Чи повинні ФОПи-виробники вести товарний облік за вимогами Закону про РРО: роз'яснення ДПС і коментар редакції

1. Про що підприємець запитав ДПС ?
2. Позиція  ДПС: виробник має вести товарний облік на всіх етапах виробництва
3. Позиція редакції: висновки ДПС суперечать логіці Закону про РРО
4. Висновки і практичні рекомендації для підприємців

Коментар до ІПК ДПС від 01.05.2026 р. №2538/ІПК/99-00-24-03-03 

Застосування РРО/ПРРО в Україні вже кілька десятиліть є зоною підвищеної уваги  для малого бізнесу. Проте справжня проблема виникає тоді, коли норми, створені для торгівлі, податківці вимагають застосовувати у сфері виробництва.

Сьогодні ми розберемо таке питання: чи повинен підприємець, який створює власну продукцію, вести облік товарних запасів за правилами Закону про РРО? І що саме підпадає під такий товарний облік – вже готова продукція в магазині чи всі етапи виробництва, від придбання запчастин та матеріалів до продажу готової продукції? 

Про що підприємець запитав ДПС ?

Уявіть собі фізичну особу — підприємця на спрощеній системі оподаткування (3 група єдиного податку, неплатник ПДВ). Він не перепродає чуже, а створює власне — займається виготовленням акустичних систем. Його робочий процес виглядає наступним чином:

• закуповує деталі та комплектуючі;
• використовує їх виключно у власному виробництві;
• власноруч збирає готову продукцію;
• реалізує виключно готові акустичні системи.

Але акустичні системи офіційно належать до категорії «технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту» (ТСПТ). А Закон про РРО вимагає в разі торгівлі такими товарами вести облік товарних запасів.

ФОП звернувся до ДПС із такими запитаннями:

1. Як відображати рух матеріалів на кожному етапі (від закупівлі деталей до виходу готової колонки)?
2. Які саме записи та в яких реєстрах робити?
3. Чи потрібно розділяти облік комплектуючих та готової продукції?
4. Якими первинними документами оформлювати внутрішнє переміщення у виробництво і чи можна складати їх у довільній формі?
5. Як у такому випадку забезпечується виконання вимог щодо обліку товарних запасів та підтвердження походження товарів?

Позиція  ДПС: виробник має вести товарний облік на всіх етапах виробництва

Податківці підійшли до надання відповіді фіскально:  процитували ПКУ, згадали про правила спрощеної системи оподаткування, а наприкінці — дорівняли виробника до продавця.

Облік доходів у довільній формі, але повинні бути первинні документи на них

Податківці підтвердили: ФОП-єдинники без ПДВ мають право вести облік доходів у довільній формі — хоч у зошиті, хоч в Excel (п. 296.1 ПКУ). Книги обліку доходів давно скасовані.

Проте ДПС одразу робить важливе застереження: «довільність» обліку доходів не звільняє від обов’язку заповнювати податкову декларацію виключно на підставі первинних документів (п. 44.1 ПКУ). І ці документи ДПС має повне право перевіряти (пп. 20.1.6 ПКУ). 

Водночас податкова прямо визнає відсутність  обов'язку вести облік витрат у такого єдинника.

Висновок ДПС: виробляєш ТСПТ? Веди облік як продавець!

Найцікавіше починається тоді, коли ДПС переходить до Закону про РРО та Порядку ведення обліку товарних запасів (наказ Мінфіну №496).

Закон про РРО вимагає від суб'єктів господарювання, які здійснюють «розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку (п. 12 ст. 3 Закону про РРО). При цьому передбачена там же пільга, що дозволяє єдинникам без ПДВ не вести товарний облік, не діє, якщо вони продають ТСПТ.

Порядок №496 зобов'язує постійно вносити дані про надходження та вибуття товарів до спеціальної Форми обліку (п. 1 розділу II Порядку №496). До цієї форми обов'язково додаються первинні документи (накладні, фіскальні чеки, митні декларації тощо), які мають зберігатися безпосередньо у місці продажу (п. 10 розділу II Порядку №496).

Оскільки акустичні системи входять до переліку ТСПТ (постанова КМУ №231), ФОП-виробник зобов’язаний вести Форму обліку товарних запасів на загальних підставах. При цьому, на думку контролерів, первинні документи для такого обліку мають створюватися підприємцем самостійно «в процесі його виробництва».

Позиція редакції: висновки ДПС суперечать логіці Закону про РРО

Якщо зануритися у першоджерела та проаналізувати норми Закону про РРО глибше, стає очевидним: ДПС намагається розширити межі Закону там, де він взагалі не повинен працювати.

Торгівля — не виробництво

Почнімо з базового принципу. Сама преамбула Закону про РРО чітко визначає сферу його дії: він регулює правові засади застосування РРО «у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Більше того, базова ст. 3 Закону про РРО стосується виключно суб’єктів  господарювання «у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Виробнича діяльність (створення нового продукту з інших компонентів) за своєю суттю не є торгівлею чи послугами. ФОП-виробник здійснює класичне промислове перетворення. Спроба підпорядкувати його виробничі процеси правилам торгівлі — це неправомірно.

Що таке «товарні запаси» у розумінні закону?

Закон про РРО вимагає вести облік саме товарних запасів (п. 12 ст. 3 Закону №265). Своєю чергою, Порядок №496 дає чітке визначення: товарні запаси — це «сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу» (п. 2 розділу І Порядку №496).

А тепер поглянемо на комплектуючі (конденсатори, дроти, плати, корпуси акустичних систем). Чи утримує їх ФОП для продажу? Очевидно, що ні. Вони купуються як сировина та матеріали для створення абсолютно нового виробу. ФОП не торгує запчастинами. Отже, вимога вести облік «товарних запасів» щодо комплектуючих є абсолютно незаконною, адже вони не є товаром для продажу.

Те саме стосується і відповідальності. Штраф за ст. 20 Закону про РРО застосовується до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті). 

Тобто, товарний облік для ФОПа – це облік товарів, які підлягають реалізації і які знаходяться в місці продажу (а не використовуються у виробництві). Відповідно, штрафувати за відсутність обліку залишків на виробничому складі чи в цеху за ст. 20 Закону про РРО податківці не мають жодного законного права.

Висновки і практичні рекомендації для підприємців

Той ФОП, який отримав таку ІПК, має право оскаржити її в суді. Якщо суд стане на бік ФОПа, податківці будуть змушені скасувати таку ІПК і видати нову, вже із урахуванням висновків суду. Але ІПК оскаржують далеко не всі платники податків. І тоді ця проблема переноситься вже на час фактичної податкової перевірки. 

Отже, рекомендації для підприємців:

1. Якщо ви хочете уникнути конфліктів із ДПС (компромісний варіант), то доведеться вести Форму обліку товарних запасів за Порядком №496. Але, що саме до неї включати, вирішуйте самостійно. На нашу думку - тільки готову продукцію (акустичні системи), оскільки саме вона є ТСПТ.
2. На кожну зібрану систему створюйте внутрішній первинний документ з фіксацією дати збирання та кількістю використаних деталей. Цей первинний документ буде підставою для внесення готового виробу до Форми обліку перед його продажем. Комплектуючі та матеріали, на нашу думку, вносити до Форми обліку не потрібно.
3. Якщо податківці під час перевірки намагатимуться застосувати штраф за ст. 20 Закону про РРО за невідповідність обліку матеріалів у виробничому цеху, пам'ятайте: виробниче приміщення не є «місцем продажу», а сировина — це не «товарний запас». Такі штрафні санкції мають високі шанси бути скасованими у судовому порядку.