На це питання відповіла ДФСУ в листі від 27.06.2017 р. №845/Ж/99-99-13-01-02-14/ІПК.
Незважаючи на те, що базою оподаткування єдиним податком у ФОП III групи – платників ПДВ є отриманий дохід (без можливості зменшення його суми на понесені витрати), вести облік витрат, що виникають внаслідок підприємницької діяльності, вони зобов’язані. Такий обов’язок встановлено пп. 296.1.2 ПКУ. А вести цей облік потрібно у Книзі, форма і порядок ведення якої затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
Загальні правила зазначення витрат у Книзі
Відомості, які ФОП заносить до Книги у розділі II "Витрати", визначено п. 6 Порядку №579. Так, у графах 2 і 3 Книги відображаються:
- витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без ПДВ, у тому числі суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку;
- транспортно-заготівельні витрати;
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Зазначити такі витрати потрібно не тільки у гривнях з копійками, а із наведенням виду понесених витрат (із зазначеного переліку).
Також, у графі 6 Книги зазначається сума інших витрат, які понесені у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку, зокрема витрат на зв’язок, сплату орендних та комунальних платежів тощо. Ось ці витрати зазначаються вже без розшифрування їх виду.
Як наголошують податківці у коментованому листі, у зазначених графах 2, 3 та 6 Книги відображаються лише документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю платника податку.
При цьому визначення того, яка діяльність для ФОП вважається господарською, наводиться податківцями із пп. 14.1.36 ПКУ. Це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, що проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Щодо витрат на ремонт і утримання автомобілю
Як бачимо, прямо у Книзі такий вид витрат не згадується. Немає щодо нього і прямих норм у ПКУ.
Але податківці у коментованому листі говорять: якщо ФОП здійснює надання послуг пасажирським автомобільним транспортом, для ведення господарської діяльності з надання зазначених послуг використовуються автобуси, які в свою чергу потребують проведення ремонту, а також заміни шин та акумуляторів.
У такому випадку ФОП має право відобразити в Книзі в розділі II "Витрати" вартість придбаних запасних частин, акумуляторів, шин, автобусного скла, які використовуються в такій господарській діяльності. Щоправда, податківці не пишуть, у якій графі слід зазначати такі витрати, але на нашу думку, це мають бути графи 2 та 3.
Не заперечують податківці і право такого ФОП на податковий кредит з ПДВ за такими витратами – звісно, в разі, якщо такий податковий кредит підтверджено зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними (або іншими документами, зазначеними у п. 201.11 ПКУ). А це вже більш важливо – згода податківців на те, що такі витрати є господарськими, дозволяє підприємцям не боятися донарахування податкового зобов’язання за п. 198.5 ПКУ.
Таким чином, в цілому роз’яснення ДФСУ з цього питання є позитивним. Як би не одне але: з незрозумілої причини і без пояснень, що із цим робити підприємцю, податківці нагадують про Експлуатаційні норми шин та Правила експлуатування акумуляторів.
В останній раз, коли податківці про них згадували у роз’ясненнях щодо витрат, вони наполягали на тому, що витрати слід визнавати не при придбанні шин та акумуляторів, не при введенні їх у експлуатацію, а при списанні (коли вони, ще й відповідно до державних норм) вважаються повністю зношеними. Щоправда, такі роз’яснення застосовувалися, як правило, осіб на загальній системі оподаткування, у яких щодо обліку витрат застосовується принцип нарахування. Але, на нашу думку, такий підхід абсолютно не припустимий для підприємців, які витрати у Книзі відображають за касовим методом.
Нагадаємо, що згідно із п. 5 Порядку №579, записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено ЄСВ тощо. До того ж, в Порядку №579 немає умови зазначати витрати відповідно до доходів, для отримання яких вони були понесені. Таким чином, зазначати в Книзі витрати на придбання шин та акумуляторів ФОП 3-ї групи – платник ПДВ має право у день, коли він витратив кошти на їх придбання (на підставі банківської виписки, касового або товарного чеку тощо). Навіть якщо використання таких шин та акумуляторів протягом строку, меншого за норми, встановлені державою, поставить, на думку податківців, під сумнів зв'язок таких витрат із господарською діяльністю підприємця, коригування таких витрат не передбачено ані ПКУ, ані Порядком №579.