Згідно з пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійник — це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності. Благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені чи за дорученням бенефіціара.
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворено та діють відповідно до цього Закону, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 цього Закону).
Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 50 цього Кодексу визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
При цьому підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Таким чином, благодійна діяльність не може здійснюватися в межах підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців.