Коментар до листа ДФСУ від 15.09.2017 р. №1970/П/99-99-13-02-01-14/ІПК
Смерть платника податків і припинення обов’язку з їх сплати
Дехто вважає, що зі смертю підприємця (до речі, як і звичайної фізособи, яка не має підприємницького статусу) обов’язок зі сплати податків, які він не встиг погасити до цієї трагічної події, припиняється. Але це не зовсім так...
Сучасне законодавство побудоване таким чином, що держава (в особі органів ДФС) може стягнути податковий борг не тільки з майна померлого, а і з його спадкоємців (хоча, звісно, за наявності того чи іншого).
Так, у пп. 37.3.2 ПКУ визначено, що однією з підстав для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема смерть фізичної особи. Але водночас існує і пп. 99.1 ПКУ, за яким виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізособи (у тому числі ФОП, фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
У коментованому листі податківці нагадують, що дізнаються спадкоємці про суму податкового зобов’язання (боргу) померлого з документів – претензій, які надсилаються органом ДФС. Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Зверніть увагу: за роз’ясненнями ДФСУ, після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Але, оскільки обов’язок з погашення податкового зобов’язання або боргу померлого обмежено вартістю майна, що успадковується, на дату відкриття спадщини, передбачається, що власні ресурси спадкоємцю витрачати не доведеться!
Якщо спадкоємців немає (або якщо особи, які мали право на успадкування, від спадщини відмовилися за ст. 1273 ЦКУ), майно померлого відходить у власність держави. І ось у цьому випадку податкові зобов’язання та борги фізособи списуються.
Смерть підприємця і сплата ЄСВ
Аналогічна ситуація (тільки ще і без строків давності) спостерігається і у випадку з обов’язком померлого підприємця сплатити ЄСВ, який теж адмініструють податківці.
Відповідно до частини сьомої ст. 25 Закону №2464 сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків смерті фізособи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску.
Така недоїмка не має строків давності і на неї аж до самого погашення нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Отже, лише у разі смерті ФОП, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності спадкоємців (крім держави), борг (недоїмка) зі сплати ЄСВ підлягають списанню. А штрафні санкції та пеня зі сплати ЄСВ в такому випадку не застосовуються.
Таким чином, отримання спадщини від підприємця не завжди означає хоч сумне, але збільшення доходів спадкоємців. Іноді сума боргів померлого перед бюджетом з податків та ЄСВ є настільки великою, що спадщину доведеться продати і перерахувати для погашення цих боргів. А дізнатися про їх існування спадкоємець може вже із претензій, які податківці почнуть розсилати після прийняття спадщини.
Єдине, що втішає, це те, що «навісити» таким чином на спадкоємців зайві витрати ані покійному, ані державі не вдасться. Адже обов'язки спадкоємця обмежені вартістю успадкованого майна. Тобто боятися отримувати спадщину від самозайнятих сіб не варто, але ось оцінити реальні розміри доходу від її прийняття можна лише згодом.
***
Читайте також: Обов’язки спадкоємця фізичної особи - підприємця