До Верховної ради України внесено законопроєкт №6348 під скромною назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо застосування спрощеної системи оподаткування». Зараз він знаходиться на розгляді в комітеті при ВРУ, а з його текстом можна ознайомитися тут.
З назви законопроєкту важко здогадатися, про що ж він. Між тим, він передбачає зміни до ПКУ та Закону про РРО, тож, є дуже важливим для «єдинників». Автори законопроєкту №6348 в пояснювальній записці до нього нагадують про нещодавні зміни щодо застосування спрощенцями РРО/ПРРО. Більш того, його автори вважають за мету створення цього документу реорганізацію спрощеної системи оподаткування!
А, як передбачено текстом цього законопроєкту, в разі, якщо він стане законом, то набере чинності вже з 1 січня 2022 року. Тож, часу залишилося небагато, і готуватися до змін треба вже зараз.
Про що новий законопроєкт
Про правила застосування реєстраторів розрахункових операцій в 2021 р. і про майже суцільну фіскалізацію розрахунків, яка чекає на бізнес у 2022 р., ми докладно писали тут і нещодавно нагадували тут.
Але протягом 2021 року виявилося, що розширення застосування реєстраторів має негативні наслідки саме для легального малого та мікропідприємництва, оскільки збільшує та здорожчує процедури адміністрування їх діяльності, а також збільшує можливість тиску на них податкових органів. У зв’язку з цим прийняття зазначеного закону було вкрай негативно сприйнято легальним мікробізнесом.
Передбачені зміни спровокують закриття, перехід в тінь або роботу з порушеннями значної кількості суб’єктів господарювання у зв’язку із зростанням витрат на встановлення та застосування РРО, РОS-терміналів, витрат на оплату праці бухгалтерів та можливих штрафних санкцій з боку податкових органів за порушення застосування РРО, призведе до збільшення тінізації економіки, скорочення офіційної зайнятості населення та скорочення доходів бюджетів всіх рівнів та фондів соціального страхування. Про це зараз і говорять автори законопроєкту №6348!
Що ж, те, що претензії підприємців почули, це добре. Але як планується розв'язати цю проблему?
Коротко про зміни
Проєктом передбачається 9 основних змін:
1. Виключення можливості перебування на першій та другій групі платників єдиного податку суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом, високодохідними видами діяльності, здійснюють продаж товарів, що найчастіше ввозяться на територію України в незаконний спосіб.
2. Збільшення порогу доходу платників єдиного податку третьої групи, що мають понад 10 найманих працівників, до 3 000 мінімальних заробітних плат (зараз, при мін.зарплаті у 6500 грн, це становить 19.5 млн грн).
3. Надання можливості органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати ставки для третьої групи платників єдиного податку (від 1,5% до 3% у разі сплати ПДВ та від 2,5% до 5% - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку).
Встановлення для платників єдиного податку третьої групи, які мають понад 10 найманих працівників або після прийняття закону створять понад п’ять нових робочих місць, можливості застосовувати мінімальну ставку податку до 1 січня 2027 року.
4. Відновлення системи обліку доходів (доходів і витрат) для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, через ведення обліку їх доходів (доходів і витрат) за типовою формою шляхом щоденного відображення отриманих доходів (доходів і витрат) як в паперовому, так і в електронному вигляді, в тому числі через електронний кабінет таких платників.
Для фізичних осіб - підприємців, що будуть вести облік доходів (доходів і витрат) через електронний кабінет, запроваджується новий електронний сервіс – автоматичне заповнення інформації про доходи, отримані із застосуванням РРО, а також автоматичне заповнення і перевірка в електронному кабінеті податкової декларації та після її підписання платником податку подання через електронний кабінет до контролюючого органу.
5. Встановлення обов'язковості застосування РРО виключно юридичними особами та платниками єдиного податку третьої групи.
6. Встановлення виключного переліку питань які можуть бути перевірені під час проведення фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями.
Встановлення заборони вимагати у фізичної особи-підприємця або його працівників будь-які документи, що стосуються походження товару, під час проведення фактичної перевірки.
Надання можливості податковим органам призначити позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця у разі повторного порушення порядку здійснення розрахункових операцій.
7. Встановлення вимог щодо ведення загального обліку товарних запасів (без обліку товарних запасів в розрізі об’єктів торгівлі) фізичними особами - підприємцями (крім випадків здійснення діяльності, щодо якої законом або ліцензійними умовами встановлена вимога ведення такого обліку на кожному об’єкті).
8. Надання сільськім та селищним радам приймати рішення про можливість торгівлі лікарськими засобами на території громади без застосування РРО із застосуванням розрахункових книжок.
9. Обмеження комісійної винагороди банку за надання послуг по прийманню платіжних засобів в оплату товарів (послуг).
Далі розглянемо ці зіни докладніше.
Щодо РРО/ПРРО
Хоч автори законопроєкту і кажуть про надмірне навантаження на бізнес у зв'язку із суцільним запровадженням застосування реєстраторів, відмовитися від них повністю, звісно, ніхто не пропонує.
Натомість законопроєкт пропонує встановлення обов’язковості застосування РРО виключно юридичними особами та платниками єдиного податку третьої групи.
Втім, законопроєктом передбачається надання сільськім та селищним радам приймати рішення про можливість торгівлі лікарськими засобами на території громади без застосування РРО із застосуванням розрахункових книжок.
Покращення для 3 групи
Але поруч із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО пропонується третій групі і «пряник».
Так, законопроєкт №6348 передбачає збільшення порогу доходу платників єдиного податку 3 групи, що мають понад 10 найманих працівників, до 3000 мінімальних заробітних плат. Якщо брати теперішній розмір мінімальної зарплати 6500 грн, то це передбачає зростання порогу для перебування у 3 групі до 19,5 млн грн. Якщо ж розмір мінімальної зарплати на 1 січня 2022 року буде більшим, то і поріг буде вищим!
|
Є зараз (пп. 3 п. 291.4 ПКУ) |
Пропонується |
|
третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року |
третя група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та фізичні особи - підприємці, які: а) не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах, кожного місяця звітного періоду не перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; б) використовують працю найманих осіб і кількість осіб, які одночасно перебувають з ними у трудових відносинах, кожного місяця звітного періоду перевищує 10 осіб та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 3000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року |
Пропонується і перегляд ставок для 3 групи – в менший бік. Так, планується надання можливості органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати ставки для третьої групи платників єдиного податку (від 1,5% до 3% у разі сплати ПДВ та від 2,5% до 5% - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку).
А ще встановлення для платників єдиного податку третьої групи, які мають понад 10 найманих працівників або після прийняття закону створять понад п’ять нових робочих місць, можливості застосовувати мінімальну ставку податку до 1 січня 2027 року.
Обмеження видів діяльності для єдинників 1 та 2 груп
Натомість 1 та 2 групам пропонується встановити додаткові обмеження.
Законопроєктом передбачається виключення можливості перебування на першій та другій групі платників єдиного податку суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом, високодохiдними видами діяльності, здійснюють продаж товарів, що найчастіше ввозяться на територію України в незаконний спосіб.
Це слова авторів законопроєкту, але щоб зрозуміти, як саме планують обмежити перебування на спрощеній системі оподаткування, треба розглянути ці зміни докладно.
Тому пропонуємо вам дві таблиці.
В Таблиці 1 ми наводимо зміни щодо визначення – хто саме може перебувати у 1 та 2 групах.
|
Є зараз (п. 291.4 ПКУ) |
Пропонується |
|
перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року |
критерії залишаться без змін, а от види побутових послуг зміняться. |
|
друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
|
друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, та/або роздрібний продаж товарів, та/або здійснюють діяльність в галузі народних художніх промислів (крім серійного виготовлення виробів народних художніх промислів) товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
|
Отже, для 1 групи саме визначення не зміниться. А от для 2 групи виробництво та оптова торгівля стануть забороненими видами діяльності! Залишиться лише невеличка шпаринка у вигляді народних художніх промислів, але і тут серійне виробництво буде під забороною.
Довідково: оптова і роздрібна торгівля – в чому різниця?
Відповідно до пп. 4.4 п. 4 ДСТУ 4303:2004:
- Роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг.
- Оптова торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю, для виробничого споживання та надання пов’язаних із цим послуг (пп. 4.5 п. 4 ДСТУ 4303:2004).
Або, як зазначено в Законі №481 на прикладі алкоголю:
- Оптова торгівля – діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі, іншим СГ.
- Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ громадського харчування.
Довідково: народні художні промисли – що це таке?
Цю галузь регулює спеціальний Закон №2547. За визначенням, народний художній промисел – це творча та виробнича діяльність, метою якої є створення художніх виробів декоративно-вжиткового призначення, що здійснюється на основі колективного освоєння і спадкоємного розвитку традицій народного мистецтва у певній місцевості в процесі творчої праці майстрів народних художніх промислів.
При цьому вироби поділяються на унікальні та серійні:
- унікальний виріб народного художнього промислу - єдиний у своєму роді виріб народного художнього промислу, який має художнє, історичне, етнографічне та наукове значення;
- серійний виріб народних художніх промислів - виріб народних художніх промислів, виконаний за типовим зразком у варіантному виконанні;
- типовий зразок виробу народних художніх промислів - виріб, який віднесений до виробів народних художніх промислів і рекомендований до виробництва.
Але є можливість творчого варіювання – це одна з форм прояву творчості майстра народних художніх промислів, метод відтворення типового зразка виробу народного художнього промислу, який передбачає внесення змін у композиційне, колірне, пластичне та інше художнє рішення виробу, що не спричиняють зниження художнього рівня і якості виготовлення виробу народного художнього промислу в порівнянні з його типовим зразком.
Наскільки це розуміє автор, створення унікальних виробів та варіації на тему типового зразка будуть єдинникам дозволені. А от серійне виробництво суто за типовими зразками – ні. Втім, тлумачення цього обмеження належатиме до функцій податківців і ми про це дізнаємося лише якщо законопроєкт стане законом.
Тепер поговоримо про послуги, зокрема, побутові, які можуть надавати такі підприємці.
Для підприємців 1 групи зараз доступні лише побутові послуги. Їх перелік наведено в п. 291.7 ПКУ.
Для підприємців 2 групи цей перелік теж є актуальним, але для них існує ще одне обмеження, яке наведено поруч із визначенням.
Крім цього, існує перелік видів діяльності, які для єдинників 1-3 груп заборонені – вони зараз наведені у п. 291.5 ПКУ.
Щоб пояснити, що саме пропонується змінити, наведемо ще одну таблицю.
|
Є зараз |
Пропонується |
|
Для 2 групи (абзац четвертий пп. 2 п. 291.4 ПКУ): Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи |
Цей абзац пропонується прибрати |
|
Для 1-3 груп юросіб та ФОП (пп. 291.5.1 ПКУ) встановлено перелік видів діяльності, які не можна здійснювати. Зараз їх 10. |
Пропонується доповнити цей перелік ще шістьма підпунктами: 11) діяльність у сфері поводження з відходами, в т.ч оптова торгівля відходами та брухтом; 12) діяльність суб’єктів природних монополій та діяльність суб'єктів господарювання на суміжних ринках; 13) виробництво машин та устаткування (Розділ 28; 30 КВЕД ДК 009:2010), а також їх експорт, імпорт, продаж на митній території України; 14) діяльність у сфері металургійного виробництва; 15) виробництво хімічних речовин і хімічної продукції (крім виробництва мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних і косметичних засобів); 16) торгівля механічними транспортними засобами та оптова торгівля деталями та приладдям до них |
|
Решта обмежень за п. 291.5 ПКУ |
Залишаються без змін |
|
Перелік побутових послуг, які можуть надавати ФОП 1 та 2 груп наведено в п. 291.7 ПКУ. Зараз видів таких послуг 40. |
Пропонується додати перелік дозволених побутових послуг до визначення 1 групи. В результаті дозволених видів побутових послуг стане усього 9: 1) виготовлення одягу, взуття, галантереї, побутових текстильних та шкіряних виробів за індивідуальним замовленням; 2) послуги з ремонту одягу, взуття, галантереї, побутових текстильних та шкіряних виробів; 3) ремонт побутових виробів і предметів особистого вжитку; 4) послуги манікюру, педикюру, перукарські послуги; 5) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням; 5) послуги з індивідуального навчання (репетиторські послуги); 6) послуги з індивідуального виховання дітей; 7) послуги з утримання тварин у т.ч. дресирування та догляд; 8) послуги у сфері фотографії; 9) послуги соціальної допомоги без забезпечення проживання. Які побутові послуги стануть дозволеними для 2 групи – наразі це загадка. Адже у новому визначенні це не зазначено, а п. 291.7 ПКУ пропонується викласти у новій редакції! В ньому буде свіжий перелік заборонених видів діяльності. За ним не зможуть належати до 1 та 2 групи ФОП, які здійснюють: 1) оптову торгівлю або посередництво в оптовій торгівлі; 2) продаж одягу із натурального хутра; 3) продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (в тому числі медичного призначення) вартістю понад 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; 4) виробництво, постачання, продаж ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; 5) продаж підакцизної продукції; 6) продаж лікарських засобів; 7) надання послуг з надання доступу до мережі Інтернет; 8) продаж вживаних товарів; 9) розповсюдження лотерей; 10) надання посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна; 11) будівництво (в тому числі нове будівництво, ремонтні роботи, розширення та реконструкцію, зведення будівель зі збірних конструкцій на місці ведення робіт, а також будівництво тимчасових об'єктів) ; 12) надання платних послуг у сфері охорони здоров’я |
Що ми бачимо з цієї таблиці? Для 1 групи перелік дозволених побутових послуг кардинально скорочується. Натомість для 2 групи побутові послуги дозволені, але не наводиться перелік, які саме. Але, скоріше за все, ФОПам 1 групи, вид діяльності яких випаде із дозволеного переліку, доведеться з 1 січня мігрувати до 2 або навіть 3 групи (або взагалі переходити на загальну систему оподаткування).
Аналогічна ситуація із прямо забороненими видами діяльності. Наприклад, платні послуги в сфері охорони здоров’я. З 1 січня 2022 року їх буде можна надавати лише 3 групі платників єдиного податку. Отже, ФОПам 2 групи, які надають ці послуги зараз, доведеться перейти у 3 групу або ж на загальну систему оподаткування.
А часу на такі переходи залишається небагато. Особливо враховуючи те, що це лише законопроєкт і остаточної редакції закону (і переліків, що і кому можна робити, а що неможна) ми наразі не знаємо! І в цьому автор бачить великий головний біль, із яким стикнуться підприємці наприкінці цього року. Звісно, якщо законопроєкт встигнуть розглянути і він все ж таки стане законом.
Саме тому до ПКУ пропонується спеціальна норма. Платники єдиного податку першої та другої груп, які у зв’язку із прийняттям коментованого закону втрачають право перебувати на відповідній групі платників єдиного податку, повинні до 15 березня 2022 року подати до контролюючого органу заяву про перехід на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Зміна ставки для 1 групи
Не можна не сказати окремо про те, як планують змінити визначення розміру ставки єдиного податку для 1 групи.
Зараз розмір ставки становить не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня. Пропонується зробити його не більше 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (теж станом на 1 січня) !
Якщо порівняти із поточними розмірами мінімумів, то різниця очевидна. Зараз максимальний розмір ставки єдиного податку для 1 групи становить 227 грн/міс.
Але з 1 січня 2022 року він точно збільшиться – адже вже зараз розмір прожиткового мінімуму більший, ніж він був станом на 1 січня 2021 року. Питання тільки в тому, наскільки?
Якщо прожитковий мінімум на 1 січня 2022 року становитиме теперішній розмір 2481 грн, то максимальна ставка ЄП становитиме 248,10 грн.
Якщо ж коментований законопроєкт стане законом, а мінімальна зарплата на 1 січня 2022 року становитиме 6500 грн (теперішній розмір), то максимальна ставка ЄП підніметься до 325 грн. Що на 100 грн на місяць більше, ніж зараз.
Нові вимоги щодо обліку
Проте, і нові обмеження, і нові розширення можливостей передбачається вводити поруч із вдосконаленням системи обліку доходів (або ж доходів і витрат) підприємців.
Так, планується відновлення системи обліку доходів (доходів і витрат) для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, через ведення обліку їх доходів (доходів і витрат) за типовою формою шляхом щоденного відображення отриманих доходів (доходів і витрат) як в паперовому, так і в електронному вигляді, в тому числі через електронний кабінет таких платників.
Для фізичних осіб - підприємців, що будуть вести облік доходів (доходів і витрат) через електронний кабінет, запроваджується новий електронний сервіс – автоматичне заповнення інформації про доходи, отримані із застосуванням РРО, а також автоматичне заповнення і перевірка в електронному кабінеті податкової декларації та після її підписання платником податку подання через електронний кабінет до контролюючого органу.
Поруч із тим пропонується встановлення виключного переліку питань які можуть бути перевірені під час проведення фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій фізичними особами-підприємцями. А також встановлення заборони вимагати у ФОП або його працівників будь-які документи, що стосуються походження товару, під час проведення фактичної перевірки.
Але планується надання можливості податковим органам призначити позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця у разі повторного порушення порядку здійснення розрахункових операцій. І встановлення вимог щодо ведення загального обліку товарних запасів (щоправда, без обліку товарних запасів в розрізі об’єктів торгівлі) фізичними особами - підприємцями (але - крім випадків здійснення діяльності, щодо якої законом або ліцензійними умовами встановлена вимога ведення такого обліку на кожному об’єкті).
Тобто товарний облік залишатиметься актуальним і в 2022 році. І хоча при фактичній перевірці первинку на товар і не вимагатимуть, при документальній податковій перевірці її мати треба буде обов’язково.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!