Укриття на об’єктах із масовим перебуванням людей з 4 вересня 2026 р.: МВС навів 2 критерії розрахунку місць

1. Що змінилось у роботі підприємств з 4 вересня 2024 року?
2. Які критерії до укриттів запропонував МВС?
3. Укриття в радіусі 300–500 м: доступне на карті чи фактично?
4. Чи достатньо сусіднього укриття для продовження роботи?
5. Де взяти кошти на побудову укриття або організацію безпечного простору?
6. Захист персоналу та відвідувачів: з чого почати підприємству?
7. Практичні поради бля бізнесу

Коментар до листа МВС від 28.09.2026 №39009/08/35-2026 

Що змінилось у роботі підприємств з 4 вересня 2024 року?

З 4 вересня 2026 року суб’єкти господарювання можуть продовжувати працювати під час жовтого рівня повітряної загрози тільки за наявністю в них укриття або безпечного простору для персоналу та відвідувачів. Докладніше про це читайте в наших статтях:

• Червоний та жовтий рівень загрози за Постановою КМУ №1092: як із ними працювати бізнесу з 4 вересня 2026 р.
• Жовтий і червоний рівні тривоги з 4 вересня 2026 р.: обов'язки бізнесу, необхідні документи і практичні поради
• Робота під час жовтого рівня загрози та використання укриттів у радіусі 300–500 м: роз'яснення від МВС

І от тепер МВС у листі від 28.09.2026 №39009/08/35-2026 виклало пропозиції щодо визначення необхідної кількості первинних (мобільних) укриттів на об’єктах із масовим перебуванням людей. Документ підготовлено на виконання урядового доручення з урахуванням Постанови КМУ №1092. 

Які критерії до укриттів запропонував МВС?

Міністерство запропонувало два критерії:

• наявність об’єкта з масовим перебуванням людей;
• та максимальна кількість осіб, які можуть одночасно на ньому перебувати.

Ці пропозиції не встановлюють нових обов’язкових правил. Проте наведені в ньому підходи допомагають оцінити потребу в місцях для захисту працівників і відвідувачів.

Критерій перший: Наявність у суб’єкта господарювання об’єкта з масовим перебуванням людей

МВС посилається на визначення з п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 №138.

До об’єктів із масовим перебуванням людей належать, зокрема:

• будівля, споруда або їх відокремлена частина, де можливе постійне чи тимчасове перебування 100 і більше осіб;
• об’єкт, який має хоча б одне приміщення, де одночасно можуть перебувати 50 і більше осіб;
• відкрита місцевість для проведення масових заходів за участю щонайменше 100 осіб.

При цьому значення має не лише чисельність штату. Магазин, ресторан або розважальний заклад може мати небагато працівників, але приймати десятки чи сотні відвідувачів одночасно.

Критерій другий: Максимальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати на об’єкті

До розрахунку МВС пропонує включати відвідувачів, працівників та інших присутніх, окремо враховуючи потреби дітей і маломобільних людей.

• Для об’єктів із нерівномірною відвідуваністю рекомендують орієнтуватися на пікові години, вихідні та свята.
• Для сезонних закладів – на максимальне сезонне навантаження.
• Для масових заходів – на очікувану кількість учасників разом із персоналом та іншими залученими особами.

Основою мають бути фактичні дані про відвідуваність. За їх відсутності можна використовувати проєктну місткість, пропускну спроможність та інші обґрунтовані показники.

Укриття має вмістити людей саме тоді, коли виникла загроза. Середньоденна відвідуваність цього не гарантує. Водночас загальна кількість покупців за день також не показує, скільки місць потрібно. Важлива їхня одночасна присутність, включно з персоналом.

Укриття в радіусі 300–500 м: доступне на карті чи фактично?

Під час визначення потреби в додаткових укриттях МВС пропонує враховувати місткість наявних на об’єкті захисних споруд, а також інших доступних об’єктів фонду захисних споруд у межах нормативної пішохідної доступності.

У листі наведено встановлені п. 5 Порядку №138 радіуси:

• до 300 м – для багатоповерхової забудови, забудови підвищеної поверховості та висотної забудови, а також для суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
• до 500 м – для середньоповерхової та малоповерхової забудови.

Але саме тут виникає найбільше практичних запитань. У межах такого радіуса можуть бути кілька житлових будинків, магазини, офіси та заклади обслуговування. Усі вони потенційно розраховуватимуть на одне укриття.

Тому загальна місткість такого укриття, яким користується не лише суб’єкт господарювання, а й інші, ще не показує, скільки місць буде доступно персоналу та відвідувачам. Таким чином, під час тривоги людей може виявитися більше, ніж здатне прийняти укриття.

Як узгоджувати потреби мешканців і кількох підприємств, хто має узагальнити ці розрахунки та чим підтверджувати достатність місць – МВС не пояснює.

Тому підприємству доцільно з’ясувати в балансоутримувача не лише місткість укриття, а й умови доступу та коло його користувачів. Не зайвим буде поцікавитись і про стан укриття, а також про те, чи буде воно відкритим під час повітряної тривоги. На необхідності перевіряти реальну можливість укритися ми вже наголошували в матеріалі про використання укриттів у радіусі 300–500 м.

Чи достатньо сусіднього укриття для продовження роботи?

Це окреме питання. Підпункт 2 п. 1 Постанови №1092 пов’язує можливість роботи під час жовтого рівня загрози з наявністю визначених засобів захисту в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях провадження діяльності. Окремо передбачено роботу у спорудах подвійного призначення та приміщеннях, будівлях чи спорудах, у складі яких є безпечний простір. Докладніше ці умови розглянуто в аналізі правил роботи бізнесу за червоного та жовтого рівнів загрози.

Лист МВС цих умов не змінює. Тому можливість врахувати сусідню захисну споруду під час розрахунку потреби не варто сприймати як безумовне підтвердження права працювати під час тривоги.

Якщо достатність і доступність місць поруч неможливо обґрунтувати, бізнесу доведеться розглядати додаткові рішення – облаштування укриття або безпечного простору відповідно до вимог законодавства.

При цьому назвати коридор чи внутрішню кімнату безпечним простором у наказі недостатньо. Вимоги до захисту людей, облаштування такого простору, інформування та оповіщення ми розглядали в матеріалі про зміни за Постановою №1128.

Де взяти кошти на побудову укриття або організацію безпечного простору?

Облаштування укриттів потребує коштів, технічних рішень і часу. Для орендованих приміщень додається необхідність узгоджувати роботи з власником. Коментований лист МВС окремого механізму фінансування не пропонує. Уряд, по суті, теж. Тобто, фінансове навантаження щодо організації укриттів в зоні ведення бізнесу лягає на сам бізнес.

Єдине, що Уряд заявив досить чітко: тими, в кого немає укриттів, безпечний простір повинен бути організований вже зараз. А з 4 грудня 2026 року ті, хто не має укриттів, навіть під час жовтого рівня тривоги повинні припиняти роботу.

Захист персоналу та відвідувачів: з чого почати підприємству?

Насамперед варто визначити максимальну одночасну кількість людей на об’єкті та перевірити, де вони реально зможуть укритися. Якщо розрахунок спирається на сусідню захисну споруду – з’ясувати умови користування нею та достатність місць. Якщо підтвердити це не вдається – оцінювати можливість додаткового облаштування захисту.

Для великих територій важлива також доступність з усіх зон: одного місткого укриття може бути недостатньо, якщо до нього неможливо своєчасно дістатися.

Про підготовку бізнесу до завершення передбаченого Постановою №1092 перехідного періоду 4 грудня 2026 року ми повідомляли в новині з поясненнями Мінекономіки. Як оформити погодження з колективом, наказ і порядок дій персоналу – читайте в аналітиці про обов’язки бізнесу та необхідні документи.

Роз’яснення МВС дає орієнтири для розрахунку. Завдання підприємства – перевірити, чи стоїть за визначеною кількістю місць реальна можливість захистити людей.

Практичні поради бля бізнесу

1. Навіть облаштоване укриття не захистить людину, яка під час загрози вирішила залишитися біля вікна або продовжити покупки. Тому організація захисту потребує участі всіх: роботодавець та держава забезпечує належні умови, оповіщення та зрозумілий порядок дій, а працівникам і відвідувачам важливо реагувати на сигнали та дотримуватися вказівок щодо переходу до укриття.
2. Як ми зазначали в аналізі пояснень МВС, організація захисту не означає, що керівник має особисто й примусово перемістити кожну людину до укриття. Водночас можлива відмова окремої людини не звільняє його від власних обов’язків.
3. Одним із практичних кроків можуть стати навчальні тренування з переходу до укриття. Вони допоможуть перевірити час руху, доступність виходів, можливі скупчення людей та порядок допомоги маломобільним особам. Для персоналу це також нагода заздалегідь відпрацювати, хто спрямовує відвідувачів і пояснює маршрут.