Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ВРУ прийняла новий Закон про ціни та ціноутворення (Закон від 21.06.2012 р. №5007-VI).
Згідно з новим Законом суб'єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності використовують:
-- вільні ціни;
-- державні регульовані ціни.
Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які чинять визначальний вплив на загальний рівень та динаміку цін, мають істотне соціальне значення, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які мають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Державне регулювання цін здійснюється КМУ, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями шляхом:
1) встановлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:
-- фіксованих цін;
-- граничних цін;
-- граничних рівнів торгової надбавки (націнки) і постачально-збутової надбавки (поставної винагороди);
-- граничних нормативів рентабельності;
-- розміру поставної винагороди;
-- розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни або реєстрації ціни.
