підпису: якщо КЕП головного бухгалтера заздалегідь зареєстровано в ДПС таким чином, що він може одноосібно, без директора, підписувати і реєструвати ПН/РК. Тож зможе це  продовжувати робити це навіть після смерті керівника, поки не буде оформлено нового.