Про це під час брифінгу сказала перший віцепрем’єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Постійні відключення енергії мають і будуть мати вплив на ціни. Коли у нас руйнується енергетична інфраструктура, збільшується і вартість витрат на виробництво через зміни від переходу централізованих джерел постачання до генераторів. Стійкість населення і бізнесу на мікрорівні і швидка реакція уряду у вирішені проблем, створює підстави сподіватись, що чинник зміни агресії росії у бік енергетичної інфраструктури не матиме визначального впливу на динаміку цін споживчого ринку. Однак ми прогнозуємо, що ось цей перехід бізнесу на дизелі та генератори може спричинити збільшення інфляції на 1-2 в.п. у 2023 році", - сказала Свириденко.
"З часу ухвалення бюджету удари по енергетиці не припинялись, критична інфраструктура зазнала значних руйнувань. Безперечно це впливає на економіку. Попередньо оцінювалось, що падіння ВВП за підсумками року становитиме близько 32%, зараз прогноз погіршено до діапазону 33,2-33,5%. Якщо руйнування нашої енергетичної інфраструктури будуть потужними, то нам не уникнути негативного впливу на економіку. За одним із таких сценаріїв - є ймовірність, що у наступному році ми не зможемо вийти на позитивну траєкторію зростання, і за підсумками року матимемо незначне падіння ВВП. Тоді це буде потребувати корекції", - сказала Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, 10 жовтня росія здійснила масовану ракетну атаку по території України. Внаслідок обстрілу було пошкоджено близько 70 об'єктів, з яких 29 об'єктів критичної інфраструктури. 15 листопада росіяни завдали чергового масового удару по енергетичних об’єктах. Атака на енергосистему стала найбільшою з початку російської агресії. Влучання відбулись як по об‘єктах генерації, так і по системі передачі електроенергії. НЕК «Укренерго» і низка енергетичних компаній провели тренування і підготовчі заходи, щоб бути готовими до можливого виникнення блекауту в разі подальших російських обстрілів енергетичної інфраструктури.