13 травня 2026 року Українська Рада Бізнесу, спільно із Всеукраїнською Агенцією Інвестицій та Сталого Розвитку (SDIA) провели конференцію «Енергостійкість бізнесу». Подія відбулась рамках однойменного проєкту, що реалізується за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). У заході взяли участь народні депутати, представники Регулятора (НКРЕКП), Команди підтримки відновлення та реформ (RST) при Міністерстві розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) , Міністерства економіки України, а також керівники провідних галузевих бізнес-асоціацій.
Учасники обговорили висновки дослідження, напрацьованого експертами аналітичних центрів та конкретні пропозиції щодо змін до нормативно-правовових актів.
Андрій Герус, Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКП, привітав інклюзивний діалог з бізнесом та прокоментував ключові законодавчі питання. Щодо тарифів – підтримав лібералізацію, але застеріг, що це може призвести до зростання цін для бізнесу. Земельні питання для СЕС – значною мірою вже вирішені для власних потреб підприємств. Стосовно вимог енергоефективності в публічних закупівлях – висловив обережну позицію. В умовах воєнного часу швидкість відновлення часто важливіша за довгострокову оптимізацію. Щодо різних цін на електроенергію, яку підприємства можуть продавати у мережу протягом доби – пояснив ринкову логіку:
«В день буває 10 гривень за мегават-годину, а ввечері – 14 тисяч гривень.»
Голова Комітету порадив підприємствам орієнтуватися саме на покриття власного денного споживання, а не на продаж надлишків, а також встановлювати установки зберігання енергії.
Сергій Нагорняк, народний депутат, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП, наголосив на критичній важливості прямого діалогу з бізнесом, а не лише між чиновниками. Він зазначив, що бізнес не прагне наживатися на державі – йому потрібен прогнозований горизонт повернення інвестицій на 5–7 років.
Народний депутат підтримав ідею адресного страхування воєнних ризиків для енергетичних об’єктів у прифронтових регіонах і виступив за регіональну диференціацію стимулів для розподіленої генерації.
Юлія Усенко, Голова SDIA, презентувала аналітичний документ проєкту. Дослідження висвітлює проблематику та рекомендовані рішення для двох ключових компонентів енергостійкості – розподіленої генерації та енергоефективності. Дев’ять рекомендованих рішень для більш активного розвитку проєктів розподіленої генерації зосереджені на основних блоках: вдосконалення ринкових механізмів, спрощення дозвільної системи та земельних відносин, а також забезпечення фінансової безпеки.
Серед практичних прогалин – відсутність окремого коду для установок зберігання енергії у Класифікаторі будівель та споруд, що ускладнює подальше будівництво та введення таких об’єктів в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства. Пані Усенко також звернула увагу на «завислий» законопроєкт, який серед іншого містить положення щодо розвитку проєктів геотермальної енергетики шляхом скасування збору за спеціальне надрокористування для цілей теплозабезпечення громад. Документ оприлюднений на сайті Міненерго ще у грудні 2025 року, однак досі не зареєстрований у Верховній Раді.
Святослав Павлюк, голова Асоціації «Енергоефективні міста України», описав системні бар’єри для розвитку ринку енергоефективності. Головна проблема – штучне стримування тарифів для комунальних підприємств, яке позбавляє їх платоспроможності та унеможливлює залучення приватного капіталу для модернізації. Особливо абсурдною експерт назвав ситуацію, коли Регулятор вилучає з тарифу економію, досягнуту підприємством завдяки інвестиціям в енергоефективність:
«Замість того, щоб стимулювати цю інвестиційну складову як внутрішній ресурс для реінвестування, її просто вилучають – і це абсолютно неприпустимо».
Серед інших проблем галузі – занижена амортизаційна база при формуванні інвестиційних тарифів. В разі проведення переоцінки основних засобів, чинне законодавство вимагає нарахувати податок на прибуток з різниці попередньої та оновленої вартості. За підрахунками, сума податку, який мав би бути сплачений, може сягати двох-трьох річних бюджетів комунального підприємства.
Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України, навів конкретні приклади нерівних умов конкуренції. Близько 10 молокопереробних підприємств встановили когенераційні установки, однак змушені купувати газ за ринковою ціною. Тим часом деякі традиційні виробники електроенергії досі мають доступ до пільгового газу.
Показовим є приклад сонячної електростанції потужністю понад 6 МВт на Полтавщині: надлишки електроенергії підприємство продає в мережу за 1 копійку за кіловат-годину. Ціна повністю демотивує інвестиції у сонячну генерацію. Пан Чагаровський також звернув увагу на гостру нестачу кваліфікованих проєктних організацій.
Назарій Волянський, представник Асоціації платників податків України, та Олеся Серебряник, представниця спілки Енергетичний Союз, порушили питання кризи в системі публічних закупівель електроенергії. Норма про неможливість перегляду ціни контракту на понад 10% призводить до масових порушень і кримінальних проваджень. Це фактично паралізує ринок. На думку учасників, без законодавчого врегулювання цієї проблеми підготовка енергосистеми до наступної зими буде суттєво ускладнена.
Іван Бондарчук, партнер юридичної групи LCF, керівник практики Energy and Projects, звернув увагу на правову пастку для бізнесу, який будує газопоршневі установки за спрощеним порядком (постанова КМУ №1320).
Дворічний строк для введення таких об’єктів в експлуатацію відповідно до загальних вимог містобудівного законодавства добігає кінця, натомість чіткої процедури їх «узаконення» в законодавстві немає. Подібна проблема існує і з земельними питаннями в межах населених пунктів – зміна цільового призначення там займає від 6 місяців до року.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКП зазначив про важливість цих питань питань і запросив експертів до подальшої комунікації задля опрацювання питань з Кабміном.
Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу, порушила питання енергостійкості критичної інфраструктури під час обстрілів. Через атаки на АЗС мобільність громад і доступ до автономної генерації опиняються під загрозою, однак банки відмовляються кредитувати об’єкти з підвищеним воєнним ризиком. Представниця галузі також запитала, чи є справедливим стягування авансового внеску з податку на прибуток з підприємств, що ще не відновили роботу після ударів.
Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, запитав деталі урядової програми підтримки бізнесу для встановлення генерації, анонсованої із 1 червня через механізм НУР. Галузь потребує доступних кредитів на зрозумілих умовах – не лише на самі генеруючі потужності, а й на системи РЕБ-захисту та накопичувачі. Юрій Дученко також підтримав занепокоєння щодо дефіциту кваліфікованих інсталяторів та проєктантів як окремої системної проблеми.
Юрій Остап’юк, заступник директора департаменту НКРЕКП, прокоментував питання приєднання до мереж та розвитку механізму «кейбл-пулінгу». Він наголосив на принциповій позиції Регулятора: «Якщо є проблема, вона має мати вхідний номер. Якщо немає вхідного номера – значить проблеми немає». НКРЕКП наголошує на важливості офіційних повідомлень від бізнесів про порушення їх прав, зокрема під час приєднання до мереж.
Стосовно законопроєкту №4777, який серед іншого містить положення про розширення механізму «кейбл-пулінгу» для спільного підключення виробників, споживачів та операторів УЗЕ, – пан Остап’юк повідомив: фінальна редакція має бути винесена на розгляд протягом двох тижнів.
Олексій Тихонов, керівник напряму ЖКП Команди підтримки відновлення та реформ (RST) при Мінрозвитку, порушив хронічну проблему розрахунків між операторами систем розподілу та ОСББ/управителями багатоквартирних будинків. Через неспроможність вести індивідуальний квартирний облік, управителі змушені фактично дотувати борги інших споживачів або вступати в неформальні домовленості з енергетиками. Як вихід керівник напряму запропонував або надати таким будинкам статус малої системи розподілу, або зобов’язати ОСР вести коректний облік.
За підсумками заходу учасники домовились про подальшу співпрацю по реалізації обговорених проєктів та оформити ключові пропозиції офіційними листами до Кабінету Міністрів, Міненерго, НКРЕКП та профільних комітетів Верховної Ради. Навчальні вебінари проєкту з менторським супроводом конкретних проєктів розподіленої генерації та УЗЕ відбудуться протягом червня–липня 2026 року.
Проєкт «Енергостійкість бізнесу: Стимулювання розподіленої генерації» реалізується Всеукраїнською Агенцією Інвестицій та Сталого Розвитку (SDIA) спільно з Українською Радою Бізнесу (УРБ), за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
