Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На думку експертів Асоціації, ініційоване податковою нововведення є не лише відхиленням від світової практики, а й заперечує актам Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Президента України щодо скасування у 2011 році зазначеного збору з метою усунення існуючих викривлень валютного ринку, сприяння об’єктивному визначенню обмінного курсу гривні та мінімізації рівня інфляції.
Нагадаємо, що пенсійний збір з операцій купівлі-продажу валют було введено як тимчасовий захід Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 22.10.98 р. №208-XIV з метою погашення заборгованості з виплати пенсій.
Упродовж останніх років ставка пенсійного збору з цих операцій постійно знижувалася — з 1,5% до 1,3% у 2006 р., з 1,3% до 1,0% у 2007 р., з 1,0% до 0,5% у 2008 р. та до 0,2% у 2009 р. А у 2011 році цей збір взагалі був скасований (Закон України №2921-VI від 13.01.2011 р.).
Крім того, експерти зазначають, що за своєю суттю відрахування до Пенсійного фонду з купівлі-продажу валюти невиправдані, оскільки вони порушують сам принцип страхового фонду — платники цього збору сплачують додаткові страхові внески без відповідних гарантій щодо додаткових виплат з боку ПФУ. З економічної точки зору пенсійний збір пов’язаний саме з доходами та витратами на оплату праці.
Цей факт переконує у нелегітимності додаткових зборів на виплату пенсій через штучне, адміністративне створення нового об’єкту оподаткування у вигляді безготівкових валютних операцій.
Тому запровадження пенсійного збору зі операцій купівлі-продажу валюти не лише спотворюватиме зміст цього збору, який вкладався в нього законодавцем з початку запровадження, а й містить ризики зростання вартості іноземної валюти, активізації тіньового валютного сектору.
«УКБС занепокоєний тим, що одним із негативних наслідків реалізації запропонованих ДПСУ нововведень може стати збільшення фінансового навантаження на позичальників банків, які обслуговують валютні кредити, — зазначила генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. — Так, за даними НБУ, частка кредитів та заборгованості фізичних осіб в іноземній валюті на 01.07.2012 р. становила в еквіваленті 63,13 млрд грн (або майже 40% від загальної суми кредитів, наданих фізособам)».
