- Коли почнеться навчальний рік 2026/2027 і коли канікули
- Яким буде перший урок 1 вересня
- Чи будуть діти навчатися очно?
- Які вимоги до укриттів у школах?
- Які важливі новації навчального року 2026/2027
Кілька тижнів залишається до початку нового навчального року 2026/2027. 1 вересня українські діти підуть до шкіл уже вп'яте з початку повномасштабного вторгнення. Цього року на тлі дедалі більш інтенсивних масованих ударів по Україні виклики для навчального процесу є особливо значними.
NV зібрав найважливіші новації навчального року – відповідно до свіжих рекомендацій та інших нормативних актів Міністерства освіти України.
Коли почнеться навчальний рік 2026/2027 і коли канікули
Цьогоріч навчальний рік почнеться 1 вересня 2026 року (вівторок), а завершиться 30 липня 2027-го.
Водночас це не означає, що діти в усіх українських школах навчатимуться до 30 липня – це лише крайня межа, яку встановило Міносвіти.
Окремі школи та їхні педагогічні ради можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального року – тобто самі встановлювати тривалість канікул, семестрів, графік навчальних тижнів та навчальних днів.
Тож точного графіку канікул на 2026/2027 навчальний рік поки також немає. Орієнтовно дати канікули можуть бути такими:
- осінні канікули: 26 жовтня – 1 листопада 2026
- зимові канікули: 25 грудня 2026 – 10 січня 2027
- весняні канікули: 22 – 28 березня 2027
Водночас Міносвіти нагадує, що протягом року школи можуть змінювати терміни канікул, графік навчання, перерозподіляти навчальний час, поєднувати різні форми організації навчання, вносити зміни до календарно-тематичного планування тощо – через безпекові, погодні чи інші причини.
Яким буде перший урок 1 вересня
Перший урок у новому навчальному році Міносвіти рекомендувало присвятити темі Мова гідності.
Пропонується, аби вчителі допомогли дітям формувати культуру поваги до:
- людської гідності,
- багатоманіття,
- безбар'єрної та недискримінаційної мови, висловлювань щодо інших людей,
- принципів рівності, інклюзії та взаємоповаги.
«Особливу увагу доцільно приділити ролі мови у створенні безпечного, інклюзивного й дружнього освітнього середовища, у якому кожна людина, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження, мови спілкування чи інших ознак, почувається прийнятою, почутою та має рівні можливості для навчання, розвитку й самореалізації», – окреслили головне завдання тематичного першого уроку в МОН.
Чи будуть діти навчатися очно?
Саме очну форму навчання Міносвіти називає найоптимальнішою для дітей, зокрема і в 2026/2027 навчальному році.
Водночас МОН наголошує, що навчатися очно діти можуть лише «за умови забезпечення безпечних умов перебування» у школах.
«Очні заняття можливі там, де є укриття потрібної місткості, тож частина шкіл повідомляє свій режим лише в останні дні серпня», – додає профільний портал Osvita.ua. Він також нагадує, що місцеві адміністрації визначають, чи може початися навчання очно в конкретній громаді, однак право обирати форму здобуття освіти належить батькам дитини.
Перелік можливих форм навчання в Україні залишається незмінним і поділяється на дві великі групи.
- Інституційна форма: здобуття середньої освіти в школі з можливістю різних варіантів організації навчання в закладі (очна, дистанційна, заочна, мережева).
- Індивідуальна форма: може бути організована для забезпечення особливих освітніх потреб учня, у такому випадку дитина навчається поза шкільним колективом (класом), але під патронатом школи. Сюди належить сімейна форма навчання, екстернат, педагогічний патронаж.
Змінити форму навчання можна й протягом навчального року.
Які вимоги до укриттів у школах?
У новому навчальному році залишаються чинними нещодавно оновлені санітарні правила для шкіл, які було затверджено на початку 2026 року, та вимоги МОН до шкільних укриттів.
Відповідно до цих документів, загальні базові вимоги до укриттів є такими:
- укриття має бути розташовано в основній будівлі школи чи близько до неї (рекомендовано до 100 м);
- укриття не можна облаштовувати поряд із резервуарами з небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами;
- через укриття не повинні проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж);
- укриття має бути забезпечено не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (наявність одного евакуаційного виходу допускається лише якщо місткість укриття менше, ніж 50 осіб, а відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу не більше 25 м);
- резервні джерела енергопостачання (генератори) мають розміщуватися так, щоб продукти згоряння не потрапляли до приміщення. За їх сервіс та обслуговування відповідає керівник школи.
В укриттях, де перебувають діти, обов’язково мають дотримуватися такі норми мікроклімату:
- температура повітря – 17−21 °C
- відносна вологість – 40−60%
- концентрація CO₂ – не більше 0,07%
- концентрація CO – не більше 5,0 мг/м³
Якщо в укритті проводять уроки, рівень штучного освітлення на робочих місцях повинен становити не менше 400 лк.
Доступ до питної води обов’язковий протягом усього перебування дітей в укритті.
У туалетах (санітарних вузлах) в шкільних укриттях має бути:
- забезпечено розподіл для хлопчиків і дівчаток;
- мило, антисептик, одноразові рушники;
- резервні ємності з водою – не менше 5 літрів на одну особу.
Батьки мають право:
- знати, чи відповідає укриття встановленим вимогам;
- цікавитися результатами вимірювань повітря та освітлення;
- отримувати інформацію про умови перебування дітей.
Які важливі новації навчального року 2026/2027
Розширення пілотного проєкту старшої школи
Через рік, з вересня 2027-го, Україна перейде на профільне навчання у старшій школі (10−12 класи). У цих класах діти матимуть більше можливостей для вибору профілю навчання, предметів, практичного навчання та мають навчатися в оновлених та переоблаштованих ліцеях.
Тож профільна школа стане третім етапом реформи НУШ (Нової української школи) і передбачатиме запровадження трирічної старшої школи (10−12 класи), де учні зможуть поглиблено вивчати предмети відповідно до освітніх і професійних планів.
У попередньому навчальному році 30 ліцеїв в 19 областях України вже почали тестувати такий перехід до профільної старшої школи.
У 2026/27 році кількість «пілотних» закладів збільшиться до 150. Серед них – школи з міських і сільських громад, з різною кількістю учнів і форматами навчання, з гірських і прифронтових територій, ліцеї з пансіонами для проживання, а також заклади з навчанням мовами національних меншин, повідомляли раніше в Міносвіти. Ці ліцеї мали отримати 1,2 млрд грн на оновлення освітніх просторів і обладнання: створення сучасних лабораторій, придбання техніки та інструментів тощо.
Відповідно ті школярі, які цього року йдуть у 9 клас, завершуватимуть базову освіту напередодні остаточного запуску профільної школи для всіх 10−12 класів, нагадує Osvita.ua.
Що ще важливо знати про майбутній перехід до профільної старшої школи:
- Учні 10−12 класів матимуть профіль навчання і вивчатимуть профільні предмети поглиблено, деякі з них можна буде обирати індивідуально.
- Вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.
- Обов’язковими залишаються вивчення української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й предмету Захист України.
- Передбачається, що 10−12 класи охопить мережа ліцеїв – переважно великих закладів освіти з кількома паралелями старших класів. Тож учнів можна буде обʼєднувати в групи для вивчення різних предметів. В закладах, буде запроваджена посада карʼєрного освітнього радника, який допомагатиме учням визначатися з профілем навчання, вибірковими предметами та планами на майбутнє.
- Упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. В 11−12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.
- Випускники 9-х класів обиратимуть, де продовжити навчання: в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. У профзакладах можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. В учнів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.
- Більшість ліцеїв мають бути розташовані не більше ніж за 10−20 кілометрів від дому учнів, гранична відстань – до 30 кілометрів, підвезення забезпечує місцева влада.
- Реформа не стосується початкових шкіл (1−4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання наймолодших учнів.
- Реформа не має на меті закриття гімназій (шкіл до 9 класу). Змінюється лише структура старшої школи після 10-го класу
Поділ класів на групи
Відтепер ділити класи на групи для вивчення окремих предметів можна не лише під час очного, а й під час дистанційного навчання.
Зокрема для вивчення української та іноземних мов:
- поділ на групи у 1−4-х класах можливий, якщо в класі 24 і більше учнів;
- поділ на групи у 5−12-х класах можливий, якщо в класі понад 27 учнів.
Крім того, у 2026/2027 навчальному році ті ліцеї, які є учасниками пілотного запуску реформи для старшої школи, можуть створювати міжкласні групи щонайменше з восьми учнів для вивчення профільних предметів та інтегрованих курсів.
Для всіх закладів цей підхід має запрацювати з 2027 року, коли заплановано загальнонаціональне впровадження профільної старшої школи.
Нові правила реагування на булінг у школах
Міносвіти оновило порядок реагування на випадки булінгу (цькування) у навчальних закладах, повідомила 12 серпня заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова.
Серед основних змін, відповідно до нового наказу МОН:
- Встановлено чіткіші терміни реагування на цькування. Повідомлення про можливий випадок насильства щодо дітей школа має розглянути протягом доби. Якщо виявлено ознаки таких дій, керівник закладу освіти зобов’язаний не пізніше ніж протягом трьох годин повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.
- Факт булінгу встановлює виключно суд. Комісія закладу освіти не визначає, чи був булінг. Її завдання – оцінити ситуацію, визначити потреби дитини, організувати необхідну підтримку та ухвалити рішення в інтересах дитини.
- Дія нормативів Міносвіти поширюється на ширше коло людей: відтепер це можуть бути не лише учасники освітнього процесу, але й інші учасники колективу школи (закладу освіти).
Укриття дорогою до шкіл у прифронтових регіонах
13 серпня заступник керівника Офісу президента Віктор Микита повідомив про запуск ініціативи Безпечний маршрут школяра.
Планується встановити 840 мобільних укриттів у 49 прифронтових громадах – регіонах, де попри атаки КАБами та дронами досі забезпечують очну або змішану форму навчання дітей.
Спорудження укриттів забезпечать коштом тилових регіонів.
Більше історії для середніх класів
Кількість годин для вивчення історії та громадянської освіти у 7−9 класах у новому навчальному році буде збільшена, повідомило в серпні Міністерство освіти та науки України.
«Сумарну кількість годин на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані збільшено на дві години», – уточнили в МОН.
Українознавчий компонент для дітей за кордоном і на окупованих територіях
До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додали окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.
«Це рішення закріплює на державному рівні можливість навчатися за програмами з українознавчими предметами для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованій території України. Такі програми допомагають дітям зберігати зв’язок з українською системою освіти та водночас уникати надмірного навантаження через одночасне навчання за двома повними програмами», – підкреслили в Міносвіти.
Водночас такий формат має зменшити навантаження на дітей, які одночасно навчаються в українській та іноземній школах. Замість проходження двох повних освітніх програм учні матимуть можливість зосередитися на вивченні українського компонента.
До таких предметів належить українська мова та література, історія і географія України, основи правознавства, а також дисципліна Захист України.
На кожен блок передбачено від 5 до 8 годин щотижня. Натомість оцінки з предметів, які є загальними дисциплінами і які діти вивчають в іноземних школах, будуть зараховуватися і в Україні.
Для їх визнання необхідно подати заяву та документи про навчання. Якщо наданої інформації недостатньо, заклад освіти може провести власне оцінювання.
Оновлена система оцінювання
Міносвіти затвердило оновлені критерії оцінювання результатів навчання учнів.
Їх впроваджуватимуть поступово:
- у 2026/2027 навчальному році – в 1−9-х класах,
- у 2027/2028 – в 1−10-х класах,
- з 2028/2029 навчального року – в 1−12-х класах.
Основні вимоги до оцінювання тепер є такими, як узагальнили фахівці Спільноти сучасних учителів і психологів.
- вчителі мають оцінювати не просто виконану роботу, а конкретні результати навчання;
- передбачено формувальне, поточне та підсумкове оцінювання;
- підсумкове оцінювання може бути тематичним, семестровим і річним;
- у 1−2-х класах застосовується вербальне оцінювання;
- у 3−4-х класах – вербальне та рівневе оцінювання;
- у 5−12-х класах застосовується 12-бальна шкала;
- результати співвідносяться з початковим, середнім, достатнім і високим рівнями;
- учень має право отримати пояснення своєї оцінки та звернутися щодо її перегляду;
- оцінка конкретного учня є конфіденційною інформацією.
Критерії оцінювання мають бути зрозумілими учням до початку виконання роботи, однак викладач зберігає академічну свободу у виборі методів та інструментів оцінювання.
