• Посилання скопійовано

Як заповнити КОРО, якщо Z- звіт не було зроблено через поломку РРО

У зв’язку з поломкою РРО наприкінці робочого дня не було зроблено Z- звіт. Розглянемо, як правильно зробити запис у книзі обліку розрахункових операцій?

Як заповнити КОРО, якщо Z- звіт не було зроблено через поломку РРО

26 липня 2016 року набрав чинності Порядок застосування РРО, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547Докладніше>>

Відповідно до п. 10 розділу III цього Порядку, якщо на період виходу з ладу РРО розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Алгоритм дій у разі виходу з ладу РРО:

1) Повідомляємо центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) й контролюючий орган про вихід з ладу РРО.

Повідомити можна письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі:

  • ЦСО - протягом  робочого дня з моменту виявлення несправностей або ушкодження;
  • контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків, - протягом  двох робочих днів (п. 16 ст. 3 Закону про РРО).

2) Підраховуємо готівкові кошти, які перебувають в ящику РРО на момент його виходу з ладу (виручку за цей період й суму службового внесення).

Звіряємо їх із даними контрольної стрічки. Відкриваємо розрахункову книжку та отриману суму записуємо в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

3) У день виходу з ладу РРО відкриваємо КОРО, зареєстровану на РРО, що вийшов з ладу, й робимо такі записи:

- заповнюємо розділ 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» КОРО, зареєстрованої на РРО, що вийшов з ладу, а саме графи 1 і 2. Тобто тут має значитися так: графа 1 - № з/п, графа 2 – дата виникнення поломки РРО.

- заповнюємо розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій», а саме:

  • графу 1 - згідно з даними контрольної стрічки номер першого пробитого по РРО фіскального чека в день поломки РРО;
  • графу 2 - номер останнього пробитого по РРО фіскального чека перед поломкою РРО;
  • графу 3 - номер РК, зареєстрованої до КОРО на даний РРО, яка буде використовуватися для розрахунків з покупцями;
  • графу 4 - дату і час початку використання РК;
  • графу 5 - серію і номер першої квитанції, з якої починається використання РК.

Якщо після поломки РРО й надалі проводяться розрахункові операції, то для їх обліку слід використовувати розрахункові квитанції з РК. Якщо після поломки РРО та до відновлення його роботи таких операцій не було, то відповідно буде використана лише одна розрахункова квитанція із позначною «Службове внесення».

- заповнюємо розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків», а саме:

  • в графі 1 -  дату виникнення поломки РРО;
  • в графі 2 - номер РК, що використовується;
  • в графі 3  - суму коштів, яку зазначили у корінці розрахункової квитанції,
  • в графі 4 – суму коштів, яку здал до каси (для підприємств) чи до банку,
  • в графах 5, 6, 7, 8 – загальну суму зійсненних розрахункових операцій, які фіксувалися за допомогою РК. Якщо таких операцій не було після поломки РРО, то у таких графах проставляютсья прочерки.

Це всі записи, які мають бути виконані у день поломки.

4) Якщо розрахунові операції здійснюються у наступних днях після поломки РРО, то суб'єкт господарювання так само заповнює розділ 3, крім граф 1 та 2, та розділ 2 аж до дня включення відремонтованого РРО.

5) У день полагодження РРО і введення його в експлуатацію після ремонту слід зробити наступні дії:

- заповнюємо розділ 4 КОРО разом з працівником ЦСО. Касир заповнює графи 6 і 7, працівник ЦСО - графи 3-5;

- підраховуємо суму виручки за корінцями розрахункових квитанцій;

- проводимо через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу, за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку, іншого податку. Дані суми вводяться в РРО як виручка (тобто слід провести через РРО реалізацію усіх проданих під час ремонту товарів), а не як операція «Службове внесення». Операція «Службове внесення» готівки, які зберігаються на місці проведення розрахунків, виконується в тому випадку, якщо реалізація товарів (послуг) в період відключення РРО не здійснювалася;

- друкуємо Х-звіт РРО та звіряємо отримані суми з сумою виручки, підрахованої за розрахунковими квитанціями. Розбіжностей при цьому бути не повинно;

- роздруковуємо Z-звіт і на його основі заповнюємо:

  •  розділ 2 КОРО, а саме: у графі 1  вказуємо дату роздрукованого чеку; у графі 2 – номер роздрукованого Z-звіту; у графі 3 – суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків, у день включення відремонтованого РРО;
  • та розділ 3 КОРО, а саме у графі 8 вказуємо номер роздрукованого Z-звіту. 

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»