У сучасному світі досить дієвим видом інвестицій вважається вкладення грошей в освіту. І чим краща якість освітніх послуг, тим вищі шанси окупності наукового інвестиційного проекту. І поки хтось тільки починає вкладати кошти в знання, інші з радістю пожинають плоди абсолютно безкоштовної закордонної "вишки". У те, де і на яких умовах "наших" навчать "за спасибі", розбирався "Обозреватель".
Якщо в 90-х перспектива безкоштовної освіти за кордоном була для українців дуже туманною, то вже з 2000-х вона стала перетворюватися на реальність. Сьогодні існує кілька десятків, а то і сотень різноманітних міжнародних освітніх програм для українців. Більше половини з них - передбачають бюджетну освіту, яка, в свою чергу, ділиться на освіту коштом держави (тієї, яка відправила, або тієї, яка прийняла студента) і навчання за допомогою виграшу грантів (що, власне, майже те ж саме, як і повністю бюджетна освіта, тільки студенту "де юре" називають суми освітньої плати, а "де факто" гроші виплачує держава, яка приймає (частіше), або яка відправляє (рідше).
Природно, розкрити повністю види і характеристики закордонного навчання "за спасибі" нам не вдасться, зате розібратися в реальних фактах "дармової вишки" за кордоном можна на прикладі українських студентів, яким пощастило отримати безкоштовну освіту в Європі.
Австрія: 17 євро за семестр
Високої якості освіту і майже безкоштовно можна отримати в столиці Австрії Відні. Студентам з країн СНД (крім Росії) тут пропонують бакалаврські, магістерські та докторські програми всього за 17 євро (187 гривень) на семестр. Офіційної стипендії не передбачається, але є можливість виграти грошовий грант, розмір якого покриє не тільки символічний студентський збір у вигляді зазначених 17 євро (187 гривень), а й витрати на харчування і проживання. Так, українець Євген вже рік навчається у Віденському національному університеті на магістерській програмі.
"Плачу за семестр студентський внесок у вигляді 17 євро (187 гривень). Це і є вся плата за навчання. Вже тут, у Відні, виграв гранд на 600 євро (6600 гривень) на місяць. Цього мені вистачає на оренду кімнати та харчування", - розповідає студент.
Що ж, у майже безкоштовної австрійської освіти є і свої суттєві вимоги. Вступити до місцевого ВНЗ можна лише за умови, що на батьківщині ви відучилися, як мінімум, 2 роки (курси). Навчання, при цьому, мало бути тільки стаціонарним (очним), а продовжити освітній процес в Австрії можна за тією спеціальністю, яку ви вивчали вдома. Тривалим є і термін подачі документів - загальна "метушня" займе, щонайменше, 6 місяців. Для студентів, які не надійшли за програмою безкоштовної освіти, існує платна форма навчання - 380 євро (4180 гривень) на семестр.
Чехія: знання мови звільняє від плати за навчання
Отримати абсолютно безкоштовну європейську освіту можна і в Чехії. Знаменитий Карлов університет щорічно набирає іноземних студентів на безкоштовне навчання як за бакалаврськими, так і за магістерськими програмами. На відміну від Відня, в Празі можна вступати на будь-яку спеціальність, незалежно від того, що ви вивчали на батьківщині. Єдиною умовою такої освіти є бездоганне знання чеської мови - іноземці вступають на будь-який напрямок в загальному потоці, на таких же підставах, що і місцеві жителі. Для бажаючих вчитися безкоштовно - все вступні іспити здаються виключно чеською мовою. Є й ще одна важлива особливість - в Чехії до освіти підходять суворо: або бюджет в державному вузі, або - контракт, але тільки в комерційному навчальному закладі. "Приватники" в Празі беруть близько 1600 євро (17 600 гривень) за один освітній семестр.
Чехія користується великою популярністю серед українських студентів, з кожним роком зростає і популярність курсів чеської мови в Україні. Перед вступом до Карлового університету старанно вивчала мову й Ольга, студентка Інституту філології, нині гризе граніт на факультеті мистецтв у Празі.
"Я приїхала на магістерську програму. Мову вчила 4 роки в університеті в Києві. У Чехії вчуся абсолютно безкоштовно, отримую стипендію в розмірі 400 євро. Цих грошей вистачає на харчування і проживання. Крім того, мені дозволяється працювати неповний робочий день, тож з фінансами проблем не виникає, правда, вчитися нелегко", - повідала українська студентка, яка живе в Празі.
Як бачимо, реальні приклади безкоштовної освіти в Європі все-таки існують. Вони, звичайно ж, Австрією та Чехією не обмежуються. І шкода тільки, що українська молодь, отримуючи освіту за кордоном, дуже рідко повертається додому: "Що мені ловити в країні, де освіта дорожча і гірша, ніж в Європі?" - запитують самі студенти.