Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці в індивідуальній консультації від 08.08.2018 р. №3463/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК вказали, що фізична особа – власник нерухомості (житлового або нежитлового призначення), загальна площа якого перевищує норми за пп. 291.5.3 ПКУ, не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб'єкт господарювання, а іншу частину як підприємець.
Нагадаємо ці обмеження. За пп. 291.5.3 ПКУ фізособи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Відповідно, якщо платник єдиного податку планує надавати в оренду нежитлові приміщення понад 300 кв.м., то він має:
- або перейти на загальну систему оподаткування;
- або здійснювати надання такого майна в оренду як фізособа.
Податківці у іншій своїй ІПК зупинилися на правилах оподаткування ПДФО орендної плати, якщо підприємець буде здавати в оренду своє майно як фізособа.
Згідно з пп. 170.1.2 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 ПКУ, є орендар.
Однак, як роз’яснюють податківці у консультації від 08.08.2018 р. №3462/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК, якщо орендарем є фізична особа, то саме фізособа-орендодавець має подати річну декларацію про майновий стан та сплатити до бюджету за нею ПДФО та військовий збір. Це передбачено пп. 170.1.5 ПКУ.
