Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Сьогодні, 17 травня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №4928 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання". За документ проголосували 226 нардепів.
Як зазначено на сайті ВРУ, законодавчим актом спрощено механізм прийняття судового рішення щодо стягнення аліментів шляхом спрощення судового захисту прав одержувача аліментів, врахування прихованих доходів платника аліментів при визначенні розміру аліментів.
Відповідні зміни внесено до Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу та Закону України «Про судовий збір».
Нагадаємо, що в першому читанні законопроект був прийнятий 19 жовтня 2016 року. Про це ми розповідали тут>>
Опісля його було відправлено на доопрацювання. Поки що остаточний текст Закону відсутній.
Згідно з текстом законопроекту до другого читання, у Сімейному кодексі тепер буде чітко прописано, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, має розпоряджатися аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Окрім того, вона має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦКУ.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (раніше було не менше 30%).
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:
- на одну дитину – однієї чверті,
- на двох дітей – однієї третини,
- на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів,
але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Цей Закон набере чинності через місяць з дня його опублікування.
