Які ІТ-послуги може надавати ФОП іноземному замовнику без ПДВ у 2026 році: консультує ДПС

1. Чи виникає в Україні об'єкт оподаткування ПДВ при експорті ІТ-послуг?
2. Про надання яких послуг іноземним клієнтам запитав ФОП?
3. Чому такі питання взагалі задає неплатник ПДВ? 
4. Де знаходиться «місце постачання» ІТ-послуг?
5. Як відображати операції без ПДВ у податковій звітності?
6. Підсумковий чек-лист для ФОП-платників ПДВ у сфері IT
7. Що почитати додатково про постачання послуг нерезиденту? 

Коментар до ІПК ДПС від 26.08.2026 р. №5094/ІПК/99-00-21-03-02

Чи виникає в Україні об'єкт оподаткування ПДВ при експорті ІТ-послуг?

Надання ІТ-послуг іноземним компаніям є однією з найпопулярніших моделей роботи для українських IT-фахівців та консалтингових компаній. Проте, коли суб’єкт господарювання планує співпрацю з замовником із будь-якої іншої країни, часто постає таке податкове питання: чи виникає в Україні об'єкт оподаткування ПДВ при експорті таких послуг?

Про надання яких послуг іноземним клієнтам запитав ФОП?

Підприємець (платник єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5%, тобто не платник ПДВ) планує укласти договір із компанією-нерезидентом (зареєстрованою у Королівстві Нідерланди), яка не має постійного представництва в Україні. Перелік запропонованих послуг включає:

• розробка та тестування програмних додатків та програм;
• базове програмне забезпечення (основні програмні додатки);
• розробка алгоритмів;
• підтримка ІТ-інфраструктури;
• розробка та написання вимог до програмних додатків та систем;
• проектування систем, у яких ФОП братиме участь у розробці додатків/алгоритмів разом з іншими командами;
• підготовка та написання інструкцій для виробничого персоналу.

Запитання ФОП до ДПС зводилися до наступного:

• Чи належать ці послуги до переліку з п. 186.3 ПКУ?
• Якщо так, чи вважається місцем їх постачання країна реєстрації замовника (Нідерланди)?
• Чи виникає об'єкт оподаткування ПДВ в Україні?
• Якщо послуги не є об'єктом оподаткування, як саме відображати їх у звітності з ПДВ (у декларації та додатках)?

Чому такі питання взагалі задає неплатник ПДВ? 

Це перше, що спадає на думку, читаючи запитання і відповідб ДПС. Адже ставка ЄП 5% у ФОПа передбачає відсутність реєстрації платником ПДВ. Але, як це не дивно, але цим питання ДПС чомусь взагалі не переймалася. 

Чи то ФОП помилився і вказав у запиті неправильну ставку, чи то податківці стали неуважні. 

Увага!

За умов, зазначених у запиті, відповідь повинна бути лише одна:

Відсутність реєстрації платником ПДВ означає, що ПЗ з ПДВ з послуг, які надає сам суб’єкт господарювання, не виникає. Неплатнику ПДВ не потрібно і складати та подавати декларацію з ПДВ. Єдиний випадок, коли ПЗ з ПДВ та обов’язок подати ПДВ-звітність і можуть виникнути у неплатника – це придбання послуг у нерезидента. 

Не варто також цьому ФОПу перейматися щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Наразі платники ЄП 3 групи можуть реєструватися платниками ПДВ виключно добровільно. Тому, поки ФОП залишається у 3 групі, він може перебувати на ставці 5%, яка виключає сплату ПДВ.

Навіть якщо колись  ФОПів-платників ЄП із доходом понад 1 млн грн зобов’яжуть реєструватися платниками ПДВ (такі законотворчі ініціативи існують), ФОПи зі сфери ІТ, які надають ІТ-послуги тільки нерезидентам, ця новація не зачепить. Вони все одно не будуть зобов’язані реєструватися платниками ПДВ. Місце постачання їх послуг визначається за межами митної території України.

Де знаходиться «місце постачання» ІТ-послуг?

Головне правило ПДВ у сфері послуг полягає в тому, що об'єктом оподаткування є ті операції, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ПКУ).

Правила визначення місця постачання послуг встановлені ст. 186 ПКУ:

• загальне правило: місце постачання послуг визначається за місцем реєстрації постачальника (п. 186.4 ПКУ).
• спеціальне правило: для окремих видів послуг місце постачання визначається за місцем реєстрації отримувача (п. 186.3 ПКУ).

До послуг, вказаних у пп. «в» п. 186.3 ПКУ, належать, зокрема, послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Висновок ДПС: 

Якщо послуги підпадають під дію п. 186.3 ПКУ, місцем їх постачання є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання (або місце його постійного/переважного проживання).

Отже, оскільки замовник зареєстрований у Нідерландах (за межами України), місце постачання знаходиться поза митною територією України. Відповідно, такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. «б» п. 185.1 ПКУ).

Як бачимо, загалом ДПС не проти вивести  перелічені послуги ФОПа з об’єкту оподаткування ПДВ. Але податківці пропонують йому самостійно вирішувати, чи узгоджуються його послуги з переліком із п. 186.3 ПКУ. Як випливає з ІПК,  класифікація послуг — це відповідальність платника.

ДПС прямо застерігає, що визначення того, чи належить конкретна послуга до розробки ПЗ чи консультацій з інформатизації, залежить від її коду згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП). Тому для точного визначення коду послуги за ДКПП суб'єкту господарювання рекомендовано звернутися до розробника класифікатора — ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем».

Як відображати операції без ПДВ у податковій звітності?

Безумовно, ця частина консультації ДПС стосується тільки платників ПДВ. 

Навіть якщо операція з надання ІТ-послуг нерезиденту не є об'єктом оподаткування ПДВ, платник ПДВ зобов'язаний задекларувати такі обсяги. Тому ДПС вказала наводити обсяги постачання подібних послуг (п. 186.3 ПКУ) у рядку 5 декларації з ПДВ (пп. 6 п. 3 розд. V Порядку №21). При цьому не забутьте, що у разі заповнення рядка 5 декларації, обов'язковим є подання Додатка 4 до декларації з ПДВ.

Підсумковий чек-лист для ФОП-платників ПДВ у сфері IT

1. Формулюйте предмет договору коректно. У контракті та актах виконаних робіт чітко зазначайте назви послуг, що відповідають формулюванням пп. «в» п. 186.3 ПКУ («розроблення програмного забезпечення», «тестування», «консультування з питань інформатизації»).
2. Перевірте коди ДКПП та КВЕД. Переконайтеся, що ваші види діяльності охоплюють IT-сферу (наприклад, КВЕД 62.01, 62.02, 62.09).
3. Зберігайте підтвердження нерезидентності замовника. Документи мають чітко вказувати, що замовник — це іноземна компанія без представництва в Україні.
4. Звітуйте щодо ПДВ щодо наданих послуг лише якщо ви є платником ПДВ.
5. Якщо серед послуг згодом з’являться такі, що не підпадають під п. 186.3 ПКУ, і місцем постачання стане  місце реєстрації постачальника (Україна), тоді для платника ПДВ це означати  20%. Але ФОПа  3 групи зі ставкою 5%  ПДВ за надані послуги не сплачують.

Що почитати додатково про постачання послуг нерезиденту? 

• Надання послуг нерезиденту ФОП ІІІ групи (5%): ПДВ-наслідки, якщо місце постачання - Україна   
• Оподаткування при експорті послуг у 2026 році: ПДВ, податок на прибуток та єдиний податок 
• ФОП 2 групи надає послуги нерезиденту, але за договором з ФОПом 3 групи: що з правом на єдиний податок? 
• Постачання нерезиденту послуг із розробки програмного забезпечення: що з ПДВ?