Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг затвердила нові тарифи для населення міста Києва на послуги централізованого холодного водопостачання та водовідведення, які наберуть чинності із 1 липня поточного року та складуть 7 гривень 46 копійок з ПДВ. Наразі, за підрахунками спеціалістів, саме такий тариф є обґрунтованим, тобто включає в себе повну окупність виробництва послуг, а також інвестиційну складову.
Керівництво ПАТ «АК «Київводоканал» протягом багатьох років пояснювало необхідність підняття ціни на послуги холодного водопостачання та водовідведення, адже діючий сьогодні тариф у розмірі 3,18 грн. покриває лише 53% собівартості виробництва, враховуючи недофінансування зарплатні, ремонтів та інших виробничих статей. За таких умов Товариство впродовж тривалого часу працює в складних соціальних умовах: заробітна платня персоналу столичного водоканалу, що налічує понад 6 тисяч працівників, є на 40% найнижчою у сфері ЖКГ. При цьому середній вік співробітників компанії наближається до 50 років. У результаті критичного недофінансування галузі виробничі потужності та інженерні мережі, які експлуатує ПАТ «АК «Київводоканал», наразі майже повністю зношені й абсолютно енергонеефективні – підприємство, яке цілодобово опікується безперебійним постачанням питної води та відведенням стоків усього Києва і прилеглих міст-супутників, є одним з найбільших споживачів електроенергії в столиці.
З огляду на відсутність компенсації різниці в тарифах, що має надходити з державного бюджету, Товариство не має змоги сплачувати за спожиту електроенергію, що призвело до накопичення боргу перед ПАТ «Київенерго. Це може призвести до знеструмлення виробничих об’єктів Київводоканалу і, як наслідок, викликати перебої з подачею питного водопостачання мешканцям міста. Що ж до стану трубопроводів – із 7 тисяч кілометрів водопровідних та каналізаційних мереж понад 25% сьогодні взагалі непридатні для використання. Решта – майже повністю замортизована.
Серед інших проблем, пов’язаних з економічно необґрунтованим тарифом – відсутність можливості модернізації виробництва та впровадження інноваційних технологій, які покликані підняти ефективність та ліквідувати технологічні втрати, а також покращити якість послуг, невдоволення якими серед населення постійно зростає.
Востаннє ціни на послуги ПАТ «АК «Київводоканал» піднімалися у березні 2012 року, коли Нацкомпослуг збільшила тариф на 18 копійок в якості компенсації за зростання тарифів на енергоносії. Проте КМДА, як виконавець послуг, відмовилось надавати населенню послуги водопостачання та водовідведення за новим тарифом, взявши на себе зобов’язання компенсувати цю різницю з бюджету міста. На жаль, за 2 роки «дії» нового тарифу жодної копійки компенсації на рахунки Товариства так і не надійшло.
На сьогодні зазначена різниця складає біля 60 млн грн.. Варто зауважити, що тарифи у розмірі 3 гривні, затверджені у 2008 році, вже на той час не відповідали реальним потребам, які за підрахунками спеціалістів сягали позначки у 4 гривні 70 копійок за подачу 1 м3 питної води та відведення такої ж кількості стоків. Крім того, за останні шість років тариф на послуги Київводоканалу, що має коригуватись щорічно у відповідності до зміни цін окремих складових тарифу, був переглянутий лише один раз – у 2012 році. Та, як вже зазначалось, це коригування ніяким чином не відобразилось на рахунках підприємства. Як результат, приведення тарифу до економічно обґрунтованого рівня у 7 гривень 46 копійок є досить різким.
Необхідно взяти до уваги, що тема вартості послуг питного водопостачання в столиці протягом тривалого часу була політичним чинником, адже як інакше можна пояснити той факт, що саме в Києві, де заробітна платня в середньому вдвічі вище, ніж в будь-якому іншому обласному центрі України, діє майже найнижчий тариф, що, як вже зазначалось, покриває лише 53% собівартості послуги і не містить жодної інвестиційної складової? Порівняльний аналіз зарплатні й вартості послуг централізованого постачання й водовідведення показує, що середнє співвідношення цих показників по всій країні становить трохи менше 0,2%, тоді як в Києві він складає всього 0,049%.
Не менш красномовними є результати дослідження структури квитанції та порівняння складових із зарплатою киян.
Наразі процент щомісячної вартості послуг водопостачання і водовідведення для родини з двох працюючих та одного непрацюючого становить 5,16% від загальної суми квитанції та 0, 35% від заробітної платні. Після 1 липня 2014 року, коли тарифи зросте до 7,46 грн. за подачу 1 м3 питної води та відведення такої ж кількості стоків, зазначене співвідношення зміниться таким чином: 12,12% від загальної суми квитанції та 0,83% від щомісячного заробітку.
Варто зазначити, що в Європі та США сума квитанції за послуги ЖКГ впродовж одного місяця в середньому складає 10-15% від заробітної плати. З урахуванням росту тарифів на електроенергію, тепло, гарячу воду, газ та холодне водопостачання і водовідведення в Києві з 1 липня поточного року ця частка складе 9,08%.