Верховна Рада прийняла за основу законопроект, яким пропонується зобов’язати суд приймати рішення про призначення аліментів одночасно з процедурою позбавлення батьківських прав. Така законодавча норма покликана навчити батьків нести матеріальну відповідальність перед дітьми, а не кидати їх на піклування одне одного або держави.
Відповідно до чинних норм Сімейного кодексу накладення аліментів на осіб, позбавлених батьківських прав, здійснюється за бажанням позивача, який ініціював позбавлення прав. «Однак, як показує практика, це питання ініціюється лише в 20% подібних справ», — зазначає автор проекту, народний депутат України Олег Зарубінський.
Запропоновані зміни дадуть змогу зменшити і перспективу «соціального сирітства», знизивши застосування практики використання народження дітей виключно для отримання державної допомоги. Документом передбачається скасувати чинну норму, згідно з якою за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи. Крім того, він містить норму, відповідно до якої у разі відмови матері, батька або інших законних представників дитини отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд повинен прийняти рішення про перерахування аліментів у державний бюджет.
«Цей закон стосується невідворотності обов’язків утримувати дитину особами, які позбавлені батьківських прав, — говорить Олег Зарубінський. — Абзац 1 частини другої статті 166 Сімейного кодексу зазначає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Однак питання стягнення аліментів з таких осіб вирішувалося в довільній формі. Чому? Бо в Сімейному кодексі записано: одночасно з позбавленням батьківських прав суд може, на вимогу позивача або за власною ініціативою, вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Таким чином втрачаєтеся ключова ознака, ознака директивності, обов’язковості, невідворотності біологічному батьку чи матері утримувати свою дитину.
Також обов’язковість призначення аліментів під час позбавлення батьківських прав частково стимулюватиме батька чи матір до належного виконання своїх обов’язків, а не до того ганебного явища, свідками якого, на жаль, ми буваємо, коли подекуди народжують дітей не для того, щоб їх виховати, виростити, поставити на ноги, а для того, щоб мати від цього зиск — матеріальну допомогу. Коли людина знатиме, що вона буде зобов’язана директивно платити аліменти, очевидно, вона краще думатиме».
На переконання народного депутата Миколи Рудьковського, ухвалення цього закону допоможе підвищити соціальну відповідальність молодих матерів та батьків. «У мене на окрузі, в Прилуках на Чернігівщині, є 2 дитячих будинки. В одному з них виховують дітей від народження до 3 років. І щомісяця привозять та передають до дитячого будинку своїх дітей батьки, які отримали компенсацію від держави і не хочуть займатися вихованням малят. Тому настав той час, щоб поставили крапку в такому ганебному підході, коли батьки, плануючи дитину, не хочуть нести ніякої відповідальності за її виховання, утримання і забезпечення».
Що ж стосується батьків, які залишають своїх дітей на піклування держави, то під час обговорення законопроекту депутати вирішили напрацювати до другого читання норму про те, що на кожну таку дитину відкриватимуть рахунок, на який і переказуватимуть аліментні кошти.