Нагадаємо, що з 28.11.2018 року в 10 областях України введений воєнний стан. А оскільки більшість договорів, укладених з контрагентами, у т.ч. з цих 10 областей, містять застереження про форс-мажор, то постачальники та покупці мають всі шанси на ризикові суперечки щодо непоставок/недопоставок та/або неоплати/недоплати за товари/роботи/послуги.
Чи, дійсно, є ризики та наскільки вони реальні?
Для початку варто навести приблизний текст застережень про форс-мажор в госпдоговорах.
8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що передбачені цим Договором, якщо воно виникло внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини).
8.2. Під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміються будь-які обставини, що визнані такими чинним законодавством України, у т.ч. виникли поза волею або всупереч волі чи бажанню Сторін і яких не можна передбачити чи уникнути, включаючи: військові дії, суспільні заворушення, епідемії, блокади, землетруси, повені, пожежі, рішення чи приписи органів державної влади та управління, інші обставини та факти, визнані такими законом, внаслідок яких на Сторони покладатимуться додаткові обов'язки чи встановлюватимуться додаткові обмеження (ліцензійні, митні, податкові тощо) і які унеможливлюють подальше повне або часткове виконання Договору, а також інші дії чи події, що існують поза волею Сторін.
8.3. Сторона, яка зазнала дії обставин непереборної сили, має протягом трьох календарних днів повідомити про це другу Сторону поштовим повідомленням, за допомогою електронної пошти, факсом або будь-яким іншим доступним для неї способом. Інакше, Сторона, яка їх зазнала, позбавляє таку Сторону права посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором. Факт наявності та термін дії обставин непереборної сили окремо підтверджуються сертифікатом (висновком) ТПП України або його територіальними органами в межах повноважень.
8.4. Якщо форс-мажорні обставини триватимуть понад один місяць, то кожна із Сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором. У такому разі інша Сторона не матиме права на відшкодування можливих збитків. При цьому, Сторони мають вирішити долю сплаченого авансу/поставленої партії продукції у додатку до цього Договору.
Отже, самі застереження, як бачимо, містять такі важливі умови як:
- перелік обставин непереборної сили – чітко вказується у договорі з посиланням на чинне законодавство (в даному випадку йдеться про перелік форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), наведених у ч. 2 ст. 14-1 Закону про ТПП). Увага! Переважно такі переліки мають загальновідомі обставини, і воєнного стану у них, як правило, не вказується. Загалом перелік не є вичерпним – сторони можуть його доповнювати. А отже, якщо воєнний стан прямо визначений сторонами як форс-мажорні обставини, це може бути підставою для невиконання тих чи інших обов'язків сторін без застосування до них штрафних санкцій;
- строк повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору – три календарні дні (хоча такий строк може визначатись й робочими днями тощо),
- форма та спосіб такого повідомлення – в нашому випадку сторони обумовили всі можливі способи (зокрема, поштовим повідомленням, за допомогою електронної пошти, факсом або будь-яким іншим доступним способом),
- строк тривалості (можливий!) форс-мажорних обставин та наслідки, якщо вони триватимуть понад обумовлений у договорі термін. Увага! Це логічно, адже товар/роботи/послуги замовляються з врахуванням потреби та часу покупця/замовника, які згодом можуть втратити сенс;
- наслідки невиконання вимоги про повідомлення (ненадання сертифікату ТПП!) – сторона, яка зазнала форс-мажорних обставин, не має прав посилатись на такі обставини як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань.
Але навіть якщо воєнний стан прямо не визначений сторонами як форс-мажорні обставини, то це не свідчить про відсутність наслідків оголошеного воєнного стану з 28.11.2018 р. Адже, у наведеному нами прикладі зазначено про «...рішення чи приписи органів державної влади та управління, інші обставини та факти, визнані такими законом, внаслідок яких на Сторони покладатимуться додаткові обов'язки чи встановлюватимуться додаткові обмеження (ліцензійні, митні, податкові тощо) і які унеможливлюють подальше повне або часткове виконання Договору, а також інші дії чи події, що існують поза волею Сторін».
Тому факт введення воєнного стану може вважатись форс-мажором (навіть за відсутності прямої вказівки на це у договорі), однак цього замало для того, щоби не натрапити на штрафні санкції за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань.
Чи достатньо самого лише Указу Президента про введення воєнного стану для невиконання договорів в окремих областях України?
Загалом, ми не виключаємо можливості настання певних проблем з виконанням господарських договорів на території тих 10 областей, де введений воєнний стан. Проте самого лише факту введення воєнного стану Указом Президента та затвердження його ВРУ не достатньо для того, щоби скористатись застереженням про форс-мажор.
Тут цікавим є той момент, що в тих областях України, де введено воєнний стан, військовому командуванню разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, дозволено запроваджувати та здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану*, зокрема,:
1) використовувати потужності та трудові ресурси юросіб усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
2) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно держпідприємств для потреб держави в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;
3) встановлювати особливий режим руху ТЗ – до речі, самі ТЗ можуть тимчасово залучатись для перевезення особового складу, інших потреб**;
4) регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та ЗМІ; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп'ютерні мережі.
* Ч. 1 ст. 8 Закону України від 12.05.2015 р. №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».
** П. 24 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2000 р. №1921.
Багато фахівців у галузі права вважають, що для того, щоби у контрагента, який здійснює госпдіяльнітсь на одній з 10 областей, де введений воєнний стан, було право на невиконання своїх зобов'язань без будь-яких фінансових санкцій чи інших негативних наслідків для нього, потрібно, щоби таке невиконання було напряму пов'язано з воєнним станом.
Тобто основною умовою застосування форс-мажору як підстави невиконувати обов'язки має бути доведений причинно-наслідковий зв'язок – що сторона договору не може виконати обов'язки саме через такий форс-мажор!
Приклад 1. скажімо, у контрагента, який мав поставити товар, примусово або тимчасово вилучили або сам такий товар, або інше майно, пов'язане із виконанням такої поставки (склади, де він зберігався, засоби, якими товар завантажувався/розвантажувався, вантажні автомобілі тощо), або ним передані у користування виробничі приміщення для військових потреб.
А ще можуть бути факти блокування роботи банківських установ, залучення працівників для потреб оборони тощо, що може безпосередньо вплинути на виконання (невиконання) своєчасно обов'язків перед бізнес-партнером.
Звісно, що такі події повинні оформлюватися документально, зокрема, актами приймання-передачі техніки, майна тощо. Саме для того, щоб довести той самий причинно-наслідковий зв'язок.
Приклад 2: в певній області України були встановлені блок-пости, через які три дні не пропускали автомобілі (причини можуть бути різні: йшла військова техніка, ретельна перевірка вантажів тощо). Тут важливо отримати офіційну інформацію про такі блок-пости і, за можливістю, довідку чи інші документи, як доводитимуть, що саме ваш автомобіль затримався на цьому блок-пості. Відповідно така офіційна інформація й буде вказувати на наявність такого причинно-наслідкового зв'язку простою ТЗ, а товарно-транспортні документи мають свідчити про початок рейсу такого автомобіля з датою пропуску через блок-пост.
Однак тут є певний момент: про такий зв'язок (його доведення) прямо у наведених вище договірних застереженнях про форс-мажор не зазначається.
Чи допоможе сертифікат ТПП?
Посилання на сертифікат ТПП також не надто рятують ситуацію – надані заявником документів для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які свідчать про причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо) – це право, а не обов'язок уповноваженої особи ТПП України/регіональної ТПП (п. 6.4 Регламенту №44/5).
А отже, докази наявності зв'язку введення воєнного стану з неможливістю виконання договірних зобов'язань, скорше за все, буде вимагатись такими уповноваженими як додаткова інформація після подання Заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для госпсуб'єктів/фізосіб за договірними зобов'язаннями (дод. №1 до Регламенту №44/5).
Правда, сам контрагент, який отримує відповідний сертифікат, не побачить там інформації ні про наявність чи підтвердження/встановлення причино-наслідкового зв'язку, ні переліку поданих заявником до ТПП документів, що можуть такий зв'язок пояснити.
І якщо контрагент все ж бажає особисто побачити такий зв'язок та отримати підтвердження, як показує існуюча ситуація в Україні, про це також можна вказати у застереженнях про форс-мажор. Інакше доведеться «довіритись» лише самому сертифікату.
Втім, ми вважаємо, що уповноважені ТПП України/регіональної ТПП в обов'язковому порядку будуть вимагати підтвердження причинно-наслідкового зв'язку воєнного стану в окремій області з неможливістю виконання господарських зобов'язань.
У договорі відсутні застереження про форс-мажор: чи є відповідальність за невиконання договірних зобов'язань із введенням воєнного стану?
І в цій ситуації не варто переживати – госпсуб'єктів захищає закон: ст. 614, 617 ЦКУ, ст. 218 ГКУ.
Ці норми вказують на те, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (тобто форс-мажору).
Увага! Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
І в такому разі сторони або додатково домовляться (визнають) сертифікати ТПП України/регіональної ТПП як підставу для незастосування фінансових санкцій за порушення виконання зобов'язань, або у разі виникнення суперечки – передають спір на вирішення до суду.
А що з цього приводу кажуть суди?
Загалом суди підтримують наведене вище. Однак у справі №913/869/14 (постанова ВС від 20.06.2018 р.) суд звернув увагу на такий момент.
Підприємство у Луганський області отримало кошти, однак через відомі події не змогла виконати його – не поставила товар (газ). На підтвердження форс-мажорним обставинам був наданий сертифікат ТПП України №4978 від 02.09.2015, яким засвідчено, що події на цій території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором. Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) – 16.04.2014. Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі цього сертифіката встановити неможливо.
Однак ВС сказав, що навіть за таких умов не звільняється від нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, які вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Така відповідальність є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Висновки
За приписами ст. 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Тому, окрім отримання сертифікату ТПП України/регіональної ТПП, госпсуб'єкту однієї з 10 областей, де введений воєнний стан, слід подбати про вчинення всіх можливих дій для поставки товару або повернення коштів, якщо таку поставку здійснити неможливо.
Тим більше, що відповідні орган державної влади та банківські установи після введення воєнного стану поширили інформацію про те, що їхня діяльність буде здійснюватися у штатному режимі без будь-яких обмежень ( за інформацією, розміщеною НБУ у мережі Facebook).
Нацкомфінпослуг, зокрема, вказує на те, що введення воєного стану не впливає на виплати за договорами страхування.
Аналогічна ситуація й з іншими держорганами та установами, органами місцевого самоврядування.
Звертаємо увагу на те, що застереження про форс-мажор звільняють не від виконання зобов'язань, а від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне його виконання. Отже, коли військовий стан мине (а його вводили лише на місяць), всі зобов'язання, відкладені через нього, доведеться виконати.
Тож, ситуація, як склалась в Україні, має привернути увагу бізнес-партнерів до ретельного підходу для застережень про форс-мажор у договорах, а також з максимальним розумінням поставитись до ситуації з введенням воєнного стану та не використовувати його для уникнення виконання договірних зобов'язань з обох сторін.
***
Читайте також: За яких умов воєнний стан буде вважатися форс-мажором?