Для підтримки бізнесу, який зазнав втрат через війну, потрібна системна та довгострокова підтримка у вигляді системи пільг і преференцій, але не менш важливою є секторальна грантова. Тому у Верховній Раді планують збір пропозицій від бізнесу, щоб напрацювати рекомендації для Уряду щодо заходів, які реально допомогли б підприємцям вижити та зміцнитися більш системно.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Вона зазначила, що днями Уряд оголосив про важливу ініціативу — виділення 74 млн грн грантів для 117 компаній, які працюють у переробній сфері. Підприємці зможуть спрямувати кошти на купівлю обладнання, потужностей, будівництво або реконструкцію виробничих приміщень. Але для підтримки бізнесу, особливо того, що зазнав втрат через війну, потрібна системна й довгострокова модель — точкових рішень замало.
«Це дуже важливий крок, і такі історії потрібно поширювати. Ба більше, необхідно створити систему пільг і преференцій. Спільно з грантовою підтримкою це буде ефективно. Тому ми зараз збираємо пропозиції від постраждалого бізнесу, щоб далі спільно з ними на базі комітету напрацювати рекомендації для уряду, які б допомогли підприємцям вижити і зміцнитися — вони платять податки, за рахунок яких ЗСУ відстоює незалежність України», – наголосила Олена Шуляк.
Як повідомила парламентарка, у Верховній Раді планують створити робочу групу, яка працюватиме над розробкою пропозицій щодо механізмів компенсацій для бізнесу, потужності якого були зруйновані внаслідок великої війни. Йдеться не про грошові виплати, а про непряму підтримку — наприклад, податкові пільги, преференції або доступ до програм енергоефективності.
«Ми маємо розробити рекомендації щодо механізму, який дозволить компенсувати бізнесу руйнування його потужностей та інфраструктури — як підприємствам, що вели діяльність у прифронтових регіонах, так і умовно тиловим. І ті, й інші потребують допомоги та справедливо на неї розраховують. І ця допомога повинна бути як з боку держави, так і з боку місцевої влади», – пояснила Шуляк.
За її словами, звернення з проханням ініціювати формування державної підтримки підприємців надходять регулярно під час зустрічей з бізнес-асоціаціями. І цей запит звучить як від прифронтових бізнесів і компаній, що працюють у зоні активних бойових дій, так і від тилових.
«Через повномасштабну війну мають місце сотні випадків пошкодження або знищення об’єктів підприємницької діяльності. Це спричиняє значні матеріальні збитки, ускладнює ведення бізнесу, а подекуди ставить під загрозу саме його існування, оскільки йдеться про десятки мільярди гривень. І влада не повинна стояти осторонь — без бізнесу не буде надходжень до бюджету, а значить велика допомога ЗСУ під загрозою», – зауважила вона.
Один із напрямів підтримки, який може бути запропоновано, пояснила Шуляк, — це податкові преференції на рівні громад. Зараз власники постраждалих підприємств продовжують сплачувати податки на нерухомість і землю, навіть якщо не працюють через брак клієнтів. Це створює фінансовий тягар.
Ще один можливий крок — розширення програми «5‑7‑9» для підприємств, які мають пошкоджені приміщення. Також парламентарка вважає, що можна частково використовувати кошти Фонду декарбонізації — за умови відповідних зобовʼязань з боку бізнесу щодо енергоефективного відновлення нежитлової нерухомості.
«Щось може запропонувати держава, щось місцева влада, і деякі громади вже реалізовують певні програми допомоги, навіть і прифронтові міста. Тому цей досвід треба дослідити та систематизувати. Лише так ми зможемо знайти рішення, яке допоможе постраждалому бізнесу. Над цим ми наразі й працюємо», – акцентувала Олена Шуляк.
