Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Визнання доходу
Згідно з п. 292.4 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Тобто транзитна сума, яку замовник перераховує для виконання відповідних послуг, не є доходом "єдинника".
Тому податківці у листі від 01.11.2016 р. №23203/10/26-15-12-04-18 вказали: якщо "єдинники" здійснюють діяльність на підставі посередницького договору, то до складу доходу включається тільки сума винагороди.
Заповнення Книги обліку доходів та декларації
У Книзі обліку доходів слід зазначати тільки доходи, які є доходом платника єдиного податку відповідно до ст. 292 ПКУ. Сам порядок ведення Книги обліку доходів затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
На підставі цього податківці у листі від 07.11.2016 р. №7294/П/26-15-13-02-15 зазначили: штрафна санкція передбачена за неоприбуткування в Книзі обліку доходів готівкових коштів, одержаних від клієнта саме за надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами, тобто за неоприбуткування доходу у вигляді винагороди повіреного (агента).
Як відомо, на підставі даних Книги обліку доходів заповнюється декларація платника єдиного податку - фізособи - підприємця. Тобто у декларації також відображається тільки дохід "єдинника", який оподатковується єдиним податком. Перераховані транзитні суми (які не є винагородою за посередницьким договором) не включаються у декларацію.
Доля застосування РРО
Чи враховуються транзитні кошти до обсягу доходу для обов’язкового застосування РРО? На це питання ДФС відповіла у листі від 07.11.2016 р. №7295/Б /26-15-13-02-15.
Насамперед податківці нагадали загальні правила щодо застосування РРО "єдинника". Так, згідно з п. 296.10 ПКУ, РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізособи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Грунтуючись на цій нормі, податківці зазначили, що обов’язок застосування РРО "єдинника"-посередника виникає у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу у вигляді винагороди та інших доходів, визначених відповідно до статті 292 ПКУ, понад 1 млн грн.
Але це не означає, що РРО повинен застосовувати "єдинник", який проводить тільки безготівкові розрахунки. На нього обов’язок застосування РРО не поширюється.
Крім того, у листі від 07.11.2016 №7292/О/26-15-13-02-15 ДФСУ наголошує: повідомлення контролюючих органів про незастосування РРО ні ПКУ, ні Законом про РРО це не передбачено.
Отже, навіть якщо "єдинник" перевищив суму річного доходу в 1 млн грн, вимога застосовувати РРО при готівкових розрахунках, а також при розрахунках за допомогою платіжних карток на нього поширюється аж до позбавлення статусу платника єдиного податку. Але якщо такий єдинник застосовує виключно безготівкові розрахунки, РРО йому не потрібен, і повідомляти про це податківців він також не зобов’язаний.
