Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон №389) та Указ Президента №393. Про опублікування двох останніх документів в «Голосі України» ми писали тут.
Обмеження свобод – обов’язкові та ні
Згідно зі ст. 8 Закону №389, в областях України, у яких введено воєнний стан, можуть бути введені 24 види заходів.
Проте з тексту Указу зрозуміло, що не всі з зазначених у Законі №389 заходів будуть застосовані цього разу. Тобто введення воєнного стану не означає, що всі ці засоби автоматично починають виконуватися. Деякі з них вводитиме Президент, а деякі – призначатимуть військові адміністрації областей. Зокрема, часткова мобілізація буде оголошуватися Президентом України у строки і в обсягах відповідно до загроз національній безпеці і обороні України.
Отже, не варто одразу починати рахувати потенційні збитки. Цілком можливо, що більшість з таких заходів не буде застосована, враховуючи те, що воєнний стан вводиться лише на місяць.
Звичайні обов’язки бізнесу (виплачувати зарплату, дотримуючись при цьому мінімальних гарантій, встановлених законодавством з праці, документально оформлювати працівників на роботу, подавати податкову і фінансову звітність, сплачувати податки) під час воєнного стану ніхто не відміняв. І штрафи за такі порушення залишаються. Перевірки від ДФС (та інших контролерів) в цей період також не скасовуються.
Це страшне слово «військові адміністрації»
Статус військових адміністрацій визначається ст. 4 Закону №389. По суті, це тимчасові державні органи, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан. Вони будуть виконувати функції місцевих органів самоврядування (повноваження військових адміністрацій наведені у ст. 25 Закону №389).
Але також – не обов’язково і не автоматично з початку введення цього стану. Вони утворюються лише якщо місцеві ради припиняють виконувати свої повноваження (через самоусунення, порушення законодавства тощо). Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Якщо ж військові адміністрації не утворюються, місцеві органи влади продовжують виконувати свої функції відповідно до законодавства України.
Правосуддя в умовах воєнного стану
Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Це прямо передбачено ст. 26 Закону №389.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Отже, якщо ви подали або плануєте подати позов до суду під час воєнного стану, він розглядатиметься у звичайному порядку і у звичайні строки.
Відшкодування збитків, завданих під час введення воєнного стану, або повернення майна, що збереглося
Одним з заходів, які можливі під час воєнного стану, є вилучення або відчуження майна у юридичних осіб для забезпечення захисту держави. І ці два терміни слід розрізняти.
Вилучення майна є тимчасовим і передбачає його повернення. Тому згідно зі ст. 3 Закону №4765 вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.
А ось якщо відбулося відчуження (або вилучене майно неможливо повернути), ст. 23 Закону №389 передбачає повне відшкодування вартості такого майна або, якщо це можливо, надання на заміну іншого майна, за вибором власника.
Слід зазначити, що відшкодування може бути як попереднє (тобто те, яке здійснюється до відчуження майна), так і наступне (після такого відчуження). Правила його виплати встановлені ст. 10 цього Закону.
Попереднє відшкодування. Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Оцінка такого майна проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Тобто незалежним експертом-оцінювачем, або ж органами державної влади чи органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.
Компенсація (відшкодування) виплачується військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету.
Як на вилучене, так і на відчужене майно складається акт. Одним з реквізитів такого акту є сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Наступне відшкодування. У такому разі його виплата має бути проведена протягом п’яти наступних бюджетних періодів (років). Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до військового комісаріату за місцем відчуження майна зі заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна. Тобто, і в цьому випадку незалежна оцінка такого майна проводиться обов’язково.
І ще одне. Ст. 12 Закону №4765 передбачає: якщо після воєнного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні саме цього майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Якщо суд вирішить «повернути», то майно повертається колишньому власнику, а він повертає отриману компенсацію (відшкодування) з вирахуванням розумної плати за використання державою цього майна. Очевидно, що і розмір такої розумної плати має встановити суд.
Чого ще чекати?
Серед можливих наслідків введення воєнного стану є часткова мобілізація. Звісно, такими мобілізованими можуть стати працівники або ж підприємці. Будуть проведені і навчальні збори резервістів. Тому про гарантії таких фізосіб та обов’язки роботодавців щодо них ми нагадаємо в окремій статті, яку опублікуємо найближчим часом.
Ще одне питання, яке вже непокоїть наших читачів: чи буде визнано введення воєнного стану форс-мажорними обставинами і чи звільнить це від виконання обов’язків під час воєнного стану? Цю проблему наш юрист теж спробує проаналізувати окремо, вже у наступній статті.
