"Робота - це важлива частина нашого життя, проте це не привід перетворюватися на раба.
Непомітне ярмо
Найважче - визначити ту майже незриму грань, перейшовши яку ви з працівника перетворитеся на раба. Рушійні мотиви, що без сорому використовуються роботодавцем, - це страх і жадібність. Причому починається рабство зазвичай з пробудженням другого.
Ви приходите на посаду з хорошою зарплатою, або вам несподівано різко її підвищують. Так, вас заздалегідь попереджають, що місце неспокійне, обсяги робіт деколи величезні, або інформують при підвищенні про безліч нових обов’язків... але ж такі гроші!
Особливо радісно отримувати ці гроші перші 2-3 місяці. До речі, в цей час і навантаження ще посильне, і ви ще не виснажені і відчуваєте себе у формі, отримуєте задоволення від того, що здатні впоратися з валом роботи. Приблизно на 4-6-му місяці починається кошмар, коли обсяги робіт зростають, а втома накопичується. Багато хто починає замислюватися про звільнення, але не тут-то було! Швидко звикаючи до гарної зарплати, ми починаємо відчувати страх від того, що може бути втрачений звичний рівень життя. Звикають до великих грошей і наші близькі. І ось уже виникає вантаж обставин, що змушує раба твердити собі: "Потерпи-потерпи, ось ще те-то купимо - і можна шукати більш комфортну роботу!".
Як себе захистити
Кожен день "ловіть себе за руку", якщо ви раптом бездумно починаєте перебирати папірці, побачивши керівника або намагаєтеся виконати роботу, яка не має до вашої задачі рівно ніякого відношення, якщо у вас "йокає" серце при думці про те, що треба сповістити вище начальство про якісь проблеми чи висловити йому свої вимоги.
Відмовтеся від нав’язуваної вам понаднормової роботи, навіть якщо її обіцяють щедро оплатити. Запишіться на курси підвищення кваліфікації (які в якомусь аспекті мають відношення до вашої роботи) і поставте начальство перед фактом: вас необхідно розвантажити на час навчання. Після проходження курсів всіма силами намагайтеся зберегти той "полегшений" режим, який ви собі відвоювали. Ніколи не просиджуйте на робочому місці обідню перерву, не затримуйтеся, намагайтеся не брати роботу додому.
Досить 2-3 рази це зробити - і домашні перепрацьовування стануть вашим постійним обов’язком. Відстоюйте свої права: якщо захворіли - принесіть бюлетень і спробуйте доброзичливо роз’яснити керівництву, що саме непосильне навантаження довело вас до хвороби. Не зрозуміють, не знизять пресинг - значить, можна подумувати про перехід в інше місце".
Анна Баринова