На сьогодні надзвичайно популярним є продаж товарів та послуг онлайн. Така взаємодія зручна і бізнесу, і клієнту, адже дозволяє зекономити час та є загальнодоступною. Результатом простоти у використанні і доступності є те, що кожна людина може стати продавцем навіть не виходячи з власного дому. Однак, одна справа, коли особа продає що-небудь одноразово для власних потреб, інша – коли це здійснюється на постійній основі з метою отримання прибутку. Багато підприємців навіть не здогадуються, що їх діяльність визначено саме як господарську і врегульовано приписами законодавства, недотримання яких створює для суб’єктів господарювання несприятливі наслідки.
Ця стаття буде корисною для тих підприємців, які лише починають власну справу в мережі Інтернет або вирішили «вийти з тіні» й здійснювати свою господарську діяльність на легальній основі.
Що буде якщо не зареєструватись?
Підприємницька діяльність завжди здійснюється на власний ризик, який розумний підприємець може прорахувати і в цьому випадку недопущені збитки (у вигляді штрафів, податкових нарахувань тощо) збільшують майбутній дохід.
Відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, а також без одержання дозволу може наступити для особи у вигляді штрафу від 17000 грн до 34000 грн (станом на 2018 рік) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. А якщо відповідальність за такі дії настане повторно протягом року, або вони пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах – штраф з конфіскацією згаданого майна від 34000 грн до 85000 грн (ст. 164 КУпАП).
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).
Систематичність такої діяльності, в даному випадку, відіграє ключову роль. Наприклад, якщо продавати товари онлайн і дохід буде надходити на банківську картку – у контролюючих органів виникне питання: «звідки кошти»? Якщо одне чи декілька надходжень ще можна пояснити подарунком чи поверненням боргу, то коли така діяльність здійснюється на постійній основі, орган податкового контролю може нарахувати суму податкового боргу та накласти штраф за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Як здійснити оформлення?
Вибір форми здійснення підприємницької діяльності залежить від специфіки бізнесу, розміру та періодичності отримання доходу. Як правило, для здійснення дрібного бізнесу найкраще підходить здійснення підприємницької діяльності в якості фізичної особи-підприємця (ФОП). Проте краще звернутись за консультацією до юриста, який допоможе обрати організаційно-правову форму та систему оподаткування: Товариство з обмеженою відповідальністю чи ФОП, загальна система оподаткування чи спрощена, реєструватись платником ПДВ чи ні, отримувати ліцензію чи ні, ставити РРО чи ні?
Після вирішення зазначених вище питань, слід звернутись до державного реєстратора або нотаріуса із заявою та необхідним пакетом документів та заплатити адміністративний збір.
Для уникнення суперечок та претензій, при продажі товарів та наданні послуг з клієнтом слід укласти договір. Якщо сума договору незначна, а клієнтів багато, то укладення окремого договору з кожним покупцем є справою клопіткою, особливо якщо кожен клієнт вимагатиме укладення договору на індивідуальних умовах. Тому найпростіше укласти публічний договір, в якому прописані однакові умови для всіх клієнтів.
Публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг) (ст. 633 ЦКУ).
Умови публічного договору слід розмістити на сайті, а в самому договорі закріпити його предмет, порядок доставки, оплати, здійснення покупки товару та/або надання послуги, повернення товару/грошових коштів, відповідальність сторін.
Не зайвим також буде розмістити Правила використання сайту, які визначають порядок використання сайту, реєстрації користувачів, зворотнього зв’язку, використання авторських і суміжних прав.
В Публічному договорі, Правилах використання сайту або в окремому Положенні слід прописати умови обробки і захисту персональних даних, де буде визначено мету обробки персональних даних, порядок обробки персональних даних: отримання згоди, повідомлення про права та дії з персональними даними суб’єкта персональних даних, умови розкриття інформації про персональні дані третім особам.
Звичайно, на перший погляд, не переймаючись тонкощами оформлення можна сконцентруватись на економічній частині своєї діяльності, ринкових аспектах продажу товарів/послуг, переговорах з контрагентами, а «оформитись» коли настане зручний момент або більше зволікати вже не можна, наступила відповідальність.
Однак, вирішивши ключові питання з реєстрації/оподаткування, підприємець не тільки економить (в перспективі) власні нерви та час, витрати на штрафи і юридичну допомогу, а й збільшує довіру до власної справи, робить таким чином власний товар/послугу більш привабливими для клієнта, який буде розуміти, що захищений законодавством про захист прав споживачів, має документ, що підтверджує покупку, підприємцю немає чого приховувати.
Олександр Місяць,
помічник адвоката, Адвокатське об’єднання «Лучковський і партнери»