Інтернет-торгівля: чи потрібен РРО/ПРРО і як його зареєструвати?

За якою адресою реєструвати РРО для інтернет-магазину?

Звичайна історія: ТОВ має інтернет-магазин товарів та декілька складів, на яких зберігаються ці товари. Покупці обирають та замовляють товари на сайті магазину, а продавець доставляє їм ці товари зі складів власним кур’єром або відправляє через служби доставки (Укрпошта, Нова пошта тощо). На кожен склад або місце зберігання товарів ТОВ подало форму №20-ОПП.

Сайт обслуговується переважно з центрального офісу ТОВ – тобто там приймаються замовлення, оновлюється інформація на сайті тощо. Від себе зауважимо, що на практиці всю цю роботу можна вести з будь-якого місця, де є доступ до інтернету і комп’ютер, тому не можна говорити про фізичну прив’язку сайту до адреси офіса. Ми можемо лише умовно вважати, що сайт розташований за адресою офісу ТОВ.

Тепер ТОВ цікавиться, де реєструвати РРО (тут і далі мається на увазі як звичайний, так і програмний РРО): за адресою центрального офісу, на складах чи на транспортних засобах кур’єрів? Податківці відповіли на це запитання в ІПК ДПСУ від 18.06.2024 №3290/ІПК/99-00-12-01-02/ІПК. Ця відповідь стане у пригоді не тільки ТОВ, а й ФОПам теж.

Інтернет-магазин відрізняється від «традиційного» магазину тим, що покупець обирає товар не в торговому залі, де він має можливість одразу ж його оплатити і забрати, а на інтернет-сайті на підставі опису товару, робить замовлення на сайті, обирає спосіб оплати та доставки, а продавець приймає це замовлення до виконання. Це називається електронним правочином.

В інтернет-магазині немає можливості одразу оплатити і одразу забрати товар – його ще потрібно доставити зі складу продавця на адресу, що вказує покупець під час формування замовлення. При цьому покупець може оплатити товар різними способами, наприклад:

1. Оплатити на сайті магазину платіжною карткою.
2. Зробити переказ коштів на рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN (РРО не потрібен).
3. Оплатити готівкою або карткою під час отримання товару у кур’єра.
4. Оплатити готівкою або карткою під час отримання товару (післяплата) у відділенні Укрпошти (РРО не потрібен).
5. Оплатити готівкою або карткою під час отримання товару (післяплата) у відділенні Нової пошти*. 

* Ми не розглядаємо тут інших поштових операторів, тому що для кожного оператора потрібно проводити окремий аналіз особливостей його роботи.

РРО потрібно застосовувати у першому, третьому та п’ятому випадках. Докладніше про це можна почитати в інших наших матеріалах, наприклад:

• Які безготівкові платежі потрібно реєструвати через РРО?
• Зустріч ДПС з бізнесом: пошта, чеки РРО, закупки за кордоном та інше
• Товари – поштою на умовах післяплати: хто видає покупцеві чек?

Так от, якщо кур'єр доставляє товар покупцям транспортним засобом і приймає від них оплату готівкою або картками, то для цього потрібно реєструвати РРО з типом «Пересувний», а у заяві №1-РРО/1-ПРРО повідомляти про транспортний засіб як про господарську одиницю, на яку реєструється РРО/ПРРО. Як правило, це легковий або вантажний автомобіль.

Далі автори ІПК говорять, що якщо дистанційний продаж товарів через інтернет-магазин (сайт) здійснюється без використання транспортного засобу та/або за участі сторонніх кур’єрських служб, суб’єкт господарювання реєструє РРО/ПРРО на стаціонарну господарську одиницю (наприклад: офіс, за адресою якого здійснюються реалізація товарів, обслуговування інтернет-сайту), на яку подано форму №20-ОПП.

Зокрема, якщо кур’єр доставляє товари пішки або на велосипеді, то РРО для нього треба реєструвати на стаціонарну господарську одиницю – ми про це писали тут.

Отже, цьому ТОВ потрібно реєструвати РРО на такі господарські одиниці:

• на кожний автомобіль, яким доставляється товар на умовах оплати кур’єру під час отримання товару готівкою або платіжними картками. При цьому не можна використовувати один пересувний РРО на різних автомобілях – адже у заяві №1-РРО/1-ПРРО зазначається інформація саме про той автомобіль, на якому застосовуватиметься РРО;
• для кур’єра, який працює пішки або на велосипеді. Такі РРО можуть реєструватися за адресою офісу або складу як стаціонарної господарської одиниці, і використовувати їх можуть почергово різні кур’єри. Якщо одночасно працює декілька таких кур’єрів, то у кожного з них має бути РРО;
• для реєстрації оплат платіжними картками на сайті та продажу товарів з доставкою через Нову пошту потрібно зареєструвати РРО на адресу офісу або складів ТОВ. На нашу думку, тут буде достатньо одного РРО, через який можуть реєструватись всі ці операції. Втім, на розсуд продавця може бути зареєстровано і більше РРО. Наприклад, окремий РРО для оплати картками на сайті, а окремий – для відправлення товарів через Нову пошту. В останньому випадку РРО можна реєструвати і на адресу товарних складів продавця, де формуються відправлення.

Чи потрібен РРО, якщо товар доставляється покупцю Укрпоштою з оплатою під час отримання?

Наступну ІПК ГУ ДПС у Сумській області від 18.06.2024 №3291/ІПК/18-28-07-06-07 надано на запит ФОПа, і стосується вона поштової торгівлі товарами, коли товари доставляються покупцям через Укрпошту на умовах післяплати – тобто коли покупець оплачує товари під час отримання їх на пошті. Покупець може оплатити товар готівкою або карткою через термінал Укрпошти – це не впливає на подальші дії Укрпошти та продавця, вони будуть однакові.

У своєму запиті на цю ІПК підприємець запитує, чи потрібно йому застосовувати РРО у випадках, якщо:

А) покупці оплачують товари під час їх отримання у відділенні Укрпошти, при цьому платіж приймає Укрпошта, а прийняті кошти переказує на поточний рахунок ФОПа у банку;

Б) покупці оплачують товари шляхом переказу коштів на поточний рахунок ФОПа-продавця, відкритий у банку.

Як і попередня ІПК, ця консультація теж стане у пригоді і ФОПам, і СГ-юрособам.

Оскільки ФОП у своєму запиті на ІПК помилково назвав свій поточний рахунок «розрахунковим», податківці уточнили ці терміни:

• платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Зокрема, такий рахунок може відкрити Укрпошта (небанківський надавач платіжних послуг) ФОПу для приймання оплат від його покупців під час отримання ними відправлень;
• поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Це класичний рахунок СГ у банку для ведення господарської діяльності. Зокрема, на цей рахунок Укрпошта може переказувати ФОПу прийняті від покупців кошти;
• розрахунковий рахунок – рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів. У контексті коментованої ІПК розрахунковий рахунок може мати лише Укрпошта як небанківський надавач платіжних послуг, який для неї відкриває банк. ФОПи та СГ-юрособи (які не є небанківськими надавачами платіжних послуг) не можуть мати розрахункові рахунки. 

Тому не слід плутати ці рахунки: поточний – у банку, платіжний – на Укрпошті чи на Новій пошті, а розрахункових рахунків у звичайних СГ не може бути.

Щодо самої Укрпошти, то думка податківців залишається сталою – у разі торгівлі товарами з доставкою через Укрпошту на умовах оплати під час отримання товару продавцю не потрібно застосовувати РРО. Ми докладно розглядали це питання у цій аналітиці.

У цій ІПК вони також зауважують, що ознаки розрахункової операції є й у Укрпошти – вона передає товар покупцю і приймає оплату, й у продавця товару – він формує відправлення, яке призначене для передачі покупцю через поштового оператора. Але, на нашу думку, це трохи не так.

А саме: у цьому випадку розрахункова операція виникає тільки у Укрпошти при прийманні оплати від покупця на пошті. Обов’язок видачі чека покупцю лежить на Укрпошті, тому що вона сама виконує всі операції – передає покупцю відправлення від свого імені, приймає від нього оплату та від свого імені видає фіскальний чек, яким ідентифікується продавець та післяплата за товар. 

Продавець лише передає товар поштовому оператору (при цьому важливо: цей оператор від свого імені прийме оплату від покупця!), тому у нього немає розрахункової операції і тому не виникає обов’язок формувати фіскальний чек. Обов’язок продавця полягає лише в тому, щоб вкласти до відправлення документи, що підтверджують походження товару: видаткову накладну або інший документ. Також за потреби потрібно вкласти до відправлення оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Все це справедливо лише за умови, якщо покупець на пошті оплачує повну вартість товару на умовах післяплати. Якщо продавець продає товар у кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, то тут виникають інші операції, які потрібно розглядати окремо залежно від способу приймання оплати. 

Ще декілька питань про застосування РРО в інтернет-торгівлі

Рівненські податківці відповіли на декілька запитань ФОПа на ЄП 2-ї групи щодо застосування РРО в ІПК ГУ ДПС у Рівненській області від 18.06.2024 №3292/ІПК/17-00-07-05-07. Ця ІПК стане у пригоді всім ФОПам на єдиному податку та на загальній системі, а юридичні особи можуть орієнтуватися на неї лише частково, крім п’ятого питання.

Тут знову у запиті на ІПК підприємець згадує про «розрахунковий рахунок» ФОПа, і податківці уточнюють терміни, які ми розглянули вище і нагадують, що підприємець може мати лише платіжні та/або поточні рахунки. Крім того, у своїх запитаннях ФОП окремо звертає увагу на те, що клієнти можуть робити йому оплати зі своїх «карткових» рахунків, а ФОП приймає оплати на свій «не картковий» рахунок. Податківці залишили поза увагою цей момент, а ми вважаємо за потрібне його прокоментувати, тому що це важливо для розуміння особливостей розрахунків, про які ми будемо говорити далі.

Річ у тім, що окремих карткових рахунків не існує з 2018 року. Згідно з п. 5 постанови Правління НБУ від 11.09.2017 №89, банки України мали забезпечити до 1 січня 2019 року поступовий перехід на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» та 2620 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб». Тому тепер до будь-якого поточного рахунка СГ (у тому числі ФОПа) або фізособи банк може емітувати платіжну картку, а клієнт банку може здійснювати платежі як безпосередньо зі свого рахунку, так і з використанням платіжної картки, емітованої до цього самого рахунку. Тобто рахунок буде один і той самий. Загалом, суб’єктам господарювання потрібно знати, які типи рахунків можуть використовувати вони самі та їх клієнти для подальшого правильного розуміння своїх банківських операцій.

Перше запитання ФОПа полягає в тому, чи потрібен йому РРО, якщо він приймає оплати від покупців за допомогою еквайрингу. Тут відповідь є однозначною: використання еквайрингу обов’язково тягне за собою необхідність реєстрації таких оплат через РРО. Ми докладно розглядали цю технологію в цьому матеріалі. Зараз коротко нагадаємо, що продавець може приймати такі оплати лише після укладання договору з банком-еквайром та підключення цієї послуги банку. Якщо такого договору у продавця немає, він фізично не зможе приймати такі платежі від покупців.

Наступне друге запитання підприємця таке: чи потрібно РРО за умови «здійснення розрахунків клієнтів з власного карткового рахунку через мобільні додатки Privat24, Monobank тощо на розрахунковий рахунок (не картковий) Підприємця?». Як ми вже сказали, карткових рахунків уже немає, тому клієнти платять ФОПу зі своїх поточних рахунків на його поточний же рахунок. Нині кожен банк пропонує клієнтам інтернет- або мобільний банкінг, за допомогою якого клієнти можуть здійснювати перекази зі своїх рахунків на рахунки отримувачів. І от якщо клієнт ініціює прямий переказ зі свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця, це не розрахункова операція, і вона не потребує реєстрації через РРО. 

У відповіді на це запитання податківці припустилися аж двох помилок: по-перше, прямий переказ коштів з рахунку на рахунок не містить ознак розрахункової операції (а вони стверджують, що містить), а по-друге, якщо продавець надав покупцю номер своєї платіжної картки, це не є розрахунковою операцією. Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція – це приймання від покупця платіжних карток, а не надання йому номера своєї картки. Ми це теж докладно розглядали у вищезгаданому матеріалі. Проте податківці мають свою думку, яку радимо враховувати, якщо не хочете мати з ними суперечки. Для власного спокою давайте покупцям реквізити свого рахунку у форматі IBAN, хоча на практиці у виписці банку неможливо буде відрізнити платіж покупця, отриманий за номером картки продавця та за номером його рахунку IBAN.

Третє запитання також поширене серед ФОПів, які звертають увагу на звільнення від РРО продажу власної продукції (п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Але цей виняток стосується виключно підприємств, установ і організацій усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. При цьому розрахунки за власну продукцію повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. На ФОПів це звільнення не поширюється, тому що вони не є юрособами і не можуть оформлювати касові ордери. ФОП може продавати власну продукцію за готівку або з прийманням платіжних карток виключно із застосуванням РРО.

Четверте запитання: чи потрібно РРО, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (видача товару на складі підприємця)? Податківці відповідають, що якщо товар видається зі складу без одночасної його оплати в цьому ж місці, то таку видачу товару не потрібно реєструвати через РРО. А ось оплату за цей товар потрібно реєструвати, якщо вона підпадає під ознаки розрахункової операції. Наприклад, покупець замовив товар на сайті продавця на умовах самовивозу зі складу продавця, попередньо оплатив цей товар на сайті платіжною карткою. Оплату карткою на сайті реєструємо через РРО, а видачу оплаченого товара зі складу – вже ні. Так само буде й у зворотній ситуації, якщо спочатку товар видається на складі, а оплата готівкою або платіжною карткою здійснюється пізніше (щоправда, на практиці такі ситуації не поширені). Якщо оплата за виданий на складі товар не є розрахунковою операцією (наприклад, прямий переказ коштів на рахунок продавця), то такі операції взагалі не реєструються через РРО.

У відповіді на це запитання податківці чомусь згадали про Нову пошту та її фінансову компанію «Нова Пей» і нагадали, що у разі доставки товару Новою поштою продавець повинен формувати чек РРО і вкладати його у відправлення. 

І нарешті, п’яте запитання ФОПа стосується того, чи є зараз якийсь ліміт розрахункових операцій, в межах якого ФОПи 2-ї та 3-ї груп ЄП можуть не застосовувати РРО. Такий ліміт діяв до 1 січня 2022 року, а починаючи з цієї дати всі ФОПи, крім єдинників 1-ї групи, під час проведення розрахунків повинні застосовувати РРО на загальних підставах починаючи з першої гривні. Нагадаємо, що існує Перелік №1336, який звільняє СГ від застосування РРО у певних випадках. Ми докладно його аналізували у цьому матеріалі.