22 січня 2026 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №14394 "Проєкт Цивільного кодексу України (Кодексу права приватного)". Очікується, що у разі прийняття він набере чинності з 1 січня року, що слідує за роком опублікування цього Кодексу, крім пункту 4 цього розділу, який набере чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу.
"Майже шість років роботи Робочої групи з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України — і ось вчора, на День Соборності, в Раді зареєстровано нову редакцію ЦКУ (Кодексу права приватного). 832 сторінки — обсяг документа. 247 експертів — залучено. 29 років — власного професійного досвіду", - зауважив один з авторів законопроєкту Р. Стефанчук.
Проєкт нового Цивільного кодексу України
Метою законопроєкту є рекодифікація та системне оновлення приватного (цивільного) права України шляхом ухвалення нового ЦКУ (Кодексу права приватного) як цілісного, внутрішньо узгодженого та ефективного кодифікованого акта. Проєкт спрямований на формування сучасної нормативної основи для регулювання приватних відносин, що відповідає викликам XXI століття (цифровізація, розвиток нових економічних моделей, трансформація майнового обігу, ускладнення договірних та недоговірних конструкцій, транскордонність відносин) та забезпечує належний рівень юридичної визначеності, справедливості, ефективного захисту цивільних прав та інтересів.
Досягнення цієї мети передбачається шляхом комплексного оновлення інститутів приватного права у межах дев’яти книг нового Цивільного кодексу України:
- книга перша «Загальна частина»,
- книга друга «Право особисте»,
- книга третя «Право речове»,
- книга четверта «Право інтелектуальної власності»,
- книга п’ята «Право зобов’язань»,
- книга шоста «Право сімейне»,
- книга сьома «Право спадкове»,
- книга восьма «Право приватне міжнародне»,
- книга дев’ята «Публічність прав цивільних».
Як зазначено у пояснювальній записці, така архітектоніка забезпечує системність кодифікації, єдність понятійного апарату, узгодженість міжінститутних зв’язків і послідовну реалізацію засад приватного права в усіх сегментах юридичного регулювання.
Законопроєкт має на меті створити зрозумілий та прогнозований приватноправовий режим для фізичних осіб і бізнесу, який, з одного боку, розширює простір приватної автономії та свободи договору, а з другого – містить належні запобіжники проти зловживань, дисбалансів та недобросовісної поведінки, забезпечуючи баланс інтересів учасників приватних відносин, захист слабшої сторони у типових ситуаціях асиметрії та ефективні юридичні способи відновлення порушених прав.
Завдання законопроєкту
1) системна рекодифікація приватного права та підвищення якості кодифікованого регулювання. Забезпечення внутрішньої узгодженості Кодексу, усунення дублювань приписів і юридичних колізій, вдосконалення та уніфікація термінології і категоріального апарату, встановлення прозорих міжінститутних зв’язків, а також узгодження кодифікованих норм практикою правозастосування та сучасною доктриною приватного права;
2) утвердження і послідовна реалізація засад приватного права. Закріплення розширеного і відкритого переліку засад цивільного законодавства (юридична рівність і недискримінація, приватна автономія, свобода договору, добросовісність, справедливість, розумність, заборона зловживання правом тощо) та забезпечення того, щоб ці засади мали реальне регулятивне значення при тлумаченні, застосуванні та розвитку норм Кодексу;
3) модернізація юридичного статусу учасників приватних відносин і гарантій їхньої взаємодії. Створення узгоджених правил щодо участі фізичних та юридичних осіб у цивільному обороті, належного представництва та легітимації дій, а також врегулювання участі публічних утворень у приватних відносинах на засадах юридичної рівності та недискримінації, з чітким розмежуванням публічно- та приватноправових режимів;
4) підвищення ефективності та передбачуваності приватноправового обороту. Запровадження сучасних механізмів забезпечення стабільності майнового та договірного обігу, зменшення транзакційних витрат, підвищення стандартів юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також забезпечення можливості гнучкого налаштування приватноправових моделей з урахуванням автономії волі сторін;
5) підвищення гарантій захисту цивільних прав та правомірних інтересів. Удосконалення системи цивільно-правових способів захисту (відновлення становища, відшкодування, компенсація шкоди, реституційні механізми, припинення порушень, інші способи захисту), забезпечення їх узгодженості та ефективності, а також підвищення якості юридичних механізмів реагування на правопорушення та недобросовісну поведінку;
6) оновлення строкових механізмів та інструментів юридичної визначеності. Формування послідовних і зрозумілих підходів до строків у приватних відносинах та до позовної давності як інструмента стабільності цивільного обороту, із запобіганням зловживанням та забезпеченням балансу прав кредитора і прав боржника;
7) гармонізація з європейськими правопорядками та уніфікаційними актами. Наближення українського приватного права до сучасних європейських стандартів, урахування європейських актів і рекомендацій (DCFR, PECL, PETL, принципи міжнародних комерційних договорів UNIDROIT), забезпечення тотожності юридичних конструкцій, термінології та регулятивних підходів, що сприятиме інтеграції України до європейського юридичного простору та розвитку транскордонних приватних відносин;
8) відрадянщення (дерадянізація) та модернізація понятійного апарату приватного права. Усунення термінологічних і концептуальних рудиментів, що відображають застарілу парадигму, формування сучасної категоріальної основи та методології приватного права, орієнтованої на приватну автономію, добросовісність, справедливість, домірність;
9) створення сприятливого юридичного середовища для економічного розвитку та інвестицій. Підвищення якості юридичного режиму власності, зобов’язань і майнового обігу, зміцнення довіри до приватноправових інститутів,забезпечення прозорих та стабільних правил для підприємництва й інвестування, що є необхідною умовою сталого економічного відновлення та розвитку України.