Як будемо працювати з РРО у 2020 році: аналіз змін від редакції

Як ми повідомляли, 19 жовтня 2019 року у «Голосі України» №200 були опубліковані закони:

• №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг»;
• №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Обидва закони починають діяти через 6 місяців після опублікування, тобто з 19 квітня 2020 року. Але окремі їх норми наберуть чинності пізніше. Наведемо хронометраж найбільш знакових подій. 

До чого готуватися підприємцям на єдиному податку?

До 30 вересня 2020 року (включно) ФОП на єдиному податку І групи, а також II-IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, зможуть не застосовувати РРО. Це не стосується тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продають лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Зверніть увагу: з 19 квітня 2020 року вимога застосовувати РРО працюватиме і для тих ФОП-"єдинників", які надають платні послуги у сфері охорони здоров’я. 

З 1 жовтня по 31 грудня 2020 року перелік ФОП-«єдинників», які повинні застосовувати РРО (поруч із тими, хто перевищив річний обсяг доходу в 1 млн гривень), буде складатися з тих, що здійснюють (незалежно від суми річного доходу):

• реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
• роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
• реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 1 січня 2021 року усі ФОП на єдиному податку повинні будуть застосовувати РРО. Щоправда, для цього правила теж існуватимуть винятки: 

• якщо підприємець проводить розрахунки з покупцями виключно у безготівковій формі (приймання платежів картками вважається розрахунковою операцією із метою застосування Закону про РРО, тому під це виключення не підпадає);
• якщо підприємець здійснює операції, зазначені у ст. 10 Закону про РРО, наведені у Переліку №1336. Зараз в цьому Переліку подекуди ФОП-«єдинники» згадуються (і формально це позбавляє від необхідності застосовувати РРО, але вимагає застосування розрахункових книжок та КОРО). Втім, не факт, що вони залишаться в цьому Переліку станом на 1 січня 2021 р.
• якщо підприємець належить до першої групи платників єдиного податку.

І ще один неприємний момент – ведення товарного обліку тими ФОП-«єдинниками», які застосовують РРО. 

З 19 квітня 2020 року буде внесено зміни до ст. 20 Закону про РРО. За ними до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше 10 н.м.д.г. Така санкція передбачена Законом і зараз.

Як і тепер, вона не поширюватиметься на фізосіб–підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ.

Але до цього винятку внесли зміни. З 19 квітня 2020 року ця санкція буде застосовуватися і до тих ФОП-«єдинників», які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

До чого готуватися решті продавців з 19 квітня 2020 року?

До переліку видів власної продукції, які юрособам не можна продавати без РРО, додадуться ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Заборону продажу без РРО алкогольних напоїв у кіосках, основним товаром (понад 50% загального товарообігу) яких є періодичні видання, замінять на заборону продажу без РРО підакцизних товарів в цілому. Перелік таких товарів наведено у п. 215.1 ПКУ. Тобто до заборонених товарів потраплять:

• алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Дозволятиметься не застосовувати РРО у випадку, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Поява програмного РРО з 19 квітня 2020 року

І нарешті найголовніше – буде дозволено обирати, який вид РРО застосовувати, звичайний (або, як його ще називають, апаратний) або програмний. На цей час податківці вже повинні будуть мати і надавати продавцям певну безоплатну програму, яка дозволятиме перетворити в програмний РРО будь-який обраний гаджет – смартфон, планшет, ноутбук тощо.

Продавцям доведеться зареєструвати такий програмний РРО в ДПС (отримати його фіскальний номер) і провести його попереднє програмування. Тобто ввести у програму номенклатуру товарів, робіт, послуг, які будуть продаватися за його допомогою.

Зверніть увагу: вже з 19 квітня 2020 року Закон №128-IX вимагає зазначення у фіскальних чеках коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
• пальне;
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
• електрична енергія.

Отже, якщо розрахунок за ці товари буде здійснюватись готівкою або за допомогою платіжних карток, що вимагає застосування РРО, такий РРО вимагає використання режиму попереднього програмування найменування таких товарів та їх кодів УКТ ЗЕД.

А ще продавцям, які застосовують програмні РРО, доведеться вивчати нову термінологію. Електронний розрахунковий документ, електронна контрольна стрічка, електронний фіскальний звіт – це далеко не весь перелік визначень, які з’являться в Законі про РРО завдяки внесеним змінам.  

А також потрібно буде враховувати специфіку застосування програмних РРО:

1) Щодо відмови від (скасування) реєстрації КОРО. Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО!

У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО і розрахункові книжки. Але такі суб’єкти господарювання не матимуть права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Втім, ця зміна нова лише для Закону про РРО (вона вноситься до ст. 5 цього Закону). А на практиці відмовитись від застосування КОРО можна було ще з 01.10.2018 р., про що ми писали тут і тут.

Для цього суб’єкт господарювання має право (і зараз):

• не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві за ф. №1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
• скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву за ф. №2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).

2) Щодо несправностей програмного РРО. У разі виявлення несправностей програмного РРО протягом дня, в якому виявлено несправність, суб’єкт господарювання має засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника програмного РРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тобто зверніть увагу! Повідомити про несправність треба одразу три суб’єкти: податківців, розробників та ЦСО. Зробити це слід протягом дня виявлення несправності і в електронній формі. До речі, саму форму повідомлення ще має затвердити Мінфін.

І ще зверніть увагу на один важливий нюанс! Якщо РРО у вас апаратний, то ви зможете або перейти на резервний РРО, або здійснювати торгівлю зі застосуванням розрахункових книжок (на останнє дається не більше 7 робочих днів). А ось якщо РРО у вас програмний, то альтернатив немає – на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

3) Якщо І-зв'язок із податковим сервером обірвався. У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв’язку повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку та завершення проведення розрахункових операцій у цей період за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тобто в такій ситуації теж потрібно буде повідомляти податківців і теж за формою, яку тільки має створити Мінфін. Але, на відміну від попередньої ситуації, у цей період (оскільки програмний РРО все ж таки працює, дані про проведені розрахункові операції зберігає і після того, як зв'язок буде відновлено, передасть їх на податковий сервер) торгувати можна!

Та при цьому слід пам’ятати: 

• у разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу зазначати у розрахунковому документі про проведення розрахункової операції у режимі офлайн;
  
  
• кожен розрахунковий документ (як ми зазначали вище) повинен мати унікальний код, який електронним розрахунковим документам присвоюють податківці. Коли зв’язку з податківцями немає, продавець може використовувати коди розрахункових документів, заброньовані заздалегідь. Тому, якщо таких кодів немає, торгувати офлайн заборонено. А якщо вони є, то для них теж встановлено певне обмеження.

Довідково: З 19.04.2020 р. на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, має затвердити Мінфін. 

Які штрафи діятимуть у 2020 році?

Одна з тих змін, які ми анонсували ще аналізуючи проект Закону №128-ІХ, це було зростання рівня штрафів за порушення Закону про РРО. Це викликало бурхливу реакцію з боку бізнесу і жваве обговорення цього законопроекту у ВРУ. На чому ж законотворці зупинились?

Нагадаємо, що ці штрафи встановлено ст. 17 Закону про РРО. Зміни було внесено до п. 1, 3, 5-9 цієї статті. Для наочності наведемо їх у таблицях.

Таблиця 1. Як зміняться штрафи, передбачені п. 3, 5-9 ст. 17 Закону про РРО

Як бачимо, штрафи суттєво збільшаться, тож кожне порушення буде коштувати суб’єкту господарювання дорого. 

Скасовується, навіть, найбільш «пільгова» норма, яка дозволяла сплатити 1 грн за торгівлю без РРО. З 1 жовтня 2020 року ті, кого упіймають на такому порушенні, сплачуватимуть штраф у розмірі 100% від вартості проданого із порушенням товару (послуги).

Таблиця 2. Як зміняться штрафи, встановлені п. 1 ст. 17 Закону про РРО

Але для п. 1 ст. 17 Закону про РРО застосування таких збільшених штрафів буде впроваджено з перехідним періодом. Тимчасово (тобто з 19 квітня 2020 року до 1 жовтня 2020 року) санкції, визначені п. 1 ст. 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

• 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
• 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

І не забуваємо про те, що крім фінансових санкцій, передбачених Законом про РРО, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог цього Закону притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 26 цього Закону.

До того ж до вже звичних інструментів виявлення таких порушень податківці додадуть новий – скарги від покупців. Йому буде присвячено новий розділ IV-1 Закону про РРО, який запрацює з 1 жовтня 2020 р. 

Скарги від покупців як підстава для перевірки

З 1 жовтня 2020 р. покупці отримають можливість скаржитись на продавців шляхом подання скарги в електронній формі за допомогою Електронного кабінету. Для цього вносяться відповідні зміни до ПКУ.

Алгоритм наслідків скарги виглядатиме приблизно так:

• на її підставі податківці подають до продавця запит із вимогою надати інформацію, яка стосується предмету скарги (відповідні зміни вносяться до п. 73.5 ПКУ);
  
  
• якщо надана продавцем інформація податківців не задовольнить або продавець не відповість на запит у встановлений термін (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту), приходить документальна або фактична податкова перевірка;
  
  
• в разі виявлення (доведення) порушення до продавця застосовуються штрафні санкції;
  
  
• за рахунок отриманого штрафу держава (точніше, Казначейство за висновками ДПС) компенсує покупцю 100% вартості таких товарів (робіт, послуг). Щоправда, лише, якщо сума розрахункової операції, на яку поскаржились, становить понад 850 грн.

Тому щодо побоювань бізнесу про те, що ДПС завалять анонімними чи безпідставними скаргами і в результаті податківці не виходитимуть з магазинів, можна заспокоїти. Скарга не буде анонімною, а компенсація отримуватиметься покупцем лише, якщо він додав до неї докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги). До того ж перед тим, як до продавця прийде перевірка, він матиме можливість уникнути її, якщо надасть докази того, що порушень Закону про РРО не здійснював. 

Варто прочитати ще!

Звісно, що в цій статті ми розглянули лише найважливіші зміни, які вносяться до ПКУ та Закону про РРО у 2020 році.

Цим змінам ми присвятили окремий випуск ДК в електронному вигляді. Як тільки його буде розміщено на нашому сайті (а це станеться протягом двох днів), ми це обов’язково проанонсуємо!