Голова парламентського Комітету з податків та фінансів Данило Гетманцев у своєму Телеграм-каналі повернувся до розгляду заходів Національної стратегії доходів до 2030 року.
Впровадження ефективної взаємодії ДПС України з іноземними податковими у обміні податковою інформацією є одним із завдань НСД. Для чого це потрібно – передусім, ефективне та своєчасне виявлення міжнародних схем ухилення від оподаткування та повернення в Україну незаконно виведених коштів.
Він згадав, як у 2024 році ДПС презентувала концепцію створення ІТ-системи «Обмін інформацією з іноземними компетентними органами», яка надала б прозорість в роботі та контроль за своєчасністю і якістю обміну запитами ІКО, а також підвищення якості роботи податкових органів у боротьбі з шахраями, що використовують міжнародні схеми ухилення.
Нардеп зауважив : «Ініціативу підтримали, кошти у держбюджеті 2025 році передбачили. Очікуємо впровадження.
Що маємо на зараз – за 9 місяців 2025 року у порівнянні з попереднім роком:
- на 13,1% зменшилась кількість направлених до податкових органів іноземних держав;
- на 64% більше отримано відповідей від податкових органів іноземних держав;
- 10% отриманих відповідей перетворились на донарахування – 1,03 млрд грн, що менше на 32% попереднього року.
Отже, резерв – колосальний!»
Наприкінці нардеп звернув увагу податківців на необхідність більш ефективного використання даних обміну та якнайшвидшого впровадження ІТ-системи «Обмін інформацією з іноземними компетентними органами». «Міжнародний обмін має бути реальним інструментом у боротьбі з незаконним виведенням коштів за кордон», – наголосив Гетманцев.
Але це ще не все! Контроль за КІК у 2025 році
Данило Гетманцев у своєму Телеграм каналі розповів про ще один важливий крок у реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року – обмін податковою інформацією з іноземними країнами за міжнародними стандартами CRS та CbC.
26 червня 2024 року ДПС України отримала схвалений Глобальним форумом ОЕСР звіт, щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою – ключову передумову для повноцінного обміну даними.
В 2025 р. Україна вже провела другу кампанію обміну CRS:
- отримано інформацію від 71 іноземної юрисдикції, що на 21 країну більше ніж в попередньому році;
- передано дані до 71 юрисдикції, що на 20 більше.
Гетманцев наголосив, що отримані дані CRS не є автоматичним доказом у податкових кейсах – це лише аналітична база для перевірок і моніторингу. Отримана інформація – це про прозорість, детінізацію доходів, ефективний контроль за декларуванням та застосуванням правил КІК.
Нардеп очікує від ДПС проведення якісного моніторингу звіті про підзвітні рахунки CRS та забезпечення підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства.
Щодо звітів CbC Гетманцев нагадав, що повноцінний обмін стартує у 2026 році.
Проте, Україна вже:
- отримує звіти від іноземних юрисдикцій;
- збирає звіти від українських материнських компаній для подальшого обміну.
Обмін за стандартом CbC стане основою для глибокого економічного та статистичного аналізу; виявлення ризиків трансфертного ціноутворення та боротьби з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків (BEPS, Дія 13).
Наприкінці Гетманцев зауважив: «Це – не просто технічний крок, а фундаментальна зміна філософії оподаткування.
Україна переходить до світових стандартів прозорості, де приховати доходи за кордоном більше не вдасться».