Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мрії про диво: кожен про своє
Експерти з ринку нерухомості дедалі частіше звертають увагу населення на те, що в столиці України найближчим часом може статися обвал цін на ринку вторинного житла.
Одним із таких аналітиків є голова Спілки фахівців з нерухомості України Олександр Рубанов. На його думку, ціни повинні значно знизитися, проте це не буде так глобально, як на самому початку кризи в 2008—2009 роках. Фахівець висловив припущення, що наприкінці 2013-го ціни на житло можуть опуститися до рівня 2003—2004 років.
Слід нагадати, які ж були ціни на вторинне житло у 2003-му. Так, тоді середня ціна квадратного метра в столиці, як вважає пан Рубанов, становила приблизно 1200—1300 доларів.
Однак однокімнатна квартира у спальному районі Києва площею 34 квадратних метри (нині вже такі невеликі параметри просто дивують покупців — усім подавай 50—60 квадратних метрів і, звісно, в новому будинку. — Авт.) коштувала 16 тисяч доларів. Таким чином, ціна «квадрата» в цьому помешканні становила лише 470 доларів. А непогану однокімнатну квартиру такою самою площею на Оболоні біля метро можна було купити за 20—23 тисячі доларів. Звісно, тоді такі ціни нас усіх просто лякали, як, у принципі, й зараз.
Тобто фахівець із житла, мабуть, мав на увазі не середню ціну, а ближчу до найбільших і навіть в елітних будинках.
Та якщо українців чекає перспектива прикупити помешкання в столиці за 500 доларів за «квадрат», це буде дуже непогано. До речі, цього всі прагнули і це багато хто обіцяв у 2010—2011 роках.
Що ж відбувається з цінами на вторинне житло нині і не лише в Києві, а й в інших містах України?
Звісно, старе житло шокує своєю вартістю всіх нас повсюдно.
У столиці один «квадрат» на сьогодні коштує приблизно 1800 доларів, проте ціни на вторинні помешкання, за даними різних ріелторських компаній, протягом останнього року знизилися на 15—20%. І це офіційна інформація, проте ми знаємо, що за так званим торгом, коли покупець дуже хоче здихатися старої «розвалюхи», а продавець — хоч що-небудь прикупити собі в Києві, ціни можуть «утоптатися» на 25—30%.
Крім того, люди психологічно почали тягнутися до нового, якісного і сучасного житла, й купувати «хрущовку» або маленьку панельку за 45—50 тисяч доларів бажаючих уже дуже мало. Проте й продавці в столиці не хочуть здаватися — вони все ще вичікують, що зможуть продати свій вторинний малоліквід дорого. Але все це лише прискорює ефект «кульки, що лопнула».
Нинішня ситуація на ринку старого житла в регіонах у деяких випадках повторює Київ. Проте далеко не завжди.
Так, у деяких містах ціни на вторинні помешкання практично «топчуться» на місці. Приміром, у Донецьку вартість такого житла протягом останніх місяців знизилася лише на 2—3%. Місцеві ріелтори пояснюють цей факт (і про це вже писав «УК») тим, що оливи у вогонь підливають забудовники, які постійно підвищують ціни на свої нові помешкання. Звісно, відставати від них не має бажання і вторинний ринок.
У чомусь схожий на «столицю» Донбасу в цьому сенсі і Львів — там будують замало первинного житла, тому й ціни на вторинне тримаються високо. Так, вартість останнього не змінюється протягом кількох місяців, хоча за рік вартість житла в цьому сегменті загалом знизилася на 10—15%.
А ось у Харкові, який, у свою чергу, подібний до Львова, навпаки, ціни на вторинне житло дещо зростають. Лише за квітень вони там збільшилися до 3—4% порівняно з попереднім місяцем.
Усі ж інші міста схожі на столицю. Так, у Дніпропетровську ціни в цьому сегменті ринку останніми місяцями «просіли» на 20—25%.
В Одесі, як і в Києві, активно будують первинне житло, люди також більше тягнуться до нього, аніж до вторинного. Тому й не дивно, що старі помешкання знизилися протягом півроку на 10—15%.
Що стосується можливого обвалу цін саме наприкінці 2013-го — початку 2014 року, тут цілковитої гарантії не дасть жоден аналітик, мольфар чи екстрасенс. Хоча, звісно, всі пересічні українці (хто ще не має свого житла) просто мріють по таке «диво», а хто має й хоче вигідніше продати — молять Бога, щоб такого не сталося.
