Робота під час жовтого рівня загрози та використання укриттів у радіусі 300–500 м: роз'яснення від МВС

1. Чи можна працювати, якщо поруч є державне або комунальне укриття?
2. Що саме передбачає Постанова КМУ №1092?
3. Скільки ще часу можна працювати без укриття?
4. Для організації безпечного простору готують додаткові правила!
5. Як оповістити людей про повітряну тривогу та забезпечити можливість пройти до укриття?
6. Хто відповідальний, якщо людина відмовляється йти до укриття?
7. Висновок

На сайті Мінекономіки оприлюднено презентаційні матеріали МВС щодо застосування постанови КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу». Ми їх також наводимо наприкінці цієї статті. 

У презентації МВС пояснило:

• за яких умов бізнес може продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози,
• які укриття можна використовувати
• та що має забезпечити керівник для захисту працівників і відвідувачів.

Для роботодавців ці роз’яснення важливі насамперед через практичне питання: що робити, якщо власного укриття немає, але поруч є доступне укриття у школі, лікарні чи іншій будівлі? Саме цю невизначеність ми вже розглядали у статті про роботу бізнесу за червоного та жовтого рівнів загрози. І от тепер МВС висловило свою позицію.

Чи можна працювати, якщо поруч є державне або комунальне укриття?

У презентації МВС зазначено, що під час жовтого рівня загрози бізнес може продовжувати роботу, якщо є власне укриття або доступне укриття іншого суб’єкта господарювання, зокрема таке, що перебуває у державній чи комунальній власності, у межах установленого радіуса збору.

Увага!

Радіус збору (простіше кажучи, відстань) до укриття залежить від поверховості забудови:

• для забудови від трьох поверхів / 9 м і вище – не більше 300 м;
• для забудови менше трьох поверхів – 500 м.

Але тут варто звернути увагу на слово «доступне». Самої позначки на карті або знання, що «за сусіднім будинком є укриття», недостатньо для організації захисту людей. Практично роботодавцю варто заздалегідь з’ясувати, чи відчинене укриття під час тривоги, чи можуть ним користуватися працівники та відвідувачі, чи вистачить для них місця і яким маршрутом туди дістатися. Відстань має значення, але реальна можливість укритися – не менше.

Ще один важливий нюанс: така умова для можливості праці під час жовтої тривоги наведена лише в презентації від МВС. Яка, по суті, є позицією державного органу і не має силу нормативного документу. А умови Постанови №1092 значно жорсткіші. 

Що саме передбачає Постанова КМУ №1092?

Підпункт 2 п. 1 Постанови №1092 дозволяє під час жовтого рівня загрози провадити діяльність у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів. Також дозволено працювати у спорудах подвійного призначення або приміщеннях, будівлях чи спорудах, у складі яких є безпечний простір.

При цьому постанова не встановлює вимоги, щоб укриття обов’язково належало самому суб’єкту господарювання. Питання полягає саме в його розташуванні і можливості ним користуватися для персоналу та відвідувачів.

На вимоги щодо укриттів, безпечних просторів та інформування людей ми звертали увагу в аналізі змін, які діють із 18 вересня за Постановою №1128.

Скільки ще часу можна працювати без укриття?

Якщо у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях суб’єкта господарювання немає тимчасового або постійного укриття, постанова дозволяє працювати під час жовтого рівня загрози за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття.

Однак такий період обмежений: не довше трьох місяців із дня набрання чинності Постановою №1092 – тобто тільки до 4 грудня 2026 року! Нагадує про це і МВС.

Важливо!

У презентації МВС наголошує, що якщо протягом перехідного тримісячного періоду підприємство не забезпечило працівників і відвідувачів засобами колективного захисту відповідно до законодавства, робота під час жовтого рівня загрози зупиняється.

За червоного рівня загрози робота також зупиняється.

Тобто, навіть згода трудового колективу дає можливість працювати без укриття (але з безпечним простором) протягом обмеженого періоду. Воно не вирішує питання облаштування укриття і не робить саму роботу під час тривоги безпечною.

Як оформити рішення колективу, наказ та порядок дій персоналу, читайте у нашій аналітиці про обов’язки бізнесу, необхідні документи і практичні поради. У ній також розглянуто ситуацію, коли окремі працівники не погоджуються продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози.

Для організації безпечного простору готують додаткові правила!

Постанова №1092 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 15.09.2026 №1128, передбачає облаштування безпечного простору та визначає його як найбільш захищені зони у приміщеннях, будівлях чи спорудах.

Такий простір має забезпечувати захист персоналу та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху, визначеного Міноборони разом із Генштабом. Захисні властивості мають підтверджуватися розрахунками балансоутримувача.

З тексту постанов можна було зробити висновок, що безпечний простір це така собі тимчасова альтернатива укриттю – доки воно не з’явиться у суб’єкта господарювання. А з’явитися воно має до 4 грудня, адже далі працювати під час тривоги без наявності укриття буде заборонено.

Тим не менш, за інформацією у презентації, МВС спільно з ДСНС розробили та направили на розгляд Кабміну проєкт постанови щодо створення додаткового безпечного простору у складі будівель і споруд.

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту також розробляє державні будівельні норми для створення захищених просторів під час нового будівництва.

Розробка, затвердження та опублікування нової нормативної бази, виходячи з практики, як раз і триває три місяці (буває що і довше). А навіщо вона для того, що з 4 грудня буде вже не потрібно?

Відповідь на це питання, напевно, можна знайти у слові «додатковий» в назві цих нормативних документів. Можливо, в Постанову №1092 все ж таки внесуть зміни і безпечний простір стане ще однією постійною вимогою для бізнесу. Проте, почекаємо на оприлюднення проєктів та пояснень.

Як оповістити людей про повітряну тривогу та забезпечити можливість пройти до укриття?

МВС пояснює, що обов’язок організувати захист працівників не означає, що керівник повинен особисто забезпечити фізичне переміщення кожного працівника чи відвідувача до укриття. Залежно від об’єкта та встановленого порядку дій належне виконання обов’язків передбачає:

• своєчасне доведення інформації про небезпеку до працівників і відвідувачів;
• припинення або відповідну організацію роботи та можливість безперешкодно залишити приміщення;
• інформування про найближче доступне укриття та маршрути руху до нього;
• недопущення перешкод для виходу з приміщення.

Для об’єктів фонду захисних споруд додатково мають виконуватися вимоги щодо їх готовності та доступності.

Постанова №1092 зобов’язує інформувати персонал і відвідувачів про забезпечення об’єкта укриттям або безпечним простором. Для цього на входах, зовнішніх стінах чи огорожах розміщують таблички розміром 100 × 60 см із відповідним написом: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям». Також потрібно визначити порядок дій персоналу під час повітряної тривоги.

Важливо!

Люди мають заздалегідь знати, хто повідомляє про небезпеку, коли потрібно припинити роботу та куди прямувати. З’ясовувати все це після оголошення тривоги – означає втрачати час, потрібний для переходу до укриття.

Хто відповідальний, якщо людина відмовляється йти до укриття?

За роз’ясненням МВС, керівник звичайного суб’єкта господарювання не має повноважень примусово переміщувати повнолітніх дієздатних працівників або відвідувачів до укриття.

Важливо!

Якщо людину належно оповістили та створили реальну можливість пройти до укриття, але вона свідомо відмовилася, цей факт сам по собі не означає невиконання керівником обов’язків.

Водночас відповідальність у разі травмування чи загибелі людини оцінюватимуть з урахуванням конкретних обставин, повноти виконання обов’язків посадовою особою та причинного зв’язку між її діями або бездіяльністю і наслідками.

Для керівника це важливе розмежування. Він відповідає за організацію оповіщення та реальної можливості укритися, але не може гарантувати, що кожна людина скористається цією можливістю. Водночас посилання на свідомий вибір працівника чи відвідувача має значення лише тоді, коли роботодавець зі свого боку належно виконав обов’язки.

Висновок

Роз’яснення МВС дає бізнесу більше можливостей. За позицією міністерства, для продовження роботи під час жовтого рівня загрози можна користуватися доступним укриттям поруч, зокрема державним або комунальним. Але хотілося б бачити цю можливість прямо в Постанові №1092, щоб роботодавцям не доводилося з’ясовувати, чи достатньо презентації для обґрунтування свого рішення.

З безпечним простором ясності поки менше. Обов’язок його облаштувати вже є, а що означає анонсований «додатковий» простір – ще належить пояснити. При цьому тримісячний строк спливає незалежно від підготовки нових правил.

Тож бізнесу потрібні чіткі вимоги й реальна можливість виконати їх вчасно. А вже зараз варто перевірити, чи справді люди зможуть потрапити до обраного укриття та чи знають вони, як діяти під час тривоги. Адже саме від цього залежить, чи спрацюють передбачені заходи захисту в момент небезпеки.