26 липня 2016 року набрав чинності Порядок застосування РРО, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547. Докладніше>>
Відповідно до п. 10 розділу III цього Порядку, якщо на період виходу з ладу РРО розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Алгоритм дій у разі виходу з ладу РРО:
1) Повідомляємо центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) й контролюючий орган про вихід з ладу РРО.
Повідомити можна письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі:
- ЦСО - протягом робочого дня з моменту виявлення несправностей або ушкодження;
- контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків, - протягом двох робочих днів (п. 16 ст. 3 Закону про РРО).
2) Підраховуємо готівкові кошти, які перебувають в ящику РРО на момент його виходу з ладу (виручку за цей період й суму службового внесення).
Звіряємо їх із даними контрольної стрічки. Відкриваємо розрахункову книжку та отриману суму записуємо в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».
3) У день виходу з ладу РРО відкриваємо КОРО, зареєстровану на РРО, що вийшов з ладу, й робимо такі записи:
- заповнюємо розділ 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» КОРО, зареєстрованої на РРО, що вийшов з ладу, а саме графи 1 і 2. Тобто тут має значитися так: графа 1 - №з/п, графа 2 – дата виникнення поломки РРО.
- заповнюємо розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій», а саме:
- графу 1 - згідно з даними контрольної стрічки номер першого пробитого по РРО фіскального чека в день поломки РРО;
- графу 2 - номер останнього пробитого по РРО фіскального чека перед поломкою РРО;
- графу 3 - номер РК, зареєстрованої до КОРО на даний РРО, яка буде використовуватися для розрахунків з покупцями;
- графу 4 - дату і час початку використання РК;
- графу 5 - серію і номер першої квитанції, з якої починається використання РК.
Якщо після поломки РРО й надалі проводяться розрахункові операції, то для їх обліку слід використовувати розрахункові квитанції з РК. Якщо після поломки РРО та до відновлення його роботи таких операцій не було, то відповідно буде використана лише одна розрахункова квитанція із позначною «Службове внесення».
- заповнюємо розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків», а саме:
- в графі 1 - дату виникнення поломки РРО;
- в графі 2 - номер РК, що використовується;
- в графі 3 - суму коштів, яку зазначили у корінці розрахункової квитанції,
- в графі 4 – суму коштів, яку здал до каси (для підприємств) чи до банку,
- в графах 5, 6, 7, 8 – загальну суму зійсненних розрахункових операцій, які фіксувалися за допомогою РК. Якщо таких операцій не було після поломки РРО, то у таких графах проставляютсья прочерки.
Це всі записи, які мають бути виконані у день поломки.
4) Якщо розрахунові операції здійснюються у наступних днях після поломки РРО, то суб'єкт господарювання так само заповнює розділ 3, крім граф 1 та 2, та розділ 2 аж до дня включення відремонтованого РРО.
5) У день полагодження РРО і введення його в експлуатацію після ремонту слід зробити наступні дії:
- заповнюємо розділ 4 КОРО разом з працівником ЦСО. Касир заповнює графи 6 і 7, працівник ЦСО - графи 3-5;
- підраховуємо суму виручки за корінцями розрахункових квитанцій;
- проводимо через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу, за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку, іншого податку. Дані суми вводяться в РРО як виручка (тобто слід провести через РРО реалізацію усіх проданих під час ремонту товарів), а не як операція «Службове внесення». Операція «Службове внесення» готівки, які зберігаються на місці проведення розрахунків, виконується в тому випадку, якщо реалізація товарів (послуг) в період відключення РРО не здійснювалася;
- друкуємо Х-звіт РРО та звіряємо отримані суми з сумою виручки, підрахованої за розрахунковими квитанціями. Розбіжностей при цьому бути не повинно;
- роздруковуємо Z-звіт і на його основі заповнюємо:
- розділ 2 КОРО, а саме: у графі 1 вказуємо дату роздрукованого чеку; у графі 2 – номер роздрукованого Z-звіту; у графі 3 – суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків, у день включення відремонтованого РРО;
- та розділ 3 КОРО, а саме у графі 8 вказуємо номер роздрукованого Z-звіту.
