Ніна Южаніна розповіла, що до неї звернулися із запитаннями:
1. Харківський бізнес страждає від атак рос шахедівта ракет: чи можливо на державному рівні запровадити відшкодування втраченого майна (виробничого обладнання, наприклад)?
2. Українські банки не кредитують компанії, а страхові компанії не страхують об’єкти, що розташовані ближче ніж 100 км від лінії фронту. Чи можливо застосувати механізм державних гарантій?
"Звісно, в мене була відповідь від імені державних інституцій, бо раніше вже мала аналогічні звернення від бізнесу і відповідно спрямувала офіційно питання до Уряду", - зазначила Южаніна. Відповідь від Мінекономіки така:
Мінекономіки НЕ МАЄ ПОВНОВАЖЕНЬ щодо збору статистичної інформації стосовно кількості підприємств та вартості устаткування й обладнання цих підприємств, які були пошкоджені та/або знищені внаслідок збройної агресії російської федерації.
А хто ж тоді в Уряді їх має?
В Мінекономіки радять бізнесу:
1) брати банківські кредити за програмою "5-7-9" або
2) подавати документи для отримання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості.
На папері написано, що:
- відбудову зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів суб’єктів підприємництва віднесено до пріоритетних напрямів кредитування за програмою ( "5-7-9"), які передбачають збільшену максимальну суму кредитів, а саме – до 150 млн гривень.
От тільки уповноважені банки (зараз їх 46) здійснюють відбір, проведення оцінки кредитоспроможності та кредитування суб’єктів підприємництва відповідно до власних правил, процедур та банківських продуктів.
Аж ось ЄБРР може надати державному Укрексімбанку гарантійний інструмент на суму до 50 мільйонів євро для покриття до 50% кредитного ризику за портфелем нових позик, які банк видаватиме малим та середнім підприємствам (МСП).
Метою проєкту є підтримка кредитування українських приватних компаній, які працюють у первинному та вторинному сільському господарстві та інших критично важливих галузях, зокрема в харчовій промисловості, роздрібній торгівлі та логістиці - повідомив ЄБРР на своєму сайті.
Ці кошти дозволять МСП модернізувати обладнання та технології відповідно до стандартів ЄС.
Крім того, підприємства, які відповідатимуть встановленим критеріям, зможуть отримати технічну допомогу та інвестиційні стимули, профінансовані ЄС, після завершення реалізації своїх проєктів.
Чи спромоглася влада і чи доносила взагалі актуальність питання для міста Харків?
Чому не вирішуються питання покриття воєнних ризиків, або назвіть їх по-іншому для таких міст/регіонів? Як там має працювати бізнес?
Бо, наприклад, у 2023 році спеціальний фонд кризового реагування ЄБРР вже виділяв Укрексімбанку €25 млн на покриття ризику.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) планує взяти на себе 50% ризиків портфеля нових кредитів, гарантій, лізингу та інших прийнятних інструментів державного ПриватБанку на загальну суму до $100 мільйонів для ММСП, у тому числі у сфері агробізнесу та ММСП, власниками яких є жінки.
Очікується, що проєкт буде підтриманий учасниками змішаного фінансування в рамках Програми дій з підвищення економічної стійкості (ERA) для України. Як зазначається на сайті корпорації, її рада директорів може розглянути цей проєкт ще у червні цього року.
Для збільшення обсягів кредитування ММСП, очолюваних жінками, IFC за підтримки Нідерландів забезпечить стимули на основі результатів діяльності у розмірі до $0,8 млн.
Сподіваюся, до переліку ризиків, які будуть покриті міжнародними партнерами, включені і воєнні ризики, наявність яких є найбільш стримуючим фактором для надання кредитних коштів у східних та центральних регіонах. А держава своєю чергою має долучитися до співфінансування страхового покриття таких проектів, — повідомила Н. Южаніна.