Коментар до ІПК ДПС від 30.04.2020 р. №1763/ІПК/18-28-05-06-23
Сумські податківці у ІПК від 30 квітня надали відповіді на 5 питань платника податків: щодо порядку застосування РРО при виконанні операцій «службове внесення» та «службова видача» та відповідальності за порушення; можливості зберігання готівки поруч у розташованому сейфі на місці проведення розрахунків; а також щодо проведення розрахунків із застосуванням електронних платіжних систем засобів за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг).
На останньому питанні ми зупинимось детальніше.
***
Щодо проведення розрахунків із застосуванням інтернет-еквайрингу
Податківці нагадали, що продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону №675).
Своєю чергою, згідно з листом НБУ від 28.11.2019 р. №57-0007/62082 квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронного платіжного засобу.
Відповідно до цього податківці наполягають: якщо споживач розрахувався за товар із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY, ПРИВАТ24 та інших аналогічних дозволених (зареєстрованих) в Україні, такі операції продавцем (фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку третьої групи, при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень) здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО.
Варто зауважити, що це вже сталий підхід у податківців щодо цього питання. Аналогічні позиції озвучувались і раніше, зокрема тут, тут та тут.
Але до податківців постає цілком логічне запитання щодо того, яким чином проводити операцію через РРО якщо кошти надійшли від покупця в неробочий час магазину або на вихідних. Відповідь на це питання можна знайти у іншій консультації податківців – у ІПК від 13.03.2020 р. №1032/6/99-00-05-04-01-06/ІПК. Зокрема, в ній зазначається, що розрахунковий документ роздруковується на РРО у робочі години у магазину. Тобто суб’єкт господарювання не зобов’язаний забирати РРО з господарської одиниці (магазину), де він зареєстрований або проводити операцію через РРО безпосередньо в момент отримання коштів, якщо фактично магазин (або суб’єкт господарювання) в цей час не працював.
Отже, РРО застосовується суб’єктом господарювання безпосередньо при відправленні замовлення споживачеві та підтвердженні сплати за товар (послугу) через мережу Інтернет у безготівковій формі.
При цьому, зверніть увагу, що оскільки датою отримання доходу платника ЄП вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок, то запис в книзі обліку необхідно виконувати саме за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (незважаючи на те, коли було роздруковано чек з РРО).
Водночас, зважаючи на те, що споживач (громадянин, фізична особа-підприємець, підприємство та/або організація тощо) здійснив оплату товару у готівковій формі та/або із застосуванням платіжних карток за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) та такі операції були проведені через зареєстрований належним чином РРО, при відпуску та/або доставці продукції — РРО не застосовується, що безпосередньо узгоджується з приписами п. 1 ст. З Закону №265. Тобто двічі (при отриманні оплати і при безпосередній видачі товару покупцю) РРО застосовувати не потрібно.
Крім того, податківці зауважили, якщо версія програмного забезпечення РРО дозволяє автоматично зберігати у пам’яті РРО інформацію щодо «кінцевого залишку» готівки, після здійснення операції «службове видача», зокрема з метою інкасації коштів, проведення операції «службове внесення» є недоцільним, за умови забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
***
Чи можна зберігати кошти у сейфі поряд з РРО? (Це ще одне питання з п`яти, розглянутих у ІПК)
Попередні роз’яснення податківців щодо цього питання ми розглядали тут та тут. В цілому підхід податківців не змінився і вони зазначають, що зберігання виручки у сейфі можливо, але за певних умов:
- сейф знаходження на місці проведення розрахунків;
- сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій;
- така ситуація обумовлена внутрішнім розпорядчим документом, в якому передбачено, що у сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатися лише готівка від реалізації продукції (надання послуг) з використанням РРО, без проведення операції «службова видача».