Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до ІПК ДПС від 30.09.2020 р. №4066/ІПК/99-00-04-05-03-06
Нагадаємо, що згідно з ч. 1 п. 292.1 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця платника ЄП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. Водночас до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
У зв’язку з цим податківці у коментованій ІПК підійшли до оподаткування продажу «єдинником» нерухомості з точки зору права власності на таку нерухомість. Відповідно до ст. 325 ЦКУ суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Водночас власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 320 ЦКУ).
При цьому, незалежно від того, який статус надалі фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої підприємницької діяльності, суб’єктом права власності є саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа – підприємець.
Зважаючи на це, податківці доходять висновку, що суб’єктом права власності законодавством визнаються фізичні особи (громадяни), які можуть бути власниками будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичних осіб, і, водночас, не відокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець.
А оскільки право власності на нерухоме майно закріплюється виключно за фізичною особою і дохід від продажу такого майна не включається до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, то підстав для здійснення господарської діяльності у сфері купівлі та продажу власного нерухомого майна на спрощеній системі оподаткування у платника податків не виникає. Зауважимо, що дохід, отриманий від продажу вказаного майна, оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб:
- продаж не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується;
- дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного об’єкта нерухомості, зазначених у п. 172.1 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
