Частину готівки можна зберігати у сейфі поруч із РРО: судова практика

Коментар до Постанови ВC від 14.11.2018 р., справа № 826/27957/15 

Розглянемо питання: чи має право підприємство зберігати кошти у сейфі поруч з РРО до моменту їх інкасації, якщо торгівля здійснюється цілодобово?

Податківці подекуди стверджують, що так. Такі роз’яснення вони надавали і кілька років тому  і у минулого року. Але під час перевірок чомусь про такі лояльні роз’яснення вони забувають і намагаються представити таку готівку, сховану в сейф, неоприбуткованою. А за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юросіб всіх форм власності можуть бути застосовані фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абз. 3 ст. 1 Указу Президента №436/95).

Таким чином, відповідей на поставлене нами питання в органів ДФС аж дві:

1. Якщо під час перевірки АЗС виявлено, що з блоків фіскальної пам’яті вилучено та непред'явлено до перевірки готівкових коштів в сумі 32 300 грн, які знаходяться у сейфі біля каси до моменту інкасації таких коштів, то такі дії працівників АЗС кваліфікуються контролерами як неоприбуткування коштів (порушення вимог п. 2.6 Положення №637, аналогічні вимоги прописані у п. 11 чинного на сьогодні Положення №148),

2. Частину готівкових коштів можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків за допомогою функції «службова видача» (п. 2.5.2 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. №14083/7/23-7017/572, а також тут та тут). При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО. 

Щодо другого варіанту відповіді, податківці пояснюють, що готівкові кошти можуть бути вилучені зі скриньки РРО до сейфу й без використання операції «службова видача». Однак при цьому слід виконати кілька умов:

по-перше, сейф повинен знаходитись на місці проведення розрахунків;

по-друге, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (разом у сейфі та РРО) має відповідати сумі коштів у денному звіті реєстратора (Z-Звіт);

по-третє, у такому сейфі повинна зберігатись лише виручка від реалізації з використанням РРО. Недопустимо наявність особистих речей касира чи інших осіб у такому сейфі;

по-четверте, застосування сейфу для зберігання готівкових коштів з РРО повинно бути оформлене наказом керівника підприємства.

Чим викликана така розбіжність у питаннях зберігання виручки у сейфі до моменту інкасації, не зрозуміло. Але, оскільки справа дійшла до ВС, про неї варто роповісти детальніше. Тим більше, що висновки ВС стосуються не лише АЗС, а й всіх госпсуб'єктів (ЮО та ФОПів), які провадять торговельну діяльність,  в т.ч. оптову та роздрібну торгівлю, закладів ресторанного господарства, торгівельних мереж, мереж закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців).

Спірна ситуація на практиці

Суть спору полягає в тому, що підприємство-продавець пального ТОВ «А»:

1) наказом від 21.04.2015 р. № 51 «Про встановлення правил нічного режиму роботи та нормативних залишків в касі автозаправних станцій ТОВ «А» встановило ліміти готівки в касі для роботи в нічному режимі та протягом дня згідно з додатком №1, зокрема, для АЗС 4036: денний ліміт 10000 грн, нічний - 4000 грн;

2) між ТОВ «А» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір про інкасацію коштів від 22.08.2007 р., за умовами якого банк власними засобами у дні і години, погоджені сторонами, проводить інкасацію готівкової виручки ТОВ “А” та доставляє проінкасовану готівку до кас ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», здійснює її обробку і переказ на рахунок ТОВ «А». Окрім того, відповідно до п. 2.5 договору на інкасацію, для збереження коштів отриманих від відвідувачів АЗС, ТОВ «А» використовує спеціальні сейфи (металеві шафи), які є його власністю. Поряд з цим, сейф на АЗС 4036 закритий на два ключі, які за правилами безпеки та згідно з умовами зазначеного договору про інкасацію, мають бути використані одночасно. Один ключ знаходиться на АЗС, а другий - в інкасаторській службі. Тому відкриття сейфу можливе тільки за участю інкасатора ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Отже, відповідно до правил нічного режиму роботи та нормативних залишків готівки в касі автозаправних станцій ТОВ «А», оператор АЗС при надходженні певної суми коштів в касу здійснює їх «Службову видачу» за чеками службової видачі до сейфу.

З яких міркувань контролери дійшли висновку, що в даному випадку є порушення вимог п. 2.6 Положення №637 (на сьогодні — п. 11 Положення №148), сказати складно. Проте всі судові інстанції були одностайні у своїх висновках і податківців не підтримали.

Що сказав суд?

ВС у коментованому рішенні нагадав, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій:

1) фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги);

2) відображення на їх підставі готівки у КОРО.

Саме невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність Указом.

Водночас каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів (п. 1.2 Положення №637, на сьогодні — пп. 8 п. 3 Положення № 148).

Згідно з п. 2.6 Положення №637 (на сьогодні — п. 11 Положення №148) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

А відповідно до змісту п. 4.2 Положення №637 (на сьогодні це прописано у п. 11 Положення №148) відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

За змістом ст. 2 Закону про РРО місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Виходячи з вищенаведеного, ВС підтримав висновки судів попередніх інстанцій, що місце проведення розрахунків не обмежується виключно касовим апаратом, а включає касу, грошовий ящик, сейф тощо. При цьому скринька РРО підприємства та сейф підприємства фактично є його касою. 

Тому ВС вважає, що своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткування усієї готівки, що надходить до кас, не ставиться в залежність від інкасації готівкових коштів.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ «А» належним чином оприбуткована сума у розмірі 32300 грн шляхом роздрукування фіскальних звітних чеків РРО та внесення відповідного запису до КОРО, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків (Z-звітів) та витягу з КОРО.

Тому жодних порушень в діях працівників АЗС 4036 ні суди першої та апеляційної інстанцій, ні ВС не побачили. Відповідно податкове повідомлення-рішеня в сумі п’ятикратного штрафу у розмірі 161 500 грн (32300*5) було скасоване.

Від себе додамо, що такої позиції, яку підтвердили суди, дотримуються у своїх офіційних роязясненнях органи ДФС вже доволі тривалий час — принаймі точно з 2009 року (якщо брати до уваги оглядовий лист  ДПАУ від 06.07.2009 р. №14083/7/23-7017/572).

Тому на майбутнє торгівельним підприємствам можна отримувати від органів ДФС письмові індивідуальні податкові консультації, які позбавлять перевіряючих від подвійного тлумачення термінів «оприбуткування готівки», «каса» та «місце проведення розрахунків», і як наслідок — від п’ятикратного штрафу за неоприбуткування готівки.