Грошовита служба
Міністерство охорони здоров’я запропонувало створити новий орган – Національну службу здоров’я України. Займатися нова структура буде розробкою гарантованого державою безкоштовного пакету медичних послуг і їх закупівлею за рахунок коштів держбюджету в медустанови. Відповідний проект постанови МОЗ оприлюднив на своєму сайті, - пише РБК-Україна.
Як відомо, МОЗ запропонував сформувати безкоштовний перелік медичних послуг для населення ще минулої зими. Передбачається, що міністерство буде щорічно визначати перелік послуг як первинної, так і вторинної медичної допомоги. При цьому деякі послуги частково фінансуватимуться за державний рахунок, а частково – пацієнтом самостійно. Списку послуг поки немає і сформувати його як раз і має Національна служба здоров’я. Нове відомство також буде визначати їх вартість, а також платити за їх надання медичним установам усіх форм власності.
Невідома поки і сума, яка потрібна державі на забезпечення безкоштовних медпослуг. Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк повідомив лише одну цифру. За його словами, за кожного пацієнта сімейний лікар буде отримувати в середньому 210 гривень на рік. У відомстві кажуть, що ця цифра з’явилася після того, як став відомий кошторис на витрати МОЗ у державному бюджеті 2017 року. Нагадаємо, на охорону здоров’я у наступному році держава виділить 62 млрд гривень. Втім, і ця цифра буде змінюватися в залежності від спеціальних коефіцієнтів, які будуть застосовуватися для кожної категорії пацієнтів окремо. Наприклад, більший коефіцієнт буде розрахований для надання медпослуг пенсіонерам та дітям.
Павло Ковтонюк також уточнив, що один лікар зможе укласти не більше 2000 договорів на рік. Тобто, максимальний щорічний заробіток лікаря, який надав гарантовану безкоштовну медичну допомогу, складе 420 тис. гривень. Але це не означає, що всі ці гроші лікар зможе використовувати в особистих цілях. Наприклад, сімейні лікарі, за версією МОЗ, зможуть працювати і як фізособи-підприємці, так і штатними співробітниками в медичних установах усіх форм власності. Тому, важливо розуміти, що якщо, приміром, йдеться про приватну амбулаторію, то лікарю доведеться з цих коштів оплатити роботу медсестри, комунальні чи інші послуги. Якщо ж лікар – співробітник поліклініки або лікарні, то ці гроші отримає медзаклад, а його зарплата буде обговорюватися окремо з керівництвом.
Павло Ковтонюк вже пообіцяв журналістам, що Нацслужба почне оплачувати гарантований безкоштовний пакет медпослуг, які будуть надавати сімейні лікарі та інші заклади первинної медичної допомоги – поліклініки і амбулаторії, вже з другого півріччя 2017 року. За словами заступника міністра, безкоштовними для українців будуть послуги раннього виявлення та діагностики хвороб, лікування та направлення до спеціаліста. Але Ковтонюк не зміг уточнити, чи будуть безкоштовними лабораторні аналізи та інші діагностичні процедури, наприклад, УЗД. Не пояснив чиновник, і за які послуги українці повинні будуть доплачувати.
“На сьогодні моя команда проводить розрахунки. Ми хочемо перевірити, чи зможемо ми вже в наступному році включити сюди (до безкоштовного переліку, – ред.) лабораторні послуги. Дуже хочеться. Але нам також хочеться, щоб у межах наявного фінансування, яке у нас є, ми могли платити лікарям гідні кошти, – заявив Ковтонюк. – Розробка великого національного державного гарантованого пакету медпослуг дуже складна справа, яка буде включати дуже серйозний політичний діалог”.
Очікування пацієнтів
Поки МОЗ зайнятий розрахунками, експерти вже дають чиновникам рекомендації щодо формування гарантованого пакету медпослуг.
Зокрема, голова правління Союзу споживачів медпослуг, лікарських засобів і виробів медичного призначення Владислав Онищенко вважає, що в такий пакет повинні, як мінімум, увійти послуги первинної та екстреної медичної допомоги, лікування гострих і загострення хронічних захворювань, соціально небезпечних хвороб, таких як туберкульоз, психіатричні та онкологічні захворювання “Крім того, повинні увійти оплата пологів, лікування травм та імунопрофілактики”, – зазначив експерт.
До переліку безкоштовних медпослуг слід додати скринінг, тобто, раннє виявлення та лікування серйозних захворювань – серцево-судинних і онкологічних, вважає керівник благодійної організації “Рожева Стрічка України” (надає допомогу жінкам з раком молочної залози) Ольга Фещенко. А голова координаційної ради благодійної організації “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” Дмитро Шерембей додає, що за рахунок держбюджету повинно забезпечуватися і лікування пацієнтів з ВІЛ/СНІД.
“Це формат чесних відносин. Все, що туди держава вкладе, повинно відповідати бюджетним можливостям, щоб не існувало фальсифікації в діалозі між пацієнтом і медустановою, щоб людина знала, що держава йому сплатить у цьому році, а що не зможе покрити. У свою чергу, медпрацівники будуть отримувати гідну зарплату. Насправді, зараз ми платимо абсолютно за все в лікарні”, – упевнений Шерембей.
Привид корупції
Втім, формування переліку гарантованого пакету і розподіл бюджетного фінансування далеко не повний перелік повноважень, якими планується наділити нову службу. Відомство отримає право перевіряти лікарні на предмет дотримання вимог надання якісної медичної допомоги. І, якщо служба виявить порушення, то вона матиме право зупинити фінансування такого медустанови.
Підпорядковуватиметься новий орган безпосередньо уряду, але при цьому його роботу буде координувати МОЗ. За словами Павла Ковтонюка, це пояснюється тим, що міністерство не має наміру займатися “ручним управлінням” системи охорони здоров’я.
“МОЗ у будь-якій цивілізованій країні виконує одну просту функцію – воно формує політику, воно не займається ручним керуванням системи. Наше міністерство перевантажене функціями ручного управління – проводить закупівлі, управляє санаторіями”, – заявив чиновник.
У МОЗ вважають, що створення Нацслужби здоров’я – крок до запровадження загальнообов’язкового соціального медичного страхування. Однак, за версією чиновників відомства, ця модель не вимагатиме від українців наявності страхових полісів. “Український паспорт, по суті, і буде страховим полісом”, – заявив Ковтонюк.
Чиновник також запевнив, що із створенням служби не буде потрібно введення нових податків або будь-яких страхових зборів. Так званим страховим фондом, за версією Мінздоров’я, вже є держбюджет. “Збір страхових внесків вже існує: це загальна система оподаткування”, – каже Павло Ковтонюк.
Проте не всі на медичному ринку підтримують реформу МОЗ в нинішньому вигляді. Один з власників клініки “Борис” Михайло Радуцький вважає, що державі потрібно піти іншим шляхом. “Повинна бути створена акціонерна страхова компанія, де контроль залишиться за державою, якій буде належати 51% акцій. Але інші акції необхідно продати приватним страховим компаніям. У цьому випадку буде забезпечений ефективний контроль за страховим оператором – його керівництво не буде залежати від тієї чи іншої політичної сили, яка буде приходити до влади, а лише від вимог акціонерів. Зокрема, надавати якомога більше превентивних послуг, наприклад, займатися ранньою діагностикою, щоб в майбутньому не оплачувати дороге лікування на пізніх стадіях захворювань”, – зазначив він.
На думку Радуцького, Національна служба здоров’я, в тому вигляді, в якому її пропонується створити, може стати монополістом. “Наприклад, керівник київського відділення Нацслужби здоров’я буде вказувати сімейним лікарям направляти пацієнтів не в ті лікарні, де буде надаватися дійсно якісна медична допомога, а там де головним лікарем буде його кум або сват. В результаті, саме остання лікарня буде отримувати більше грошей, а не та, яка надає ефективну медичну допомогу”, – побоюється він.
Так, на думку Владислава Онищенка, виходячи з реалій фінансування галузі, за медпослуги, які не будуть включені до гарантований пакет, пацієнтам доведеться платити. “Для цього в держбюджеті не вистачить грошей. Тому державі доведеться в майбутньому впроваджувати систему медичного страхування, тобто пацієнтам доведеться брати участь у страхових фондах. Для цього на ринку повинні працювати кілька великих страхових фондів або лікарняних кас, які будуть конкурувати між собою. Створення єдиного державного страхового фонду призведе до корупції у цій сфері”, – підсумовує він.
Дмитро Уляницький
